До Дня міста «Кременчуцький ТелеграфЪ» представляє свою версію путівника для гостей. Це не перелік архітектурних пам’яток – їх на пальцях перерахувати. Це не розповідь про досягнення людей, яких в нашому місті й сліду не залишилося. Це спроба показати наш Кременчук саме таким, яким він є, з усіма його приколами та вибриками. Можливо цей путівник комусь нагадає дитячу книжечку «Вредные советы». Так і є, але як інакше можна відчути пульс міста, котре так неповторно вміє поєднувати контрасти.
Спеціально для автотуристів
Ні в якому разі не втратьте можливості...
...постояти у пробці на Крюківському мосту;
...простояти на двох залізничних переїздах в центрі міста;
...потонути під залізничним мостом на Ярмарковій;
...водії вантажівок просто зобов'язані застрягнути під залізничним мостом на вулиці Шевченка;
...зловити автомобільних паліїв. Вони вже знищили за три роки не один десяток автівок, але міліція ще не відзвітувала про те, що затримала підозрюваних. Тож, можна допомогти правоохоронцям.
Місцева містика
1. Здивуйте гостей міста – нехай вони розкривають роти від подиву, чому цілий район називається Пивзавод, але пива там не роблять.
2. Порадуйте заїжджих готів – нехай знайдуть чорного янгола на Ревівському кладовищі.
3. Організуйте полювання на бабцю з насінням. Після того, як сємки стали випускати у промислових масштабах, то цей вид бабок майже зник. Іноді вони, наче примари, з'являються біля залізничного вокзалу чи на Водоканалі.
Промисловий туризм
Обов’язково для виконання:
1. Подихати свіжим формальдегідом на Молодіжному.
2. Побачити вночі місцевий Лас-Вегас (електрична підстанція за нафтопереробним заводом світиться як велике місто).
3. Послухати, як гуде вночі сталеливарний завод (треба стояти на об'їзній дорозі між Раківкою та Крюковом).
4. Помилуватися трьома факелами на нафтопереробному заводі.
5. Почути гучні вибухи, злякатися і здивуватися – чому інші не лякаються та не бігають у паніці (це ж тільки кременчужани знають, що ті вибухи на кар’єрах відбуваються).
10 ідей для відпочинку на лоні природи
1. Здивуватися зеленій воді та мертвій рибі у Дніпрі.
2. Повудити рибу на центральному пляжі.
3. Вловити щуку з Кременчука!
4. Покататися на кораблику вздовж дніпровських островів.
5. Прогулятися найдовшою обрізаною липовою алеєю.
6. Погодувати диких качок на канаві біля Троїцької церкви.
7. Погодувати білок у Придніпровському парку.
8. Пошугати вухатих сов у Придніпровському парку.
9. Пошукати у плавнях водяний горіх та кулика-сороку з Червоної книги України.
10. Порахувати тисячні зграї граків, що летять зранку на міське звалище (восени-взимку).
Варто відвідати
1. Річковий вокзал, з якого нікуди не можна поїхати. Тут зупиняються лише теплоходи з закордонними туристами. На території є багато цікавих і не завжди зрозумілих скульптур, а також, пам'ятник згорілому бару.
2. Музей військової техніки в парку Миру. Завжди знайдуться любителі позаглядати у дула гармат, пострибати по танках, сфоткатися під соплами літака.
3. Польоти надлегких вертольотів. Звісно, на аеродром у Великій Кохнівці вас ніхто не пустить, але подивитися, як студенти льотного коледжу навчаються льотній майстерності можна й здалеку.
4. Прогулянки Крюківський мостом. Не забувайте, що наше місто єднає Правобережну й Лівобережну Україну. За телевізійною легендою – міст один з найнебезпечніших у світі. Пройдіться по ньому пішки – відчуйте, як він трясеться. Проїдьтеся по ньому на дизелі, чи у рейковому автобусі.
5. Кременчуцький Амстердам. До революції любителів секс-туризму приводили на вулицю Веселу (нині – вул. 1905 року). Саме тут були відповідні заклади. Про ті бурхливі часи зараз нагадує лише будівля шкірно-венерологічного диспансеру. Зараз, за легендою, всі повії ошиваються на вул. Київській.
Історична довідка
Цьогоріч Кременчук офіційно відзначає 441-річчя, але люди жили тут ще задовго до початку такого відліку. У дореволюційний час це було козацьке містечко із великою кількістю єврейського населення, за що його називали «Маленькою Одесою». Місто вщент зруйнували у війну. Тому старі будівлі межують із совковими «коробками». Сьогодні в нашому місті «уживаються» по сусідству брудна промисловість та заповідні острови, елітні позашляховики та старенькі «Жигулі», шикарні особняки та облуплені халупки, дідусь Ленін та хрест. Жителі називають себе кременчужанами, проте президент нарік їх «кременьчугцы». Вони кажуть, що їх дістало життя в цьому місті, але вони нікуди звідси не їдуть. Хіба ж можна поїхати з найкращого міста на Землі?
Квест містом
1. Сірий фалічний символ. Гості міста мають здивуватися – що то за сіра хрєнь стоїть у сквері Жовтневому. Журналісти, наприклад, охрестили це творіння сірим кулаком влади, адже воно, якимсь чином, має доводити до відома громадян волю чиновників. Як то кажуть – щось фалічне в цьому є.
2. Щука з Кременчука. Не так давно літературну героїню увіковічили в скульптурі. Вона стоїть біля ресторану на набережній в Придніпровському парку. Хтось придумав, що закоханим, аби жити довго та щасливо, треба засунути в ротяку щуці руки. Ну, можна й не совати, а зайвий раз натерти плавничок – саме те.
3. Янгол на Київській. Він непомітно сів на газоні біля будинку №14 та спостерігає за всіма, хто йде лікувати зуби у стоматполіклініку.
4. Погрітися біля вічного вогню на Меморіалі Вічно живим. Головне, не намагатися смажити тут яєшню, як деякі столичні екстремали.
5. Пам’ятник найвідомішому анархісту всіх часів та народів Нестору Махну. Каменюка стоїть на перехресті вул. Чкалова та Кагамлицької. На день народження Нестора Івановича місцеві анархісти витягають тачанку, кулемет, рушниці та відмічають цю знаменну дату.
6. Знайти найбільшу голову Леніна. Це зробити не важко – її помітно ще з Крюківського мосту – вона височіє на даху будинку №31 на вул. 50-річчя СРСР. Хтось може подумати, що тут живуть ідейні комуністи, але місцеві вам розкажуть, що голову залишили, бо це була, перш за все, гарнюща телевізійна антена. Ще 10 років тому у вусі вождя, замість сережки, висів якір.
7. Постукати в Гонг Миру. Це дружній подарунок Кременчуку від Інденозії. Місцеві журналісти називають його пам'ятником мільйону гривень, бо ж саме стільки чиновники витратили на установку тарілі у 2010 році. Просто так постукати в Гонг ніхто не дасть – він охороняється. Тому голос Миру можна запустити лише нелегральним шляхом.
8. Знайти три вежі. Після війни забудова Кременчука являє собою нагромадження однакових коробок, проте любителі архітектури можуть спробувати знайти кілька цікавих вежок.
9. Потриматися за груди студентки. Маємо на увазі скульптуру перед першим корпусом національного університету на вул. Першотравневій. І нічого вульгарного тут немає – у Європі, наприклад, всі випуклі місця на пам'ятниках затерті.
Кременчук – місто романтики
1. Послухайте вуличних музикантів. Їх дуже мало, особливо тих, хто вміє грати не на акордеоні. В нас є саксофоніст, скрипаль та дівчина із сопілкою та рожевим волоссям.
2. Погодуйте голубів та горобців на бульварі Пушкіна.
3. Зізнайтеся у коханні на набережній в Придніпровському парку, на мосту через залізничні колії, що на вокзалі або у черзі до жіночого туалету на будь-якому з міських свят.
4. Пройдіться прадавньою скелею, що між річковим вокзалом та набережною Придніпровського парку. Тут зізнавалися у коханні прадіди та прабабусі. І саме до цього місця дуже пасує пісня про «Поросло травой место наших встреч».
Що з собою привезти з Кременчука?
Ну, магнітики на холодильник – то забава не для кмітливих. Із собою треба брати те, чим місто багате. Щоправда, гарних дівчат забрати не дадуть, вагон та прокатне литво теж в багаж не покладеш. Пропонуємо простіші варіанти:
1. Кілька гранітних камінців з якогось з кар’єрів – можна на дачі прилаштувати.
2. Іграшкову модель «КрАЗу» – нібито сину, але ж і самому можна погратися.
3. Кільце ковбаски у холодильник про запас.
4. Дітям – карамельок та льодяників.
5. Собі в дорогу – сємок.
6. Заправитися кременчуцьким бензином.
7. Тещі – закаточну машинку.
8. Тестю – цигарок.
9. Не можна їхати без торта. Вони в нас ще не такі легендарні, як «київські», але то справа часу.
10. Ну, звісно ж, із собою треба прихопити свіжий номер газети «Кременчуцький ТелеграфЪ» та не забувати слідкувати за останніми новинами міста на сайті telegraf.in.ua
Вашим гідом був Станіслав КОНСТАНТИНОВ
Побажання щодо розширення даного путівника приймаються за телефоном 79-71-39 та за адресою page-9@yandex.ua
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю, розповіді, документальні факти та легенди про історію Кременчука.
Кременчуг и Крюков: 200 лет вместе!
Як у Кременчуці шили білизну для військових під час Першої світової війни
Знайшли невідому картину Куруківської битви
Просто космос: секретные разработки и история кременчугских заводов