Як у парку «виросла» БІЛЛА, а Черниш став Почесним громадянином Кременчука

Пам’ятаєте гучний міський скандал, пов’язаний із будівництвом у колишніх межах парку «Ювілейний» супермаркету БІЛЛА?  Супермаркет  звели прямо за міським Палацом культури.  Спершу, влітку 2007-го року,  все починалося чинно, благородно, і навіть за законом. Забудовник забажав звести у Ювілейному парку супермаркет БІЛЛА, і попросив у Кременчуцької міської ради земельну ділянку.  Ділянку не дали.  30 липня 2007-го року  прокурор Кременчука пан Павлійчук вніс на сесію міської ради протест щодо будівництва супермаркету.  

Прокурор стверджував, що омріяна забудовником  ділянка знаходиться у межах природоохоронної зони і будувати там магазини не можна.  Місцеві спеціалісти з управління земельними ресурсами теж, наче, стверджували, що будівництво заплановане у природоохоронній зоні, а такого робити не можна. 

Але! Будівництво БІЛЛИ послідовно і дуже уперто лобіювали депутати міськради з фракції БЮТ. Неодноразово на сесіях міськради патетично виступав голова фракції (а потім і нардеп) пан Бабаєв і переконував депутатів, що БІЛЛА має бути! Депутати опиралися, питання про будівництво БІЛЛИ кілька разів знімали з порядку денного сесії, але депутат від БЮТ пан Погрібний наполягав і наполягав, аби його знову внесли до розгляду.  

З’явились захисники зелених насаджень і розбили жалісний намет під парканом, яким вже обнесли місце майбутнього будівництва.   Захисники навіть написали на паркані: «Не дамо знищити парк!»  Та підступні жартівники вночі стерли дві перші літери, і зранку Кременчук прочитав: «Дамо знищити парк!»

Зрештою, так воно і вийшло. Раптом все безповоротно змінилося. На сесії міськради, яка відбулася 30 жовтня 2007-го року, депутати більшістю голосів дали БІЛЛІ земельну ділянку в природоохоронній парковій  зоні.  За будівництво БІЛЛИ одностайно проголосували усі БЮТівці, усі регіонали та соціалісти.  Із 60-ти депутатів міськради проти будівництва у парку проголосували лише сім – комуністи та два «нашоукраїнця».   

Далі стало ще смішніше.  Раптом з’ясувалося, що і прокурор, і фахівці-землевпорядники помилялися – паркова природоохоронна зона виявилась не природоохоронною.  

А, виходить, і будівництво БІЛЛИ абсолютно законне. Начальник управління земельних ресурсів пан Надоша-молодший прокоментував комічну ситуацію так: «Три місяці тому ми давали висновок, що вся ця площа (0,7 га під будівництво) знаходиться в охоронній зоні. Потім уточнили, глибоко вивчили питання. Тож, з цієї ділянки 5,6 га – не природозахисна зона, а 1,5 – природозахисна». Прикольно, правда?  До речі, пан Надоша-молодший – член фракції БЮТ у міській раді.

Залишилось пояснити, до чого тут лідер регіоналів пан Черниш.  Його ми залучили до цієї історії через дивний збіг обставин. Дивіться самі.  Досить довго депутати міськради опиралися будівництву БІЛЛИ.  А потім фактично одностайно погодились.  Причому за будівництво дружно проголосували дві фракції антагоністів – БЮТ та регіонали. Звідки така одностайність?  

Адже, все, що добре для БЮТу, погано для регіоналів?  І тут ми звернули увагу на одну дивну деталь. На тій трагічній для Ювілейного  парку сесії всі регіонали проголосували за БІЛЛУ, будівництво якої підтримували БЮТівці. А всі БЮТівці тоді ж  проголосували за присвоєння звання Почесного  громадянина Кременчука лідеру регіоналів пану Чернишу.  Фактично, вшанували політичного противника. Чому так? Звісно, ми не можемо стверджувати, що мала місце міжфракційна угода типу «баш на баш».

Але маємо серйозні підстави  підозрювати, що вона таки існувала. І завдяки їй депутати міськради на 49 років передали в оренду БІЛЛІ розкішну земельну ділянку – замість того, щоб продати землю через аукціон, отримати від 4 до 6 мільйонів гривень (так оцінювали ділянку на той момент) і покласти їх до бюджету розвитку Кременчука.

P.S. До речі, на звання Почесного громадянина Кременчука на тій бруднуватій сесії номінували ще й покійного вчителя Демидюка, який опікувався свого часу кременчуцькою «Просвітою» та більше 30 років намагався переконати кременчужан, що вони українці, а не «хохли».  Щоб звільнити «червону доріжку» пану Чернишу, посадовці  мерії зняли кандидатуру старого вчителя Демидюка – причому не надто коректно.  Вони послались на те, що у Положенні про Почесного громадянина не передбачено надавати звання посмертно.  Між тим, у Положенні чітко прописано: «У випадку присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кременчука» посмертно, нащадкам вручається рішення міської ради» – «ТелеграфЪ» отримав свого часу копію Положення.