Мер сказав: «Льоня, ми не сепарське місто!» – і депутати не підтримали заборону торгівлі з окупантами

Кременчуцькі депутати на чолі з міським головою Малецьким не підтримали проект рішення про заборону незаконної торгівлі з окупантами та необхідність термінового ухвалення закону про тимчасово окуповані території.

Малецький порадив автору проекту депутату Кременчуцької міськради Ганні Павленко доробити проект і підготувати його на наступну сесію, яка відбудеться 4-го квітня.

Проект рішення, запропонований Ганною Павленко, розглядався наприкінці сесії у розділі «Різне» 49-м питанням. За сталою схемою, в цей надвечірній час сесійний зал був напівпорожній. За ухвалення проекту в цілому проголосувало 15 депутатів, не голосували 13, 2 – утримались, 2 були проти. Голосів «за» забракло, проект рішення не ухвалили.

Під час голосування добре було видно практично порожні ряди фракцій БПП, «Поруч», «Опозиційний блок» (під час голосування сидів лише Костянтин Терещенко). Наразі результати поіменного голосування відсутні, на жаль, жоден з депутатів не вимагав вивести на табло результати поіменного голосування. Згодом ми їх опублікуємо.

Ганна Павленко пропонувала проект рішення про Звернення депутатів Кременчуцької міської ради до Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної ради України про необхідність заборони незаконної торгівлі з окупантами та про необхідність терміново розглянути у Верховній Раді України законопроект «Про тимчасово окуповані території», яким передбачена заборона торгівлі з окупованими територіями та терористичними новоутвореннями на цих територіях («ДНР», «ЛНР»)».

Перед голосуванням мер Малецький ще раз нагадав депутатам, що він не підтримує даний проект рішення. Свої аргументи мер навів ще зранку, на початку сесії, коли депутат Павленко намагалася озвучити депутатський запит аналогічного змісту. Тоді Віталій Малецький сказав:

– Ну, чесно, я не знаю, як Ганна Михайлівна бачить це питання, почати блокаду, заблокувати дві залізничні гілки у розпал опалювального сезону, коли наші станції фактично не мають достатнього запасу вугілля і не мають можливості генерувати достатньо енергії, коли металургійні підприємства на нашій території можуть зупинитися, коли у них не буде енергії і вугілля, коли десятки і сотні тисяч людей, які працюють на цих підприємствах, залишаться без роботи і зарплати, я вже не кажу про ті підприємства, які працюють на тій території... ми хочемо зараз такими рішеннями позбавити тих людей надії на повернення в Україну!

Під час вечірнього голосування мер вже не повторював свій спіч про обмануті надії мешканців окупованих територій та загрозу зупинки ТЕС без вугілля.

Натомість слова узяв депутат Кальченко. Він сказав:

– Действительно, у нас есть давние и плотные связи с Россией, их в одну минуту не оборвешь. Но прошло три года с начала войны с РФ, почему ничего не сделано правительством? За три года любую ТЭЦ можно перевести на другую марку угля! Почему не делали этого? Значит, это кому-то выгодно!

До речі, депутат Кальченко – за фахом енергетик, начальник електроцеху.

Депутат Кальченко, а також активісти Харченко та Климчук, пропонували меру поставити проект рішення Павленко на переголосування, а перед тим запросити депутатів до залу – щоб голосували, а не тікали.

Активіст Харченко сказав депутатам:

– Ви тут зранку розповідали, що ваша фракція за, а коли треба голосувати, так всі потікали! Ви що, за торгівлю з Плотницьким і Захарченком?! Нехай лідер «Поручнів» і радикали скажуть свою позицію!

Також Харченко нагадав Малецькому, що «ви, Віталію Олексійовичу, коли вам потрібно, і по десять разів переголосовуєте!»

Наостанок він запитав:

– Ми що, сепарське місто?!

Мер відповів:

– Льоня, ми не сепарське місто! – і не поставив проект рішення Павленко на переголосування. Натомість запропонував їй доробити проект і винести його на сесію 4-го квітня.

Депутат Павленко заплакала на трибуні і сказала:

– Люди добрі, невже ми хочемо біди? Я дуже боюся, що України не стане...

Вона намагалася переконати мера та депутатів, що вони мають виступити проти незаконної торгівлі з окупантами і звернутися до влади з вимогою про ухвалення закону про тимчасово окуповані території, бо влада зобов’язана на державному рівні вирішити це питання і ухвалити відповідний закон, а не приховувати від людей правду.

Цей виступ ситуацію у сесійній залі не змінив. Рішення не ухвалене.

Р.S. З позиції посадовця місцевого самоврядування, який не може собі дозволити сваритися з державною владою, мер Малецький висунув стратегічно вигідну пропозицію – перенести ухвалення проекту Павленко аж на 4-те квітня. До того часу або блокаду і блокадників винищать, або уряд щось вирішить чи вигадає. Крім того у квітні буде тепло, опалювальний сезон завершиться, і люди, які наразі дуріють від платіжок за опалення донбаським вугіллям за ціною роттердамського, до теми блокади втратять інтерес.

Аналогічну ситуацію ми спостерігали у Кременчуцькій міськраді наприкінці 2013-го, коли Майдан вже стояв, але Янукович ще не тікав. Тоді міськрада не ухвалила перше звернення про недовіру уряду та президенту. Натомість невдовзі таке звернення їй довелося ухвалювати – вже заради самозбереження.