#будьякмирослав: наймолодший селищний голова Полтавщини розповів, як Пивиха-фест врятує Пивиху

Що Ви робили у свої 25? Вам хоч раз спадало на думку стати головою села чи, наприклад, мером міста? Чи робили Ви щось, щоб покращити життя у своєму місті? "ТелеграфЪ" поспілкувався з надзвичайною людиною, яка у свої 25 думала саме про це. Напередодні першого еко-драйв-фестивалю Пивиха-фест ми відправились у Градизьк до селищного голови Мирослава Носи, аби розвідати для своїх читачів, що і як відбуватиметься. Але, познайомившись з цим чоловіком ближче, не могли не розказати про нього Вам.

Зустрів нас Мирослав на порозі Селищної ради, пояснив, що побачив, що під'їжджаємо з камер відеоспостереження, розвішених по селищу. Каже, так спокійніше. Одного разу, камери допомогли з'ясувати, хто з градижчан обірвав троянди у квітнику прямісінько перед радою. Зі слів Мирослава, чоловік подарував селищу 10 нових трояндових кущів.

Молодий та привітний чоловік, запросив нас до свого кабінету.

- Тут би ми з ним не погодились — за спиною Мирослава стіну прикрашає Державний прапор з побажаннями бійців АТО, портрет Тараса Шевченка і "муха" - відстрілявся ручний протитанковий гранатомет (РПГ), облетений квітковими ліанами.

Увесь кабінет заставлений найрізноманітнішими квітами в горщиках. Про кожну квітку господар може розповісти окремо.

На стелажі, поміж спортивних нагород, знайшлася каска справжнього бандерівця.

На стіні кабінету працює камера, такі камери є не лише в кабінеті голови, але й по всій раді. Ми переконалися, що вони мають не лише якісне зображення, але і звук, аби градижчани були певні, що жодної корупції тут немає.

Ну хіба не диво! Скільки часу знадобилось меру Кременчука, аби встановити у власному кабінеті камеру?

- Як же Ви наважилися стати селищним головою у такому юному віці?

- З 2011 по 2014 роки я працював дільничним у Градизьку, а потім перевівся до карного розшуку у Києві. Під час служби у столиці з'їздив на ротації в АТО. Вперше нас відправили на охорону громадського порядку, але це вже була неправда, адже там йшла справжня війна. Відтоді постійно записувався на ротації, бо прагнув зробити свій внесок у цілісність і незалежність нашої держави. Реально, а не документально. Після повернення з війни написав рапорт на звільнення. Поїхав на заробітки до Польщі, пропрацював там 3 місяці, подивився на європейське життя і повернувся назад, будувати його в Україні. Хотів повернутись в АТО, але вдома люди почали питати в мене, чи не хочу я балотуватися на селищного голову... І я задумався, вирішив, що це мій шанс змінити щось на краще й спробувати себе у чомусь новому. Кажуть, що сміливість - краща риса молодості і я вирішив бути сміливим й спробувати. Подав кандидатуру, розробив програму, роздрукував листівки й почав проводити зустрічі з жителями. На цих зустрічах я більше дізнавався про їх проблеми і переконував, що можна робити по-іншому. Приміром, ті ж ресурси використовувати з більшою користю для Градизька. Після таких зустрічей, програму доводилось щораз коригувати, адже дізнавався про нові й нові потреби мешканців. Але я завжди наголошував, що без їхньої допомоги жодна проблема не вирішиться. Підтримка і авторитет серед населення, я заробив ще коли працював дільничним, тому люди мені повірили. Зараз я ще й досі, поступово, виконую свої передвиборчі обіцянки і підтримка серед людей ще більша, ніж була до виборів. Люди долучаються до вирішення проблем громади, але, звичайно, хотілося б, щоб ще більше людей долучалося до цієї роботи.

- Пивиха-фест також допоможе вирішити проблеми громади?

- Є на території Градизька чудова геологічна пам'ятка - гора Пивиха, найвища точка Лівобережної України по Дніпру, унікальна сама по собі. На жаль, вона поступово руйнується, з кожним роком частинку її "з'їдає" водосховище. Область проводила часткове берегоукріплення, але велика частина берегу лишилась неукріпленою. Пам'ятка унікальна тим, що поклади блакитної глини є лише в Градизьку і в Криму. На жаль, Крим зараз недоступний для Українців, тому ми вирішили залучити громадськість до вирішення проблеми укріплення Пивихи і розказати усій Україні, що на Полтавщині є така чудова і мальовнича місцина, яка руйнується безповоротно. Виникла ідея створити фестиваль, який би допоміг залучити і людський, і державний ресурс на її збереження. Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький підтримав нашу ініціативу і вже за два тижні ми готуємось приймати гостей.

- Чи є якісь прогнози, скільки чекаєте гостей?

- Очікуємо, що фестиваль відвідає не менше людей, ніж населення Градизька — 8000-9000.

- А градижчани не переймаються такою кількістю люду, який з'їдеться звідусіль?

- Ні. Вони дуже підтримують ідею фестивалю, чекають. Перепитують коли, що та як. Приїзд такої кількості гостей це, безперечно, плюс для громади - це розвиток місцевого бізнесу, інфраструктури, туризму і дозвілля. Завдяки фестивалю Градизьк стане не просто місцем, через яке проїжджають дорогою на Київ, а таким, де можна організувати незабутній відпочинок.

- Фестиваль екологічний, чи не боїтеся, що така кількість людей нанесе шкоду еко-системі Пивихи? Хоча б, банально, насмітить?

- Не боїмося. В першу чергу, в назві звучить, що це еко-фестиваль і люди, які на нього приїжджатимуть, уже матимуть уявлення про культуру відпочинку. Ми, звичайно ж, будемо організовувати прибирання, але я все ж надіюсь, що культура відпочинку притаманна нашим гостям.

- Що, на Вашу думку, привабить усіх цих людей? Чим унікальний фестиваль?

- На фестивалі ми збираємо не просто музикантів, а побратимів. Той же DJ Tapolsky воював в АТО, ТНМК також активно підтримують бійців на Сході. Ми збираємо той контингент, який розумітиме одне-одного краще за інших. Крім хедлайнерів будуть виступати молоді місцеві гурти, планується багато активних розваг, ярмарок, історичні реконструкції, повітряна та водна оглядові екскурсії і ще безліч всього.

- Програмою передбачено багато активностей та екстремальних розваг. Чи не боїтеся травматизму на еко-драйв-фестивалі?

- Звичайно, фестиваль досить активний, але ми, зі свого боку, забезпечуватимемо охорону громадського порядку. На фестивалі чергуватимуть і "швидкі", і рятувальники.

Після ми відправились безпосередньо на Пивиху і оглянули мальовничі місця на яких розташовуватимуться майбутні фестивальні локації.

На цьому місці побудують євросцену. Перед нею облаштують фан-зону, з одного боку від якої розгорнеться справжній ярмарок, а з іншої — містечко рестораторів. Трохи далі розіб'ють наметове містечко, запрацюють атракціони.

Навколишні пейзажі точно не залишать нікого байдужим. Помилуватися ними можна буде, злетівши в небо на повітряній кулі або пропливаючи повз на риболовецькому судні.

Чекаємо з нетерпінням!