«Доброжелатели» регулярно викликають міськСЕС до університету

Минулого тижня до міської санстанції зателефонували невідомі громадяни.  Вони поскаржились, що в університеті холодно – там не опалюють приміщення. Співробітник санстанції виїхав на перевірку. Про її результати «Телеграфу» розповів головний лікар міськСЕС пан Самойленко:

– Нам зателефонували «доброжелатели». Їх зараз чомусь побільшало. Вони себе не називають, а номер телефону ми не визначаємо. Нам повідомили, що в університеті холодно, відключені батареї. На запитання, в яких корпусах холодно, нам не відповіли. Ми зобов’язані реагувати на звернення громадян. Наш інспектор виїхав на об’єкт і склав відповідний акт. На момент перевірки температурний режим в корпусах університету тримався у межах норми, показники становили 18,5-18,9 градусів. Звісно, що ми можемо відповідати за температурні показники лише в той день, коли склали акт.

Маємо нагадати, що раніше за інспектора міськСЕС температурний режим в університеті перевірив перший віце-мер пан Погрібний.  Ще 20 жовтня під час рейду з журналістами пан Погрібний заїхав до університету – помацав батареї та поспілкувався зі студентами. Журналістам він повідомив, що причиною візиту до КрНУ стали численні скарги змерзлих громадян до міськвиконкому. Віце-мер заявив, що він обурений такою ситуацією, адже навчальний процес має бути комфортним.  На цьому, власне, позитивна роль міської влади у потеплішанні університетських батарей і вичерпалась.

«ТелеграфЪ» з’ясував, чи є взагалі шанси зробити навчальний процес в університеті «комфортним»? Тобто, чи зможе навчальний заклад і далі дотримуватися встановленого на осінньо-зимовий період температурного режиму? У ректораті нам пояснили, що КрНУ має 15 корпусів (навчальні корпуси, гуртожитки, спортивні та лабораторні комплекси, тощо). Один день опалення цих споруд коштує університету 20 тисяч гривень. КрНУ – державний навчальний заклад, 70% студентів навчаються тут безоплатно, за держзамовленням. За законом, держава має фінансувати університет  пропорційно до кількості студентів-бюджетників – у даному випадку, держава мала б забезпечувати 70% його обов’язкових платежів (у тому числі й комунальних).  Але вона цього не робить. У 2011 році КрНУ – як і інші державні навчальні заклади – отримує державне фінансування в межах 20% від потреби.  На останній квартал року (жовтень-грудень) фінансування обмежене до 10%. А 90% обов’язкових платежів університет має оплачувати з власних коштів. Для навчального закладу, де 70% студентів не платять до університетської каси, зробити це майже нереально.   Коштів 30% контрактників не вистачить, аби виплатити стипендії, зарплати та обігріти 15 навчальних корпусів. Один контрактник сплачує за рік у середньому 5 600 гривень. Тож лише один день опалення корпусів з’їдає річні виплати трьох контрактників – бо коштує 20 тисяч гривень. Де шукати кошти, щоб півроку опалювати 15 корпусів, поки не зрозуміло.

Такі справи. Як бачите, і в українського уряду, і у кременчуцької влади стосунки з наукою та науковцями дуже прохолодні.

МОВОЮ ЦИФР:

20 000 грн. коштує день опалення 15 навчальних корпусів
600 000 грн. коштують 30 днів опалення корпусів
420 000 грн. (70%) вартості опалення мала б за законом фінансувати держава
60 000 грн. (10%) вартості опалення держава фінансує реально