Шлях у 60 років

Володимир Митрофанович Матицин народився 20 травня 1945 року в селі Малий Крутчик Добринського району Липецької області. Трудову діяльність розпочав у 1963 році апаратником заводу синтетичного каучуку. У 1972 – закінчив Воронезький технологічний інститут за спеціальністю 'Технологія органічного та хімічного синтезу'. На Кременчуцький нафтопереробний завод, згодом перетворений на АТ 'Кременчукнафтооргсинтез', а потім на АТ 'Укртатнафта', приїхав у 1976 році. Протягом десяти років працював начальником цеху, начальником виробництва. У 1986 році здібного управлінця призначають заступником директора з виробництва, а згодом і головним інженером заводу. У 1987 році Володимир Матицин очолює підприємство.
Загалом на Кременчуцькому нафтопереробному заводі Володимир Митрофанович пропрацював 25 років, з них 14 років – його генеральним директором.
Технічно-грамотний керівник, вимогливий до себе і до підлеглих, велику увагу він приділяв технічному розвитку заводу, впровадженню нових технологій. За роки трудової діяльності Володимир Матицин подав 43 раціоналізаторські пропозиції, 38 з яких використовується у виробництві. Володимир Митрофанович є автором п'яти винаходів. Саме йому завдячує підприємство будівництвом і введенням у дію комплексу з переробки нафти потужністю в 6 мільйонів тонн на рік.
За роки керівництва Володимира Матицина завод став визначним лідером з переробки нафти в Україні. У 1995 році акціонерне товариство 'Укртатнафта' отримало кілька відзнак: приз 'Арка Європи' за досягнення в корпоративному іміджі та якості та 16-й Міжнародний приз за технологію і якість.

За увесь час роботи керівником нафтопереробного гіганту Володимир Матицин значну увагу приділяв розвитку міста. За його сприяння побудовано і введено в дію медичний заклад 'Нафтохімік'. Сучасний медичний центр нового типу поєднує функції багатопрофільної поліклініки, діагностичного центру, швидкої допомоги та реабілітаційного комплексу. Він оснащений найсучаснішим обладнанням провідних виробників медтехніки Японії, Німеччини, Швеції. Тут працює тренажерний зал, басейн, сауна.
Як керівник потужного підприємства, Володимир Матицин турбувався і про соціальну сферу. Було побудовано санаторій-профілакторій 'Івушка', дитячий оздоровчий табір 'Сонячний', комплекс спортивних споруд АО 'Укртатнафта', який об'єднує кілька спортивних майданчиків. Під прапорами 'Укртатнафти' запрацював кращий в області басейн олімпійського типу, відомий на всю Україну велоклуб 'Псьол', клуб спортивних єдиноборств 'Легіон'.
На базі стадіону 'Нафтохімік' тренується футбольна команда 'Нафтохімік'. У 1997 році вона увійшла до Першої ліги українського футболу. Володимир Матицин є Почесним президентом цього клубу.
Крім того Почесним президентом обрали Володимира Митрофановича члени молодіжного велоклубу 'Псьол', спортсмени якого – срібні призери Олімпійських ігор 2000 року, Чемпіони світу 2001 року (Олександр Симоненко) та бронзові призери Чемпіонату Європи (Роман Плуговой).
Володимир Матицин опікується і клубом спортивних єдиноборств 'Легіон', Почесним президентом якого він є. Цей клуб підготував 20 майстрів спорту. Тут регулярно проводяться змагання з дзюдо на приз Почесного громадянина Кременчука Володимира Матицина, показові виступи з боксу та кік-боксингу.

Володимир Митрофанович завжди багато уваги приділяв добробуту міста та його мешканців. Тільки у 1999 році благодійна допомога АТ 'Укртатнафта' бюджетним організаціям склала більше двох мільйонів гривень. Володимир Матицин ініціював створення Благодійного фонду 'Укртатнафта-Вита', який працював у 1998-2001 роках. За ці роки Фонд надав допомоги майже на сім мільйонів гривень лікарням, пологовому будинку, станції 'Швидкої допомоги'.
За сприяння Володимира Матицина кілька тисяч сімей військових отримали житло у новозведених будинках, поліпшено матеріальну базу військових частин Кременчука, госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни (відремонтовано палати, встановлено бойлери, придбано медикаменти).
Також відремонтовано приміщення міліцейського батальйону на Молодіжному, надано допомогу у формуванні кінного взводу міліції. Турботу і піклування Володимира Матицина відчувають обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, Градизька школа-інтернат, інтернат ім.Макаренка.
По особливому трепетно ставиться Володимир Митрофанович до питань відродження духовності. Він постійно допомагає Козельщинському жіночому монастирю Різдва Пресвятої Богородиці, Свято-Троїцькій церкві, Всіхсвятській церкві на Молодіжному, Свято-Миколаївському собору у Комсомольську. Володимир Матицин є Почесним президентом благодійного фонду 'Джерело', який опікується проблемами ветеранів, інвалідів, дітей-сиріт.
З ініціативи і за допомоги Володимира Матицина встановлені пам'ятні знаки воїнам-інтернаціоналістам у Комсомольську, Глобиному, Семенівці, пам'ятник воїну-афганцю Олександру Вовку у селі Червона Знам'янка, меморіальний комплекс воїнам-інтернаціоналістам у Кременчуці, кілька десятків пам'ятників воїнам, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни.

Фонд Міжнародних премій:
Орден Миколи Чудотворця І ступеня (11.01.1998 р.)
Українська православна церква:
Орден Нестора Літописця (21.09.1998 р.)
Орден Рівноапостольного князя Володимира
Президент України:
Відзнака 'Заслужений працівник промисловості України' (19.05.1995 р.)
Орден за заслуги ІІІ ступеня (9.09.1997 р.)
Почесні звання:
Академік Української академії наук національного прогресу (5.10.1993 р.)
Заслужений працівник промисловості України
Почесний громадянин Кременчука (21.09.1995 р.)

Громадська організація 'Рідне місто'

Видавничий дім 'Приватна газета' вітає Почесного громадянина міста, дворазового переможця рейтингу 'Людина року' у номінації 'Меценат року' Володимира Митрофановича Матицина з 60-річним ювілеєм.