Наталія Сумська мріє про Мела Гібсона, новий «Ключовий момент» та чергову юпку

Фестиваль юнацької театральної творчості у Кременчуці минулого тижня відвідала відома акторка та телеведуча Наталя Сумська. І треба зазначити, від фестивалю вона була в захваті!

– Я вперше у своєму житті побувала на такому фестивалі. Це взагалі подвійне щастя, що є такий фестиваль... Я дякую за це партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», яка запросила мене до вашого чудового міста і організувала цей захід, бо у мене незабутні враження, наприклад, від відвідин школи № 10, де нам показували театральну виставу «Ревізор» Миколи Гоголя. Це було щиро і по-професійному. Молоді актори орієнтуються на зал. Вони живі. Вони інтуїтивно відчувають професію. Вони щирі та самобутні. Кременчук вже зараз виховує плеяду героїв, – емоційно каже пані Сумська, яка сама вийшла з акторської родини.

Вона розповідає, що завжди їздила на виступи з батьками, які були акторами Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, і тому з дитинства привили їй любов до театру.

А вже після закінчення у 1977 році Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого і до сьогодні пані Наталя зіграла в театрі не один десяток ролей. Це і Дідона з «Енеїди», і Кайдашиха з «Кайдашевої сім’ї», і Жанна д’Арк з «Білої ворони», і Матильда з «Сеньйори з вищого світу» та інші.

Запам’яталися багатьом телеглядачам і ролі пані Сумської в кіно. Вона грала Марію («Кармелюк»), Наталку («Наталка Полтавка»), Христину («Дударики») та інших.

Граючи в кіно, Наталя Сумська принципово не знімається в серіалах.

– Я свідомо не знімаюся в телесеріалах. Їх роблять росіяни. Кличуть туди лише на другорядні ролі. Мене ж цікавить, у якій ролі побачать в Україні. А там дають українцям ролі примітивні настільки, що розумієш: без них проживеш, – впевнена Наталя Сумська.
А ось прожити без юпки вона вже не взмозі.

– У виставі «Кайдашева сім’я» відповідальна за костюми, головний художник київського дитячого театру Людмила Нагорна одягла на мене юпку. Це верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки чи жакету. І я в цей наряд закохалася. Я пошила для життя собі такий же. Хочу бути законодавцем моди на цей наряд. Хочу ще пошити собі кілька юпок, – каже пані Сумська.
Щодо свого професійного бажання, то вона мріє знятися в картині Мела Гібсона.
– Він для мене з усіх закордонних – найкращий. Він зробив патріотичні кінострічки. А що у нас було подібне? «Патріот» та «Хоробре серце» – це мої улюблені стрічки. Я мрію знятися з ним чи в його картині. Мрію також сама зняти кіно. А поки ж записуємо на радіо 10 радіоп’єс. Обіцяю, що кременчужани прослухають їх по дротовому радіо. Цілу годину нам виділить керівництво місцевого радіо, – запевнила пані Наталя.

Вона також пообіцяла разом зі своїм чоловіком – актором Анатолієм Хостікоєвим та другом і колегою Богданом Бенюком приїхати незабаром до Кременчука з виставою.

Закулісся ’’Ключового моменту’’ 

Спілкуючись із журналістами, Наталя Сумська повідомила, що відзнявши 999 програм «Ключового моменту», що виходив 6,5 років в ефір на телеканалі «Інтер», програма два тижні тому була закрита. Однак «Ключовий момент» готує радіоверсію програми. Переговори про трансляцію радіопрограми «Ключовий момент» ведуться з Національною радіокомпанією України.

Паралельно редакція веде пошук телеканалів, готових надавати ефір для «Ключового моменту». Пані Сумська запросила бажаючих взяти участь у програмі: зі свого мобільного набрати слово «КЛЮЧ» на номер 5707. Оператори безплатної служби пошуку та допомоги людям обов’язково розглянуть всі отримані повідомлення.

А поки Наталя Сумська розповіла про минулі програми та їх закулісся.Основна ідея ток-шоу «Ключовий момент» полягає в тому, що людина, яка прийшла в студію, ділиться з гостями і телеглядачами про свої нездійснені бажання або розповідає життєву історію, яку хотілося б продовжити, або завершити якось інакше. Відбувалося все на очах у глядачів «Інтера». Студія розділена на два сектори умовною стіною. Запрошений сідає по іншу сторону стіни. На екрані йому показують людину, що його запросила. І тільки той, хто невидимий для аудиторії, може дозволити або не дозволити героєві програми говорити. Стосовно того, хто знаходиться за перегородкою, він може відчувати і ворожість, і розчарування, і образу. Елемент невідомості, безумовно, підігріває драматизм зустрічі, що відбудеться перед глядачами. А от яким буде фінал – радісним, сумним або, можливо, непередбачуваним, – вирішували самі герої. Переважно все закінчувалося хепі-ендом.

– У «Ключовому моменті» на ТВ всі герої реальні. Була лише одна вигадана історія. В одному випадку ми так зробили. Це було женихання осіб. Була і дуже нетипова програма. Її нетиповість полягала в тому, що дитина хотіла зустріти та обняти батька, який працює високопосадовцем і не мешкає з сином. Але той чомусь не приїхав. Якби ви бачили як дитина засмутилася. Я її приголубила, адже вона так чекала батька. З останнім ми пізніше зв’язалися, він стисло і сухо сказав де буде чекати на сина. Можливо, татусь соромиться, що це дитина не від теперішнього шлюбу. Але зазначу, що більшість матерів у подібних випадках підтримують зустріч дітей та батьків. Є такі жінки, які навіть сприяють такому побаченню, – розповідає пані Сумська.

Вона також каже, що через серце пропускає долі своїх героїв. Особливо емоційно це відбувалося напочатку.
– В останні роки я отримувала сценарій за 15 хвилин до запису програми. Це неймовірно насичені зйомки. Було до 7 днів зйомок, де робили по 10 історій на добу. Які це треба мати сили! У перші роки мене не вистачало. Другий, третій день – і я вже була знесилена. Тепер навчилася відкидати другорядне. Так і за всіх же не заплачеш, – підсумувала пані Сумська.