За будинкові лічильники заплатять споживачі – привіт від нардепа Шаповалова

В остаточній редакції закон має назву «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». За законопроект проголосували 238 народних депутатів, проти виступили лише 9. Наші місцеві обранці голосували так: нардеп Шаповалов – за. Нардеп Жеваго не голосував, був відсутній.
«ТелеграфЪ» також подивився, як голосували за законопроект відомі українські популісти. Популіст регіонального масштабу – полтавський нардеп Каплін – голосував проти. Популіст всеукраїнського масштабу – нардеп Ляшко – не голосував.

Ми не випадково дивилися, як голосували відомі популісти – адже законопроект № 4901 містить норми, безумовно невигідні споживачам, бо їм доведеться платити значні додаткові кошти. На це, до речі, звернуло увагу і Головне науково-експертне управління, коли готувало висновок щодо законопроекту.
Мета нового закону – забезпечити комерційний облік комунальних послуг – постачання теплової енергії, централізоване водопостачання та постачання гарячої води.

За оснащення будівель вузлами комерційного обліку комунальних послуг (лічильниками) платитимуть споживачі. Це передбачене п. 6 ст. 3 р. ІІ – «витрати на оснащення будівель вузлами обліку… відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та гарячого водопостачання».

Витрати сплачуються у формі грошового внеску виконавцю робіт. Передбачено, що розмір внесків за встановлення вузлів комерційного обліку визначатиметься окремо для кожної будівлі (п. 11). Грошовий внесок споживач може сплачувати у розстрочку терміном на 5 років.

Витрати на обслуговування цього вузла комерційного обліку, а також на його заміну або заміну його частин, теж оплачуватимуть споживачі послуг.
Звісно, виникає питання, чи не сплачуватимемо ми – споживачі – двічі? Адже насправді безкоштовних лічильників та засобів обліку не існує. Вартість тих, що наразі під виглядом «безкоштовних» встановлюють на будинках компанії-постачальники послуг, закладена в тариф, який сплачує кожен з нас – навіть той, кому лічильник так і не встановили. Тож чи не вийде так, що ми заплатимо двічі – спершу через тариф, а потім ще й через безпосередній внесок?
Щодо цього, у «Прикінцевих положеннях…» нового закону передбачено, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та органи місцевого самоврядування зобов’язані у тримісячний термін забезпечити перегляд тарифів на теплопостачання, гарячу воду та централізоване водопостачання з метою виключення зі складу тарифу витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії та води.

Якби таке сталося, ми б не платили двічі. Та наскільки це реально? І воду, і теплову енергію нам постачають природні монополісти – у нашому випадку, «Полтаваобленерго», «Теплоенерго» та «Кременчукводоканал». Сьогодні для кременчужан однаково непрозорий як порядок формування тарифу на опалення, так і тарифу на водопостачання (хоча «Кременчукводоканал» й «Теплоенерго» – комунальні підприємства). Ну, а НКРЕКП – це та сама структура, яка нав’язала нам шахрайську формулу «Роттердам+», через застосування якої українці сплачують величезні суми за опалення. Тож існує серйозний ризик, що вартість вузлів комерційного обліку залишиться закладеною у непрозорі тарифи.

P. S. Варто нагадати, що нардеп Шаповалов був автором ще одного комунального законопроекту – № 4756, де мова йшла про встановлення за кошти компаній-постачальників індивідуальних лічильників газу в оселях українців. Та цей законопроект нардеп нишком відкликав ще восени 2016-го року, не повідомивши про це виборців та не пояснивши своїх мотивів.