«Увага! Шкільна їжа». Націнки на їжу у ПТУ-19 шокують

Комплексна комісія перевірила харчоблок ПТУ-19 (професійно-технічного училища №19). До складу комісії увійшли представники міського департаменту освіти, відділу охорони здоров’я, Держсанепідслужби та депутати міськради. Раніше комісія перевірила харчоблоки шкіл №№ 19; 20; 4; 23; 12; 17 та ПТУ-6.

Їдальня

Їдальня ПТУ-19 розташована на першому поверсі. Члени комісії звернули увагу на те, що в холі першого поверху чутний запах їжі, чого не має бути за нормальної роботи витяжки у їдальні.

Приміщення їдальні просторе, добре освітлене. Рукомийники знаходять в їдальні, біля входу. Їх три, та на одному немає крану, тож працюють два. Вода холодна, бойлеру немає. На день приїзду комісії біля рукомийників було рідке мило та паперові рушники.

Кухня

Представник Держсанепідслужби та депутат Сідерко перевірили кухню. Вони повідомили, що зауважень до стану кухні немає, грубих порушень теж немає. На кухні вдосталь миючих засобів для посуду. Приміщення харчоблоку ПТУ-19 орендує ПП «Комбінат харчування», який і організує харчування сиріт в училищі.

Буфет

Буфетна продукція – смажені пиріжки, вафлі та інші солодощі промислового виробництва були викладені прямо в кухні, біля віконця для роздачі. В окремих членів комісії виникло запитання, наскільки доречно тримати готові промислові товари біля страв, які лише готуються, і чому немає окремої буфетної стійки? Та більшість членів комісії не звернули увагу на ситуацію і нічого нештатного в ній не побачили.

А де ж вечеря для сиріт?

У ПТУ-19 навчається 29 сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Сироти мають отримувати в училищі триразове харчування (сніданок, обід, вечеря), діти під опікою – лише обід. На харчування вихованця-сироти з міського бюджету Кременчука виділяється на добу 51,31 грн. – це на сніданок, обід та вечерю. Втім, в оглошенні, розміщеному в їдальні ПТУ-19, були вказані лише сніданок та обід, вечері не було.

Директор училища пояснила, що сироти, які навчаються в училищі, тут не вечеряють. Ми запитали, куди ж йдуть кошти, не використані на приготування вечері? Директор сказала, що діти воліють отримувати гроші, а не вечерю, і що в кінці місяця кошти, не використані на вечері для кожного сироти-вихованця, сумуються і перераховуються йому на картку. Крім того, за нез’їдені гарячі обіди та вечері діти-сироти можуть отримувати сухі пайки.

Де гроші за нез’їдену сиротою вечерю?

Вартість вечері у ПТУ-19 – 19-20 гривень, за місяць (30 днів) набігає 600 гривень, це майже стипендія, для дитини сума немала. Тож «ТелеграфЪ» запитав, яким чином ведеться облік сиріт, які не вечеряли або не снідали чи не обідали? Хто і де фіксує, 10 разів на місяць дитина не вечеряла чи 30? Директор показала друкований аркуш під назвою «Добова відомість» і пояснила, що майстри груп щодня заповнюють цей листок, позначають, скільки сніданків, обідів та вечерь отримала кожна дитина. Ми запитали, чи фіксується ця інформація ще в якомусь документі – наприклад, в журналі чи деінде, щоб можна було провести перехресну перевірку, скільки сніданків та вечерь не з’їв сирота за місяць чи за півроку – і, відповідно, перевірити, скільки грошей за нез’їдену їжу мало надійти на його картку? Нам пояснили, що щоденні листки обліку зберігаються в бухгалтерії і в училищі все чесно і прозоро.

Депутат міськради Сідерко запропонувала директору ПТУ показати документацію по харчуванню сиріт. Директор училища сказала: «Прежде, чем ехать нас проверять и контролировать, надо было проанализировать, сколько нам выделили денег на материально-техническую базу, копейки просто!».

Втім, депутату Сідерко показали журнал бракеражу готових страв. Там щодня відповідальна особа записувала перелік страв, їхню вагу та ставила позначку «їжа приготована доброякісно». Цін на страви у журналі не фіксують. Крім того, бухгалтер показала документи під назвою «Дневной заборный лист № на отпуск готовых продуктов». Ці облікові картки заповнюються кожен день, в них вказаний перелік страв та їхня вартість, стоїть печатка ПП «Комбінат харчування». Облікові картки мають дату, але не мають облікового номеру

Також бухгалтер показала депутату Сідерко кілька актів прийому-здачі робіт – ПТУ-19 купує у «Комбіната харчування» не страви, а послуги (обіди і сніданки). Акти мають дату і обліковий номер, а також печатки сторін.

Чому такі великі націнки?

У ПТУ-19 членів комісії вже чекала представник «Комбінату харчування» Юлія Лурьє. Нагадаємо, у ПТУ-6, куди «Комбінат харчування» теж постачає їжу для сиріт, члени комісії були шоковані дуже високими цінами на готові страви. Звичайна склянка чаю для сироти там коштувала 2 гривні. Члени комісії тоді порівняли ціни на їжу, виготовлену «Комбінатом харчування», з цінами у шкільних їдальнях, де чай (200г), наприклад, коштує 44 копійки.

Зустрівшись із членами комісії у ПТУ-19, представник «Комбінату харчування» зазначила, що «порівнювати ціни на страви, приготовані «Комбінатом харчування», зі шкільними цінами некоректно, бо «Комбінат...» – приватне підприємство, у собівартість страви закладається зарплата кухарів, витрати на електроенергію, воду, транспортні тощо».

Представник «Комбінату харчування» запевнила, що ціни на готові страви вони встановлюють, керуючись офіційним документом – Розпорядженням №529 від 12.11.2012 Полтавської облради «Про граничні торговельні націнки на продукцію громадського харчування, яка реалізується у загальноосвітніх навчальних закладах, ПТУ та ВНЗ». Вона сказала, що облрада дозволила їм встановлювати націнки на продукцію до 50%.

"Золота" печінка

Послухавши представника «Комбінату харчування», «ТелеграфЪ» пішов пошукати націнки у 50%. Ми подивилися меню, наприклад, за 11.04.2016, побачили там «печінку в соусі» (50г/20г) вартістю 7,50 грн. Якщо 50 грамів печінки коштує 7,50грн., то 100 грам коштує 15,00 гр, а кілограм яловичої печінки (бо свиняча для дитячого харчування заборонена) коштує 150 гривень! Диво. Нам у торговій мережі печінка траплялася по 58-65 грн. Виходить, або на «Комбінаті харчування» застосовують виключно «золоту» печінку, або ж націнка на готову страву «печінка у соусі» становить 120-130% – а ніяк не 50%.

Склянка чаю для сироти – 1,50 грн.

У ПТУ-19 склянка чаю для сироти коштує 1,50 грн. (200г). За нормою (норми харчування у загальноосвітніх закладах, Додаток7, Постанова КМУ №1591), на порцію для одноразового споживання для підлітка передбачено закладати 0,1г сухого чайного листа. Тоді скільки ж коштує кілограм чаю, який заварює «Комбінат харчування» для сиріт, якщо одна порція такого чаю (0,1г сухого листа) коштує 1,50 грн? Якщо рахувати лише чай, вартість кілограму виходить астрономічна. Зрозуміло, що треба враховувати вартість цукру (за нормою, 18г на один прийом їжі) та води. Втім, за ціни цукру 16 грн./кг, 18г коштують 29 копійок – тож складова цукру у собівартості склянки чаю невелика. Яка ж тоді торговельна націнка у «Комбінату харчування» на склянку чаю для сироти? Адже не улун їм заварюють.