Петро Демченко, в минулому вчитель, військовий керівник, директор школи. Педагогічний стаж 32 роки
Для читачів хочу наголосити на два моменти. Перший: мета написаного не так захист учителя, як захист майбутнього наших, а точніше – ваших дітей. Другий: я не говорю про те, що всі батьки здійснюють цей, з дозволу сказати «тероризм», а лише частина, яка, на жаль, росте.
Тепер по суті. Зовсім недавно в одній зі шкіл нашого міста мав місце такий випадок. Вчителька англійської мови дала завдання учневі прочитати текст, учень відмовився. На запитання вчительки «Чому?» учень сказав, що вчителька вчить неправильно, бо так сказала мама. Я не допитувався, хто та мама, може доктор педагогічних наук, може прибиральниця, але вона позаочі, не побувавши на уроці, зі слів дитини вже оцінила роботу вчителя з більш, як тридцятирічним педагогічним стажем. Раніше в іншій школі, скажемо так: «елітній» школі, до директора приходить мама (кажуть – бізнес-вумен) і висловлює претензії щодо не такої оцінки з певного предмету (не буду «підставляти» вчительку), яку хотіла би бачити в своєї дочки мама.
На аргументи директора, що вчитель досить досвідчений, має вищу категорію і звання, має переможців всеукраїнських олімпіад, мама в грубій формі висловилась, що вона хотіла робити на предмет, але сказала, що ЇЙ потрібно, щоб оцінка була 12. Я міг-би ще приводити подібні приклади, кількість яких, на превеликий жаль, в кременчуцьких школах постійно зростає, але я хочу сказати інше:
Шановні батьки! Чи не здається вам, що ви, погано виконуючи свої батьківські обов’язки, висуваючи переважно необґрунтовані претензії до учителів, до школи, калічите майбутнє своїх дітей?
На одній з київських шкіл при вході висить великий банер, на якому написано:
Шановні батьки!
Ми хочемо нагадати Вам, що такі чарівні слова, як «Доброго дня», «Вітаю», «Будь-ласка», «Дякую», «Вибачте» вперше пізнаються дітьми дома.
Саме дома діти вчаться бути чесними, пунктуальними і старанними, добре ставитися до друзів, поважати старших та вчителів.
Саме дома вони вчаться бути акуратними, не розмовляти з наповненим ротом, кидати сміття в урну.
Дома вони також вчаться бути організованими, доглядати за своїми речами і не чіпати чужих.
А в школі ми вчимо їх мові, математиці, історії, географії, фізиці, хімії і фізкультурі, батьківське виховання ми лише підкріплюємо, але не замінюємо.
Може не завадило би вам прислухатися до цих слів? А може і Закон України «Про освіту» варто прочитати, хоча-би ось це.
Ст. 55, частина 3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
- сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
- формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
- виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
І з приводу того, що вчителька «не так вчить».
Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу:
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
- академічну свободу, включаючи свободу викладання
- свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність
- вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
І останнє. У батьків і у педагогів є одне спільне завдання: зробити все, щоб ваші, шановні батьки, повторю: ваші діти вийшли зі школи з міцними базовими знаннями, вихованими, з достатнім або високим рівнем компетентності і стали успішними. Чи ви цього не хочете, шановні батьки?