Приватизаційний "футбол" у Кременчуці

Розгляд справ на приватизацію затягується. Від людей вимагають зайві документи або «ганяють» по колу. Такі свідчення редакція «Телеграфа» отримує від кременчужан. Разом із нашим читачем ми спробували протидіяти бюрократичній системі

Сім'я бореться за житло

Володимир К. вважає, що його дружині і дітям, зареєстрованим у гуртожитку, незаконно відмовляють у приватизації житла. Як усе відбувалося, він написав у листі. Друкуємо його зі скороченнями:

«З великим інтересом читаю статті в газеті «ТелеграфЪ» про приватизацію малосімейок у Кременчуці. Ця тема є важливою для нашої родини, тому що у нас є житло, за яке доводиться боротися. У 1998 році отримали кімнату в гуртожитку. Заселилися за ордером. Через рік, коли народилась дитина, вирішили поліпшити свої житлові умови та обмінялися в тому ж гуртожитку на двокімнатне житло (не безкоштовно). Були на сьомому небі від щастя, незважаючи на усілякі нюанси проживання в такому будинку: сусіди-алкоголіки, у яких через день «мордобій» і розборки; заздрісні сусіди, котрі стежать на загальній кухні, що і коли готується з їжі...

У 2000 році моя мама за актом дарування віддала мені свою двокімнатну квартиру, в яку ми й переїхали (26 квадратних метрів, їх замало для сім'ї з чотирьох осіб, та ще з різнополими дітьми, зазначає Володимир)... Продовжували утримувати і житло в гуртожитку, справно платили, навідувалися, чекали кращих часів, може на щось більше зможемо обміняти. У 2005 році ЖЕП подав на нас і багатьох інших позов у суд про визнання того, що наша сім'я втратила право на житло. Майже рік тривали судові розгляди. В ході суду з'ясувалися деякі подробиці: липові акти, які довірливі сусіди підписували, коли їм говорили, що хочуть виселити алкоголіків-бомжів. Насправді туди вписували потім потрібні прізвища – акти підписувалися незаповнені. Суд ми виграли, позов ЖЕП відкликав, але осад залишився. У результаті живемо на два житла, тому що за чинним законодавством дійсно мають право виселити, створивши такі акти про непроживання.

<…>Наприкінці минулого року зі статті у вашій газеті дізналися, що можна збирати документи на приватизацію. Дружина (а житло на ній) швидко зібрала необхідні документи – і в ЖЕП. А там кажуть: з досвіду інших людей, якась проміжна комісія «завернула» документи. Мовляв, потрібна ще й довідка про майно чоловіка. Я взяв цю довідку в БТІ (що є подароване житло), копію свідоцтва про шлюб, і все це ми додали до документів. Їх приймають з порушенням: всі купою, і за це розписуєшся. Згідно з наказом № 396 від 16.12.2009 року це повинен бути журнал, де вписується КОЖЕН документ. Потім чиновник сказав, що нам повідомлять по телефону, дозволила комісія, чи ні, приватизувати житло. Дзвінка я не дочекався, і 16.01.12 року пішов до ЖЕПу. Мені усно повідомили, що дружині відмовлено з двох причин:

1) у чоловіка є власність,

2) оскільки ордер обмінний, необхідно надати попередній ордер…».

Чому чиновники ігнорують Сімейний кодекс – право роздільної власності подружжя на майно, якщо воно набуте до шлюбу або подароване?

І на якій же підставі вимагають «попередній» ордер? Чому не достатньо ордера, за яким сім‘я проживає у своєму житлі багато років?

В ТЕМУ

«ТелеграфЪ» має й інші свідчення, коли від людей вимагають не передбачені законами документи. Олександра К., мешканця гуртожитку на вулиці Першотравневій, ганяли аж у Кіровоградську область. КГЖЕП «Автозаводське» вимагало, аби він привіз документи, за якими він у 1995 році міняв півбудинку на малосімейку у Кременчуці. Чоловік не розуміє: навіщо? Адже ордер на кімнату у гуртожитку в нього на руках. Бланк заяви на приватизацію, як свідчить Олександр К., йому так і не дали. У підсумку минуло більше місяця, а про розгляд його приватизаційної справи – невідомо.

Технологія «футболу»

Володимир К. спочатку забрав документи на приватизацію. А потім усе ж сім‘я вирішила боротися. Дружина пана Володимира, вважаючи, що її право порушене, 23 січня звернулася до першого віце-мера Андрія Погрібного, до начальника КГЖЕП «Крюківське» Михайла Шевчука і зі скаргою до прокуратури. Від посадових осіб виконкому та ЖЕПу вона вимагала надати протокол засідання громадської комісії з житлових питань, за яким їй та двом її дітям нібито відмовлено у приватизації, – з чітко зазначеною причиною відмови і посиланням на законні підстави такого рішення. Всі повідомлення надсилала замовленими листами.

Спочатку надійшла відповідь з міськвиконкому за підписом керуючого справами Руслана Шаповалова. Цитуємо:

«На Ваше звернення до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради повідомляю, що 22.12.2012 року Ваше питання на засіданні громадської комісії із житлових питань не розглядалося, так як документи на комісію були подані не своєчасно». 

Володимира та його дружину відверто подивувала ця відповідь, адже документи були подані 9 грудня, як же могло так трапитися, що вони не надійшли на комісію?

Натомість із ЖЕПу написали, що для розгляду його справи комісією слід подати заяву і документи – ніби раніше він їх і не подавав…

Володимир К., взявши нотаріальне доручення від дружини (в жінки не витримали нерви всіх попередніх ходінь), вирушив удруге здавати документи на приватизацію. Разом із ним пішов і журналіст «Телеграфа», аби подивитися: чи припиниться нарешті «футбол»? Михайло Шевчук, начальник КГЖЕП «Крюківське», на наше прохання продемонстрував опис документів, які передавалися на засідання громадської комісії з житлових питань, що засідала 22 грудня. Серед них і прізвище сім‘ї Володимира К. Тож чому документи десь «ходили» і не дійшли за призначенням, так і залишилося загадкою.

– Ми не приймаємо рішення про відмову у приватизації, цим займається комісія та управління житлово-комунального господарства, – наголосив Михайло Шевчук. – Ми зібрали документи – і віддали. Хто вам скаржився? Нехай здає документи… Всі питання на Шевченка, 38 (адреса комісії – ред.) та в УЖКГ. Ми не відмовляємо, вирішують там.

– Яким законом ви керуєтесь, передаючи справи на комісію? Адже, відповідно до Житлового кодексу, це зовсім не її повноваження?

– Є рішення виконкому, і всі питання туди – до виконкому.

P.S. Володимир К. отримав невелику перемогу: на його наполягання, у ЖЕПі видали бланк заяви на приватизацію, і він його заповнив. (Перший раз, як він свідчить, документи приймали навіть без заяви, що є порушенням.) А також здав під опис документи до ЖЕПу. Про те, чи отримає ця сім‘я документи на приватизацію, ми вам обов‘язково повідомимо.

ЗАКОН

Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону Украни «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». У цьому Законі (ст.5, п.6) вказано, що передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Є ще підзаконний акт «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Держжитлокомунгоспу «№ 396 від 16.12.2009 р. Пункт 13 цього Положення визначає, що органи місцевого самоврядування можуть створювати уповноважені  органи приватизації. У Кременчуці це УЖКГ та підприємства з оформлення документів (ЖЕПи «Автозаводське» та «Крюківське»). Громадська комісія з житлових питань не є ані органом місцевого самоврядування, ані органом приватизації, ані підприємством з приватизації. Її функції, відповідно до ст. 39 чинного Житлового Української РСР, зовсім інші: облік та постановка на квартирну чергу. «ТелеграфЪ» уже писав, що у схемі приватизації, яку запровадили у Кременчуці, ця комісія є зайвим етапом (див. схему).

Комісія при квартирному управлінні не розглядає справи з приватизації

Де ж протоколи засідання комісії, яка виконує не властиві їй функції? Цим ми поцікавилися у квартирному управлінні міськвиконкому, при якому вона створена. Протоколи нам чемно показали. Але (о диво!) ми там не знайшли жодного запису щодо рішень з приватизації малосімейок. Ні у грудні, ні у січні…

– Члени комісії сказали, що не будуть ці документи підписувати. Вони вважають, що це протизаконно, що комісії нав‘язали питання, які не входять до її повноважень. І зараз комісія засідає, але розглядає лише ті питання, які передбачені Житловим кодексом. І ці питання вносить у протокол. Справи по малосімейках не розглядаються, – пояснив Павло Довгий, начальник квартирного управління, член комісії з житлових питань.

Проте голова цієї ж комісії, перший віце-мер Андрій Погрібний, вважає інакше: «Нас звинувачують у тому, що ми створили додатковий орган, – житлову комісію з приватизації гуртожитків, яка нібито є незаконною. Однак ми діємо виключно в межах Закону», – нещодавно заявив він зі шпальт газети міської ради. То якою ж статтею закону він керується? Це важливе питання. Адже те, що виходить за межі закону – це означає, що посадова особа місцевого самоврядування перевищує службові повноваження. 

«ТелеграфЪ» просить прокуратуру міста вважати цю публікацію нашим зверненням і перевірити законність дій міської влади в оформленні документів громадян на приватизацію житла та усунути додаткові перешкоди людям на цьому шляху.

Як протидіяти чиновницькому «футболу»

1. При поданні документів на приватизацію до ЖЕПу вимагайте зареєструвати їх. (Повинен бути спеціальний журнал реєстрації). Не зайвим буде зробити опис документів і завірити їх підписом посадової особи. Обов‘язково вимагайте бланк заяви на приватизацію. Якщо його не надають – пишіть письмову вимогу, відправляйте її замовленим листом. Майте на увазі: відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (ст.8) з моменту подання заяви до отримання свідоцтва про право власності повинно пройти не більше місяця. Тож якщо ЖЕП (підприємство з оформлення документів) не реєструє заяву – це дає йому та УЖКГ (органу приватизації) можливість маніпулювати з термінами розгляду справи, що й відбувається у Кременчуці.

2. Майте на увазі: подаються документи тільки на тих, хто зареєстрований і мешкає у кімнаті не менше 5 років та претендує на приватизацію. Не передбачена законодавством вимога подавати документи (в у тому числі щодо права власності на нерухоме майно) на членів сім‘ї, не зареєстрованих у житлі, які не беруть участь у приватизації. Якщо ви бачите, що чиновники вимагають зайві документи, письмово вимагайте пояснити, на якій підставі вони це роблять, яким законом керуються.

3. Якщо вам відмовляють у приватизації, домагайтеся письмових пояснень причин і вимагайте документи, де вмотивована ця відмова. Її можна оскаржити у прокуратурі або у суді.

4. Майте на увазі: ніхто вас не може позбавити права на житло (а відповідно, і права на приватизацію, якщо у вас немає іншого житла) інакше, ніж через суд.