Чи варто робити щеплення та як підготувати організм дитини до вакцинації

На сьогодні можна сказати, що вакцинація є прикладом виду діяльності, яка стала жертвою власного успіху.

Ефективність кампанії імунізації у зниженні частоти захворювань призвела до виникнення у населення самозаспокоєння та скептицизму щодо вакцин. Багато з батьків вважають злочином робити щеплення дитині. Інші ж запевняють: якщо не зробити, то неодмінно захворієте. Кожна з цих позицій має свої переваги й недоліки. Чи варто робити щеплення і як не зашкодити дитині - про це розповіла завідуюча поліклінікою № 1 КМДЛ Валентина Стеценко.

- Батьки часто питають, чи є сенс робити щеплення, адже вакцинація не на сто відсотків зменшує вірогідність “підчепити” хворобу? Відповідь очевидна: сенс є. Протікати ця хвороба буде значно легше, а ризик ускладнень після вакцинації навіть порівняти не можна з ризиком реальної хвороби, - розповідає лікар Валентина Стеценко. - Слід зазначити, що за останні роки змінилось виробництво вакцин. Вдосконалені вакцини для дітей не містять великої дози антигенів і консервантів на основі ртуті. Неможливо помилитися і в дозуванні, бо багато вакцин випускають уже в шприц-дозах. Все це підвищило безпеку імунізації. Користь від щеплення – це також і зменшення ускладнень на третину, а смертних результатів від хвороб – удвічі.

Щеплення – це свого роду підготовка організму дитини до зустрічі з небезпечними вірусами. Після введення дози знешкодженого або ослабленого вірусу у вакцині, організм дитини починає боротьбу і виробляє імунітет до цього захворювання. Як наслідок, зустрівшись “вживу” зі збудником хвороби шанс заразитися дуже низький. А якщо дитина і захворіє, то перенесе хворобу в легкій формі, без ускладнень.

- Вакцинацію проводять з народження. “Чому так рано? Ось виповниться рік (або три і т.д.), тоді й почнемо” – батьки готові чекати. Але інфекції чекати не будуть. Ніхто не зможе гарантувати, що зустріч з гепатитом В не відбудеться уже завтра, адже ніхто не застрахований від травм, хірургічних втручань, переливання крові. Кашлюк – смертельно небезпечна хвороба саме для дітей першого року життя, що раніше від нього виробляться антитіла, тим краще.

Для формування імунітету після щеплення необхідний певний час. Добре, якщо антитіла до правця сформуються до того, як дитина піде бавитись на вулицю чи у пісочницю. Від деяких хвороб потрібні ще повторні щеплення через різні проміжки часу, - додала лікар.

Дітей вакцинують від туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту та гемофільної інфекції типу В. Є спеціально розроблений календар щеплень. Кожна держава формує власну політику вакцинації. Ця політика затверджує перелік інфекцій, стосовно яких вакцинопрофілактика признана доцільною або обов’язковою, а також правила, що регламентують сам процес вакцинації: вибір препарату, показання, протипоказання, умови, дози, строки та інтервали вакцинацій. Перелік інфекцій і вакцин визначається як епідеміологічною ситуацією, так і фінансовими можливостями держави та періодично переглядається.

Всі вакцини, сертифіковані Всесвітньою Організацією Здоров’я, призначені для профілактики певного конкретного захворювання, переважно являються взаємозамінними. Тобто допускається розпочату вакцинацію одним препаратом (одного виробника) продовжити іншим препаратом (від того ж захворювання, але іншого виробника).

Як підготувати організм дитини до щеплення

- Спеціальних “ритуалів” немає. Хіба що варто не давати ніяких нових продуктів, що можуть пошкодити кишкову мікрофлору та послабити імунітет. Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє температуру і проведе загальний огляд. Також він надасть вам форму інформованої згоди й оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів, - зауважила Валентина Стеценко.

Лікарі повинні повідомити батькам про можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути, симптоми, при яких потрібно терміново звертатись за медичною допомогою та коли необхідно зробити наступне щеплення. Обов’язково задайте перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавлять.

Після щеплення краще близько півгодини перебувати під наглядом медперсоналу, а вдома продовжувати уважно стежити за станом малюка, змірювати температуру. Після будь-якого щеплення у дитини протягом 2-3 днів може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжечку, не перегодовувати, багато поїти. Дотримання усіх правил проведення вакцинації гарантує розвиток імунітету у дитини та дозволяє уникнути поствакцинальних реакцій і ускладнень.

Лікар запевняє, що щеплювати дитину чи ні, вирішувати батькам. Перед тим, як зробити вибір, обов’язково зважте всі “за” і “проти”. Існує досить багато фахової інформації, присвяченої даній тематиці, ознайомтесь з нею і проконсультуйтесь з лікарем.