"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

6.03.2013, 14:55 Переглядів: 7 579

"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

Українські високопосадовці час від часу роблять супе­речливі заяви щодо закупівлі нових потягів для залізниці. То Hyundai, які придбали під «Євро-2012», гарні, то вони погані. То кажуть, що купуватимуть потяги Крюківського вагонзаводу, бо вони нічим не поступаються, а то й взагалі розповідають про будівництво в державі підприємств іноземної компанії. Ніякої омріяної стабільності, принаймні якщо дивитися з Кременчука. На що можуть розраховувати наші вагонобудівники у світлі цих заяв, з'ясовував «ТелеграфЪ»

"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

 

"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

Високий політ стратегічних рішень нашого уряду не завжди зрозумілий простим працівникам кременчуцьких підприємств та членам їхніх родин. Особливо коли вони чують гучні заяви від перших осіб країни. Останнім часом робітники Крюківського вагонобудівного заводу пильно стежать за ситуацією навколо придбання нових швидкісних потягів Hyundai.

 

Ще б пак! Уряд заплатив корейській компанії $ 307 мільйонів – при тому, що ці грошики, або їх частина, могли осісти в Кременчуці, оскільки на КВБЗ створили власний швидкісний потяг «ЕКр1».

 

І власники отримали би прибуток та гроші на розвиток, і працівники підприємства – заробіток. Але уряд обрав Hyundai. Пояснення просте: крюків'яни не встигли б виконати замовлення до чемпіонату «Євро-2012». Взяти на себе таке зобов'язання змогла лише корейська компанія Hyundai Rotem. Потяги купили, ЗМІ пильно стежили за їх роботою та постійно повідомляли про будь-які затримки в русі.

 

Коли ж чемпіонат минув, урядовці згадали про вітчизняний прототип Hyundai. Тепер вони кажуть: краще все ж свої потяги купувати, а не іноземні. Взимку, коли прийшли холоди, ситуація стала ще більш напруженою – поїзди Hyundai почали ламатися. Тоді з критикою щодо їх придбання виступив навіть Президент Віктор Янукович. У кременчужан з'явилася надія, що в подальшому потяги купуватимуть саме в нашому місті.

 

Примарне щастя було недовгим – Борис Колесніков, ініціатор "хюндаїзації" залізниці, а нині голова транс­портного комітету Верховної Ради, заявив, що в Україні будуватиме свої заводи з виробництва потягів велика закордонна компанія...

 

Політ стратегічних рішень

 

 

Будемо купувати потяги крюківського заводу

"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

«Крюківський вагонобудівний завод створив потяг не кращий і не гірший за Hyundai, що курсує зараз на нашій залізниці. Ми Hyundai більше купувати не будемо. Будемо купувати потяги Крюківського заводу».

Прем'єр-міністр України Микола Азаров. 16 серпня 2012 року.

 

 

Президент розкритикував Hyundai

"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"

«Чому, маючи власний прототип швидкісного потяга, засоби направлені не на налагодження свого серійного виробництва, а на придбання імпортної продукції? Ми не зрозуміли, що ця техніка не пристосована до наших умов експлуатації? Не кажучи вже про інтереси нашого товаровиробника».

Президент України Віктор Янукович. 25 грудня 2012 року під час засідання Ради регіонів.

 

Придбання Hyundai – абсолютно правильний крок
«Купівля корейських поїздів – абсолютно правильний крок. І я думаю, що вже влітку українці оцінять комфорт та європейську якість перевезень».
Колишній міністр інфраструктури, нардеп Борис Колесніков у інтерв'ю кореспонденту «ЛІГАБізнесІнформ». Він вважає, що ціна на квитки в Hyundai набагато нижча за реальну вартість проїзду в традиційних потягах. 6 лютого 2013 року.
Ми зацікавлені у співробітництві з Кореєю
«Ми зацікавлені в розвитку співробітництва, в тому числі по впровадженню швидкісного залізничного руху. Але це мають бути виключно спільні проекти».
Прем'єр-міністр України Микола Азаров після зустрічі з уповноваженим Президента Республіки Корея. 17 серпня 2012 року, на наступний день після заяви, що Hyundai більше не купуватимуть.
Закордонні компанії мають налагодити в Україні виробництво потягів
«Просто так ніхто нічого не буде купувати. Провідні світові концерни, такі як Siemens, Hyundai та інші, мають приходити в Україну, організовувати виробництво та збирати заводи, або кооперуватися з нашими. Ми зустрілись із двома компаніями, що потенційно готові розпочати виробництво в Україні».
Віце-прем'єр-міністр України, міністр інфраструктури Борис Колесніков. Вересень 2012 року.
Закордонна компанія будуватиме заводи в Україні
"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"
«Одна з найбільших закордонних компаній прийняла рішення будувати заводи в Україні».
Колишній міністр інфраструктури, нардеп, голова транспортного комітету Верховної Ради Борис Колесніков. Лютий 2013 року.
Потяги КВБЗ – на Крим!
"Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"
«Поїзди Крюківського вагонобудівного заводу, можливо, курсуватимуть на маршрутах Донецьк-Сімферополь, Харків-Сімферополь».
Перший заступник генерального директора Укрзалізниці Микола Сергієнко. Лютий 2013 року.
Причини покращення

Чому «класичні» потяги замінюють на швидкісні
Тому що дешевше – так можна охарактеризувати основну мету заміни залізничного пасажирського транспорту. При тому, що вартість квитка на потяги «Інтерсіті+» значно вища за подорож у звичному плацкартному вагоні. За словами ініціатора покращення залізниці Бориса Колеснікова, насправді ціни в «класичних» потягах не відповідають реальній вартості. Наприклад, якщо квиток у 2-му класі на Hyundai з Києва до Харкова коштує 250 грн, то в плацкарті його вартість має сягнути 400 грн
Скільки можна заробити
До початку «Євро-2012» уряд закупив 10 поїздів Hyundai Rotem та 2 двоповерхових Skoda. За словами Бориса Колеснікова, на той час віце-прем'єр-міністра, після футбольного чемпіонату Україна збиралася придбати ще 25-30 швидкісних потягів. У вересні 2012 року уряд виділив КВБЗ 760 млн грн. За оцінками старшого аналітика інвестиційної компанії «АРТ-Капітал» Олексія Андрійченка, завод витратив на розробку прототипу близько 250 млн грн. 
– Схоже, уряд робить свій вклад в обмін на те, що крюківський завод зможе здешевити поїзди, – зазначив Андрійченко в коментарі виданню «КоммерсантЪ». 
В інтерв'ю «ЛІГАБізнесІнформ» президент ПАО «КВБЗ» Володимир Приходько заявив, що вартість їх швидкісного потяга - $ 20 млн. Якщо припустити, що уряд зробить замовлення на 25-30 поїздів, то це близько $ 500-600 млн. Для порівняння: за 2011 рік КВБЗ отримав чистий прибуток в сумі 680,2 млн грн (за даними «РБК-Україна»).
На що чекати кременчужанам

Якщо вірити словам першого заступника гендиректора Укрзалізниці Миколи Сергієнка, КВБЗ має виготовити потяги, що прямуватимуть зі Східної України в Крим. Тож є надія, що «ЕКр1» не залишиться прототипом - розпочнеться серійне виробництво. Одразу пригадується стаття «Підприємствам Кременчука – гарантовані держзамовлення» в інформаційному бюлетені Юрія Шаповалова, якого кременчужани обрали до Верховної Ради.
Він згадував вагонобудівний завод, його швидкісний потяг та припускав, як добре було б заборонити купувати продукцію за кордоном, якщо аналогічна випускається в Україні. Тоді міські підприємства були б захищені, а їх працівники мали б роботу. Оскільки пан Шаповалов став нардепом, він отримав шанс допомогти і вагонобудівному заводу, і іншим. Чи використає він його – побачимо. 
Працівники КВБЗ, із якими поспілкувався «ТелеграфЪ», зауважують, що живуть за рахунок виробництва вантажних вагонів, швидкісний потяг – у перспективі. Якщо ж замовлення таки надійде – це добрий шанс заробити. Офіційно прес-служба підприємства про його отримання не повідомляє:
– Ми створили якісну продукцію і, звісно, хочемо, щоб нею користувалися і в Україні, і за кордоном, – зазначила керівник прес-центру Ганна Кудіярова.
"Кременчуцький ТелеграфЪ", №7 від 14 лютого 2013 року. Стаття Станіслава Константинова "Хюндаї" vs Крюківський "ЕкР1"
Автор: konstantinov
Теги: поезда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 50 від 12 грудня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх