«Каральний батальйон» інформує про особливості щорічної відпустки

Право на щорічну основну відпустку мають усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з  підприємствами,  установами,  організаціями незалежно   від  форм  власності,  а також працюють за  трудовим  договором  у  фізичної особи-підприємця.

Головний державний інспектор управління Держпраці у Полтавській області Наталія Ляшенко розповіла "Телеграфу", що відповіднор до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про відпустки" працівникам навдається щорічна відпустка тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно із ч. 7 цієї статті, щорічна основна відпустка надається: інвалідам 3-ї групи- 26 календарних днів, інвалідам 2-ї групи – 30 календарних днів.

Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково – педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому постановою КМУ від 14.04.1997 р. № 346.

Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі організації.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть надаватися працівникові в будь – який час відповідного робочого року.

Працівнику – інваліду в перший рік роботи (за його бажанням) щорічна відпустка надається повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

На бажання працівника – інваліда щорічна відпустка надається у зручний для нього час. 

За бажанням працівника разом зі щорічною основною відпусткою можуть надаватись щорічні додаткові відпустки.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіка відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівника та можливість їх відпочинку. Графік надання відпусток складається щорічно до 5 січня та доводиться до відома всіх працівників.

Щорічну відпустку на бажання працівника може бути поділено може бути поділено на частини будь – якої тривалості, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 калеендарних днів. При цьому, ця частина відпустки не обов"язково має бути першою її частиною.    Водночас нормою ст. 12 Закону України "Про відпустки" передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов"язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. У разі поділу поділу щорічної відпустки на частини, невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові до кінця робочого року, але не пізніше від 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відкликання із щорічної відпустки допускається тільки за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибеля або псування майна підприємства, установи, організації. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Власник або уповноважений ним орган зобов"язаний письмово повідомляти працівників про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Перенесення щорічної відпустки на інший термін за ініціативою власника або уповноваженого органу здійснюється лише за письмовою згодою працівника.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена у разі:

- порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

- несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Заробітна плата за час щорічної відпустки виплачується працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки). Наприклад, якщо працівнику надано відпустку з 7 липня, то останній термін виплати – 3 липня.

Відповідно до §2 ст. 7 Конвенції № 132 "Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)", ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-ІІІ, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину) виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено угодою, яка стосується цієї особи і роботодавця. Тобто, в заяві працівник може висловити своє бажання про одержання заробітної плати за час щорічної відпустки в терміни, визначені між ним і роботодавцем.

За ч. 4 ст. 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією. При цьому, тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не може бути менше ніж 24 календарних дні.

При звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ч. 5 ст. 79 КЗпП України забороняється ненадання щорічної відпустки працівнику повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам, віком до 18 років та працівникам, які мають право нас щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки проводиться у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 06.02.1995 р. № 100.