Людей із сіл, що під Кременчуком, можуть переселити

У передмісті Кременчука через кілька років може з’явитися ще один промисловий гігант – Беланівський гірничо-збагачувальний комбінат. Аби його побудувати, планується прокладати дороги та комунікації, а також переселяти людей. Куди і як, поки що не зрозуміло. Про вплив комбінату на екологію регіону керівникі майбутнього меткомбінату також поки що мовчать, але, не важко здогадатись, що поява такого гіганту не може не вплинути на довкілля.

Мешканці оточуючих Кременчук сіл – Василенки, Ревівка, Бондарі, Базавлуки, Кияшки, Крамаренки, Остапці, Степівка та Киреленки можуть вже через десятиліття позбутися своїх насиджених домівок та переїхати. На їх місці, за 10 кілометрів від кордону Кременчука фінансова група Костянтина Жеваго планує збудувати Беланівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК). Крім переселення, аби запрацював новий ГЗК, його власникам слід перенести як залізничну станцію «Потоки», так і саму залізничну гілку, автодорогу Кременчук – Полтава, лінію електромереж та провести багато інших фінансово затратних робіт. Про це 18 травня на зборах громади села Бондарі сказав генеральний директор Беланівського ГЗК Андрій Рекус.

– Родовище руди розташоване під вашими селами. Його протяжність 10 км. Бондарі якраз «сидять» на залізорудному тілі... Кар’єр почнеться від станції «Потоки» і протягнеться на північ десь кілометрів на шість. Його площа – 6 тисяч гектарів. Запасів руди там більше одного мільярда тонн. Їх вистачить на десятки років, якщо тут працюватиме такий комбінат як Полтавський ГЗК.
Почувши від пана Рекуса такі слова на початку виступу, громада, що зібралася в сільському клубі, завмерла і всю розповідь вислухала дуже уважно.

Хто, кого і як переселятиме

– Територія комбінату протягнеться по землях чотирьох сільських рад. В основному це землі Кременчуцького району. Потрапляють у зону роботи кар’єру, тобто переселення, села Бондарі, Остапці, Ревівка, Василенки, Крамаренки, Кияшки, загалом близько десяти сіл... Проблема переселення поки що не розв’язана. Але якщо буде ухвалено позитивне вирішення цього питання, то кожного спитаємо, хто і куди бажає переїхати. При переселенні буде рахуватися все – і сарай, і туалет, і дерева. Наприклад, сад може коштувати навіть дорожче будинку... Ми або гроші на квартиру дамо, або збудуємо нові будинки. Завіряю, що всі ваші питання будуть вирішені. Ми вже переселяли села.., – переконував селян директор БГЗК.

При цьому він ще декілька разів наголосив, що наразі питання будівництва ГЗК до кінця ще не вирішено.

– Зараз лише створено підприємство. Ми отримали від держави дозволи займатися розробкою цього родовища. Від облдержадміністрації маємо дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування комбінату. Тепер ми повинні узгодити наші роботи з населенням і почати робити оцінку всієї площі, що підпадає під кар’єр. На всій площі, а це 6 тисяч гектарів, ми повинні інвентаризувати землю, аби знати чия вона... Тож протягом 5-6 років вас виселяти ніхто не буде. Працюйте нормально і живіть спокійно! А якщо і будемо переселяти, то всіх і відразу. Ще раз зауважу, ми все прорахуємо, складемо кошторис всіх затрат і визначимося чи потрібно взагалі будувати комбінат, – продовжував Андрій Рекус.

Чим більше говорив пан Рекус, тим гучніше гомонів зал. Насамперед людей цікавили питання переселення, екології та збереження земель.
– Ми хочемо жити тут.
– Ми зробимо вам краще?!
– А хіба можна краще?
– Можна.
– Хто інвестор будівництва, іноземець?
– Власник – Полтавський ГЗК.
– Але там іноземний капітал. Якщо власники іноземці, то їм далеко до наших людей, природи, духу, історії. Якби це були вітчизняні інвестори, то вкладали б гроші у наші чорноземи, а не знищували їх...

Щодо переселення то найбільше присутніх цікавило – куди переселятимуть. Сумніви озвучив депутат Кременчуцької райради пан Петренко:
– Якщо з гірших умов робитимете кращі, то я погоджусь на переселення. Але, наприклад, уявімо, що 150 чоловік захочуть переселитись у Піщане. Де ви братимете там землю, щоб будувати будинки? Там немає стільки вільної площі. Немає вільних земель ні в Потоках, ні у Червоній Знам’янці, ні у Піщаному…

У відповідь гендиректор БГЗК ще раз наголосив, що питання будівництва поки що не вирішені і потребують опрацювання.
– Може хтось в Запсіллі чи Дмитрівці жити захоче..., – кинув він.
– Але ж люди хочуть жити там, де є робота, медицина, освіта. Хочуть щоб їх поселили не за 100 кілометрів від Кременчука, а біля Псла, –  невгамовувся народний обранець.

На захист металурга став головний архітектор району Олександр Чернишов:
– Такі можливості в районі є! Але спочатку слід визначитися з проектом, хто куди захоче переїхати, а це питання часу, – сказав він.
– До того, як говорити про переселення,  ще слід визначитися з доцільністю будівництва ГЗК. А на це піде не один рік, – підхопив пан Рекус і запропонував бондарівцям зібрати делегацію та поїхати у село Пришиб, де комбінат вже зробив все, що обіцяв: від газифікації до школи.

Почесний громадянин Бондарів, історик-викладач із Кременчука Ганна Капустян, стверджує, що місто задихнеться від страшенного техногенного навантаження в разі будівництва комбінату і роботи оточуючих промпідприємств.

Генеральний директор Беланівського ГЗК Андрій Рекус переконував бондарівців, що в разі будівництва комбінату їх ніхто не переселятиме найближчі 5-6, а може і всі 7-10 років.

• «Два роки тому у Полтавській області 1 га ріллі коштував 100 тис грн». Начальник відділу із земельних питань Єристовського ГЗК пан Поляков.
• «За діючими нормами на одну людину надається 21 кв м житла». Генеральний директор Беланівського ГЗК Андрій Рекус.
• «Лише у Бондарівській сільраді приписано більше 800 чоловік».
  Сільський голова Леонід Зінченко.

«Якщо люди відмовляться від запропонованого і ми не будемо будувати ГЗК, то країна обідніє. Це ж державне питання!» – заявив начальник відділу із земельних питань Єристовського ГЗК пан Поляков. При цьому він не уточнив, чи не збідніють люди залишивши свої господарства, і чи не по залишковій вартості можуть бути прораховані їхні будинки та майно.

Мешканці Бондарів чекають на відповідь, де комбінат зможе побудувати нове село та скільки дасть грошей на купівлю квартири у місті.

Від ГЗК – Кременчуку

– Про переселення ще рано говорити, я думаю що до нього ще 7-10 років. Та й то не факт, що будівництво буде. Наприклад, Мінтранс поставив умову, що погодить будівництво комбінату в тому випадку, якщо його власники збудують міст у Кременчуці. А це 3-4 мільярди гривень, – зазначив під час засідання начальник відділу із земельних питань Єристовського ГЗК, що входить у вплив групи Костянтина Жеваго, пан Поляков.

Згодом він розповів «Телеграфу», що БГЗК можуть так ніколи і не збудувати, бо не вистачить грошей.
– Грошей не вистачить. Це родовище не коштує стільки, скільки міст. Ми будемо з Мінтрансом  вести перемовини. Міст – це загальне питання країни, – вважає представник ГЗК.

Також, у випадку будівництва комбінату, має бути ліквідований ставок-випарювач «Укртатнафти». Але керівництво комбінату ще не говорило про це з представниками кременчуцького НПЗ. Єдине, про що вони змогли розповісти журналістам, так це про те, що у світі є технології переробки нафтопродуктів, при яких випарювач не потрібен. Не виключено, що ставок просто перенесуть в інше місце. Схоже, це буде дешевше, ніж повністю модернізувати НПЗ.

Хоча на засіданні і не йшлося про те, які негативні наслідки від роботи ГЗК матимуть кременчужани, але після засідання журналістам показали карту майбутнього будівництва, і репортери схопилися за голову. В разі будівництва Кременчук опиниться майже в полоні промгігантів: з одного боку «Укртатнафта» і весь північний промвузол, далі БГЗК та меткомбінат «Ворскласталь», з іншого – сталеливарний завод. І не треба бути екологом, аби зрозуміти, що в майбутньому «жити стане краще» – це лише   із області фантастики.