Чи буде КрАЗ повертати борги Жеваго? І чому в підприємства не складаються стосунки з мерією Кременчука?

Напередодні Дня машинобудівника, який відзначали минулими вихідними, генеральний директор ПрАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк зустрівся з пресою. Почав не власного виступу і не з розповідей про здобутки, а з відповідей на конкретні запитання.

Про замовлення і тендери

- Романе Євгеновичу, скажіть, що нині з державними замовленнями? Це армія, МНС.

- З державними замовленнями дуже туго, їх практично немає. Якщо менше сотні автомобілів, то хіба можна це називати державними замовленнями? Це стид і «позор». Коли освоїли на Great Wall*(підприємство корпорації «Богдан», яке пов'язують з Петром Порошенком — ред.) виробництво у Черкасах санітарного автомобіля, то їх закупляють 300 штук. Хто ближчий до корита, той і отримує держзамовлення.

Ми беремо участь у відкритих, прозорих та чесних тендерах. Я знімаю шляпу перед Нефьодовим та його компанією, як ввели систему ProZorro. Дуже легко стало працювати. Практично відкриті торги. І якщо прописаний під когось тендер (як у нас у Кременчуці під МАЗи), то одразу все видно…

- Чи є замовлення від компаній, що займаються ремонтом доріг?

- Є замовлення, особливо від комунальних підприємств, від приватних замовників. Але в нас багато займається ремонтом доріг іноземних компаній, які заходять зі своєю технікою. На жаль, це велике недопрацювання. Ми неодноразово говорили на нарадах у Кубіва (першого віце-прем'єр міністра — міністра економічного розвитку України), в Укравтодорі про те, що вони теж повинні ставити тендерні вимоги: щоб залучалися як місцеві трудові ресурси, так і місцева техніка для ремонту доріг.

- Давно не відкриває КрАЗ свою статистику. Скільки автомобілів було вироблено в 2016 році, і чи буде в 2017 році зростання?

- Не відкривали, і, напевне, до кінця війни відкривати не будемо, тому що наші замовлення, крім тих, що для військових, Нацгвардії, прикордонних сил, Нацполіції, є ще також для механічних заводів, які виробляють радіолокаційні станції. Це все нові розробки. Вони під кодами та шифрами, і ми не маємо права показувати ціни, кількість і строки. До кінця року ще очікуємо замовлення від Нацгвардії, Збройних Сил – зараз йде перегляд держоборнзамовлень. Обіцяють… Зараз ми зробили такий хід: замінили двигун. І, думаю, ми всіх випередимо. Ми взяли на озброєння двигун Rich Power. Це австрійська розробка, завод Штейль. Своє виробництво вони продали в Китай. І там збудовано декілька заводів – від 300-літрового двигуна до малолітражки. На сьогодні ми поставили ці двигуни на озброєння. Ні МАЗ, ніхто не зможе випередити. За санкціями до Російської Федерації, постачання ярославських двигунів в Україну фізично неможливо.

Про відчужене майно КрАЗу та борги Жеваго

- Була інформація від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що за борги банку «Фінанси та Кредит» відсуджені активи ряду компаній , і КрАЗу, зокрема – на суму 1,3 мільярда гривень. Чи будете ви повертати ці борги? Чи ви судитиметеся з Фондом?

- Відбуваються і переговори, і судова тяганина. Те, що відчужено – незаконно. Якщо машина у банківській заставі, ви ж не можете її продати – її ніхто не купить. А те, що шанований нами кременчуцький нотаріус *** бачивши, що в державному реєстрі накладене обтяження на майно, переоформляє право власності…. Ну, як можна з такою людиною не судитися?.. Я думаю, що Генеральна прокуратура не допустить цього і розставить усе на свої місця. Ми і судимося, і ведемо переговори. З одним із кредиторів ми вже домовилися. З іншим кредитором – на виході. З приватними банками легше домовитися, з державними – складніше. За будь-яким рішенням повинно прийматися рішення Кабміну, щоб нікого потім не звинуватили в упередженості.

- Фактично завод переоформлений на Фонд?

- Ні, не весь завод, там кілька об’єктів, але все буде повернуто.

- Ви обіцяли ремонтувати ПК КрАЗ, будете це робити?

- Ми обіцяли, і ми почали його ремонтувати. І, я думаю, ремонт продовжиться… Але, повірте, коли почалася оця тяганина… Розумієте, серце не лежить вкладати туди гроші, розуміючи, що це не твоє. Ми його відсудимо назад, доб’ємося скасування цього рішення, а тоді продовжимо ремонтувати. Жеваго виділив на це кошти, він за нього питає, але я поки що не можу туди направити гроші… Я не можу поставити їх на затрати підприємства.

Про майно у Криму

- У вас є майно в Криму. Яка його доля?

- Я б не хотів дуже афішувати, але така, як є. На сьогодні ми перереєстрували за діючими на тій території законами підприємства та бази відпочинку і Сімферопольський завод автомобільних рулів. На жаль, уже туди (на бази — прим.) ніхто не їздить відпочивати із наших. Завод там практично не працює, бо ми не можемо туди ні поставити сировину, ні здійснити в законодавчому полі діяльність, вивезти готову продукцію. Але, скажімо так, воно наше було, є і буде.

Про кадри

- Із вступом у дію асоціації з ЄС ви якось відчули відтік кваліфікованих кадрів?

- Не якось відчули, а відчули так, що аж голова закрутилася і земля загуділа під ногами.

- Як тоді вирішуєте цю проблему?

- Так вирішуємо: підвищуємо заробітну плату, підвищуємо соціальні стандарти, пояснюємо, розказуємо. Знаєте, нещодавно була виставка в Польщі. Я їздив спеціально, щоб подивитися, куди люди тікають, чого вони туди їдуть і чим їх так заманюють. На жаль, наші поїхали не тільки в Польщу, а вже й далі. Уже поляки плачуть, що українців не вистачає: ті, що в них робили, вже в Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, і вже перебираються потихеньку на Туманний Альбіон. Проблема дуже гостра, колосальна… Ви знаєте, у нас створилася хитра система. Тільки-но отримав диплом – він на другий день вже у Польщі. Робітники професійно-технічної освіти «здають» тих, хто потрібен у Польщі. Наші рекрутингові фірми зробили систему, і це всі знають: директор училища чи технікуму просто отримує по 100 доларів за спеціаліста – нехай навіть «сирого». Конструктор, технолог, слюсар, електрик – такі спеціальності потрібні, і за них отримують гроші… Це велика проблема. Я думаю, що і рекрутинговим фірмам треба було б законодавчо «прикрутити хвоста», і працівникам освіти «прикрутити хвоста», і нам треба більше пропагувати і розповідати, що там чекає людей. У мене замначальника цеху каже: «Поїду – і все». Я йому доводжу: ти тут отримуєш більше! Ти забереш туди дитину, дружину, де ви там будете жити, що будете їсти? Ви далеко від рідні. Ні, він каже «хочу в Польщу» - і все! Поїхав… Я думаю, швидко вернеться. Вже багато прикладів, коли вертаються, у тому числі й до нас на завод.