ЖЕП та ОСББ: знайди п‘ять відмінностей

Перебуваючи у Кременчуці, міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко наголосив, що перспектива – за об‘єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Мовляв, тільки ефективний власник здатен навести лад у житловому фонді. Куди ж нас кличе міністр? Які переваги та недоліки ОСББ і, врешті, наскільки суттєво вони відрізняються від ЖЕПів, з‘ясовував «ТелеграфЪ».

24 вересня у Кременчуці перебував міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Обговорюючи нові форми господарювання, він схвально відгукнувся про приватні управляючі компанії, які у нашому місті замінили ЖЕПи. Проте пан міністр зробив наголос на альтернативній формі управління будинками: створенні об‘єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На його думку, така форма управління стане проміжною, бо надалі йтиметься про створення акціонерних товариств. Міністр вважає, що таким чином можна буде залучити інвестиції у житло. Проте ця перспектива дуже туманна. А зараз – хоча б розібратися з тією формою управління будинків, яка вже є – ОСББ.

На даний час у Кременчуці створення об‘єднань співвласників іде доволі мляво. В основному, їх запроваджують «з нуля»: у новобудовах, де цілі труби, дах, ліфти, а до під‘їздів не дісталися любителі настінного розпису. За даними управління житлово-комунального господарства, у поточному році зареєстровано лише два новостворені ОСББ у старих будинках. Хоча спроб було значно більше. Зокрема, на Ревівці мешканці обговорювали варіант об‘єднання у ОСББ двоповерхівок 50-х років. Але так ні до чого й не домовилися… Є й інші подібні приклади.

Люди просто бояться брати на свої плечі будинки, де за 40-50 років жодного разу не робилися капремонти. До того ж, постає проблема ефективного управління житлом.

Під час прес-конференції, на жаль, пан міністр чітко не відповів, чи впроваджуватиме держава програму модернізації старого житла перед тим, як передати його від ЖЕПів новим власникам – самим мешканцям будинків.

Олексій КУЧЕРЕНКО, міністр ЖКГ:

– Ми наполягатимемо на проведенні громадських слухань щодо формування тарифів по кожному будинку. Це – шлях до створення ОСББ. Наша політика однозначна: головна мета реформи – створити умови для інвестицій у житловий фонд. Поки не буде ефективного власника – цього не буде.

П‘ять відмінностей ЖЕПів та ОСББ

Чому мешканці бояться ОСББ

Пам‘ятаєте відомий фільм «Діамантова рука»? Колоритна тітонька-«управдом» видає крилату фразу: «А якщо не будуть брати (лотерейні квитки- Ред.) – відключимо газ». Приблизно за таким же принципом нині працюють з ОСББ постачальники комунальних послуг, зокрема, гарячої води та тепла. «Теплоенерго», і «Полтаваобленерго» упирають на те, що ОСББ є юридичною особою і саме є виконавцем послуг у будинку. І тому постачальники цих послуг не укладають окремі договори з кожним мешканцем, а лише єдиний договір з ОСББ (як юридичною особою). У результаті ж мешканці (і платники, і неплатники) потерпають від тотальних «відключок». Бо постачальники послуг не цікавляться оплатою поквартирно, а «пресують» за борги все ОСББ. І так триває з року в рік.

Між тим, як наголошує Людмила Леванда, спеціаліст УЖКГ, яка веде у виконкомі питання роботи ОСББ, такі об‘єднання створюються для забезпечення та захисту прав усіх членів ОСББ, а не для виконання послуг. А відтак ОСББ не зобов‘язане укладати з фактичними виконавцями комунальних послуг (водоканалом, «Теплоенерго», «Полтаваобленерго») договори, які зобов‘язують брати на себе функції посередника у розрахунках.

Пані Леванда послалася на лист Державного комітету України з питань ЖКГ (від 13.04.05 №4/3-580) «Відносно прямих розрахунків із постачальниками комунальних послуг». Лист складений на запит одного з ОСББ Запоріжжя.

У документі є посилання на «Правила надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення…» та Закон «Про об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку»

«Ні ЖБК, ні ОСББ, відповідно до законодавства, не є юридичними особами, на які покладені повноваження щодо збору коштів з мешканців будинку на користь виконавця послуг». А відтак лист містить висновок, що відмова фактичних виконавців послуг від укладання договорів «безпосередньо з мешканцями будинків ЖБК та ОСББ є порушенням діючого законодавства». (Повний текст листа – на нашому сайті: www.telegraf.in.ua).

Р.S. Зараз у Кременчуці права мешканців усіх багатоквартирних будинків, незалежно від форми власності, зрівнялися убік утисків. За загальний борг будинку відключають «гамузом» усіх. Такі дії не є законними, і юристи наголошують: можна відстояти свої права. Але це вже інша тема…

Як живеться співвласникам будинку

Улітку «ТелеграфЪ» потрапив на збори одного із ОСББ на Молодіжному. Телефонний дзвінок до редакції обіцяв гарячу тему: голова ОСББ «никає» гроші, не звітує і, мовляв, взагалі за ним тюрма плаче. Та на зборах з‘ясувалися зовсім інші речі. Голова сумлінно прозвітував, ревізійна комісія суттєвих порушень не знайшла... Та й узагалі оплата на утримання будинку виявилася нижчою, ніж в аналогічних ЖЕПівських багатоповерхівках: 1,5 грн з квадратного метру проти 1,78 грн. На зборах мешканці поділилися на два табори: «за» та «проти» голови ОСББ. Пристрасті вирували понад три години. Приклад яскраво демонструє: основна проблема ОСББ у тому, що люди не здатні домовитися між собою.

Надія Бондаренко два роки є головою ОСББ-62, що на вулиці Чкалова, 9. Біля під‘їзду – ошатні клумби, а на вході – табличка «Будинок зразкової культури та благоустрою».

– Табличку нам дали в УЖКГ за результатами двомісячника чистоти і порядку, – пояснює Надія Бондаренко. – Зараз ми ще виготовили нову огорожу для клумби, скоро встановимо. Ще за власні кошти в цьому році ми повністю відремонтували покрівлю. Нещодавно поміняли труби у будинку, адже йому вже 26-й рік. Тих, хто не вийшов – прошу відпрацювати. Ось зараз фарбу купила – треба газові труби поновити.

Плата на утримання будинку (ексвитрати) у ОСББ-62 складає 1,1 грн – майже вдвічі менше, ніж у дев‘ятиповерхівках комунального житлового фонду. З цих коштів платять винагороду двірнику, голові ОСББ та бухгалтеру. Винагорода дуже невелика. Одразу скажемо: не кожен погодиться працювати за такі кошти, тим більше, що за якість послуг мешканці питають «по повній». Сантехнік та електрик працюють у ОСББ за викликом. За прибирання під‘їздів мешканці платять окремо, як і консьєржці, котра чергує на вході. На крупні ремонти (зокрема, на дах) збирають гроші додатково, і всі мешканці знають, куди що витрачається.

Будинок обладнаний лічильником тепла, і в опалювальний сезон (півроку) мешканці платять до 5 грн з квадратного метра, тобто економлять на опаленні 1 грн 18 коп з квадратного метра (порівняно з будинками без лічильників).

Якщо будинок стає ОСББ, колишній власник має зробити капремонт

«Колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства», - сказано у статті 24 Закону України «Про об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку».