Про «АвтоКрАЗ»: «Почали співпрацювати з Австрією і Польщею»

Орієнтир – закордонні ринки

– Романе Євгеновичу, ми знаємо, що в першому кварталі 2016 року «КрАЗ» скоротив виробництво майже на 30%, водночас ваша прес-служба повідомила, що підприємство планує надолужити втрачене. За рахунок яких замовлень?

– Плани в нас є, але вони не завжди втілюються. І цьому є не одна причина: потрібно їх аналізувати і шукати шляхи подальшого розвитку. Ви бачите, що відбувається у країні. Практично стоїть промисловість, відповідно немає податків, грошей у бюджеті. І бюджет не робить закупівель. Є падіння в металургійній галузі, у видобувній, практично зупинилося будівництво – це ті споживачі, які потребують нашої продукції. Збанкротувало кілька потужних зернотрейдерів, які купували наші зерновози. Замовлень для Збройних Сил дуже мало, для Національної гвардії та Прикордонної служби – взагалі немає, порівняно з минулим роком. У сукупності ці проблеми призводять до стагнації і скорочення виробництва. Аби вийти з цієї ситуації, ми продовжуємо вкладати інвестиції в розробку нових моделей, розвиток традиційних ринків та пошук нових покупців – здебільшого на ринках за кордоном, де є гроші. На жаль, більшість наших традиційних іноземних покупців «зациклені» на нафтодоларах, і коли нафта упала в ціні втричі, у них забракло грошей на закупівлі. Від експортерів нафти ми переходимо до імпортерів, до інших напрямів розвитку нашого підприємства.

– Ринки яких держав ви вважаєте для себе найбільш перспективними?

– Найперспективнішими є ринки країн, які розвиваються. На ринках розвинутих країн – перевиробництво практично всієї промислової продукції, картельні змови. Вийти на них практично неможливо, бо дуже жорсткий захист. Тому сьогодні ми розраховуємо на Південні Африку та Америку, Центральну Африку, ринок Ірану, з якого нещодавно зняті санкції, ринки Таїланду, Індонезії, Малайзії тощо.

– Колись основним ринком збуту для КрАЗу була Росія, і два роки тому в інтерв’ю нашому виданню ви сказали: «Ніяка війна не зупинить бізнес». Та не так сталося, як гадалося. Ми бачимо, що відбувається. Чи є зараз якісь закупівлі в Росію – скажімо, для приватних компаній?

– Річ у тім, що в Росії сьогодні фактично немає валюти. Дива не буває: коли немає грошей – їх немає ніде. Звичайно, діють і санкції. Але якби розвивалася промисловість, були гроші, повірте, комерсанти знайшли б можливість, як завезти через треті руки, через офшори.

– А ви б продали російським компаніям?

– Я найчастіше не знаю, кому продаю. Це відкритий ринок. Приходить компанія, яка зареєстрована, скажімо, в Панамі або в Ліхтенштейні, купує в мене машини, які транзитом йдуть у порт Одеси. А куди вони йдуть звідти, я не знаю. Компанія все робить так, щоби я не бачив і не відслідковував ці машини, навіть відмовляються від гарантійних зобов’язань. Тому що їм вигідно, вони на цьому заробляють! Їх можуть (умовно) купити у Вірменію, а звідти перепродати в Росію. Шляхів мільйон!

– Колись на російський ринок йшло 70% продукції вашого виробництва. Чи є зараз ті самі 70% на ринку якоїсь іншої країни або на внутрішньому ринку?

– Ні, такого монопольного становища немає. Ринок Росії практично згорнувся до нуля. І це не через те, що немає потреби в КрАЗах, війна, ембарго, а через те, що там немає грошей. У Росії закрили свої виробництва світові бренди: Mercеdes, МАN, Scaniа та інші, бо машини там не продаються.

Військові розробки – для закордону

– Скільки продукції КрАЗу наразі йде на внутрішній ринок?

– До 50%, але кожен місяць по-різному.

– Яку частку від внутрішніх закупівель складають військові замовлення?

– Їх практично немає. Це пов’язано з двома факторами. По-перше, в бюджеті дуже мало грошей. По-друге, цей рік військові назвали роком авіації, і всі гроші, які були, виділили на авіацію. Наступний рік планують назвати роком військово-морського флоту… Проте, ми працюємо із закордонними партнерами, не зупиняємось. І на наступній виставці «Зброя і безпека», яка пройде 14-17 жовтня в Києві, ми презентуємо наші нові розробки, але для наших клієнтів за кордоном. Ми є офіційним постачальником техніки для ООН, ОБСЄ, потенційними та офіційними постачальниками машин для кількох десятків армій світу, поліцейських місій. Працюємо з прикордонними і спеціальними службами. Не обов’язково це війна, можуть бути миротворчі місії, аварійно-рятувальні.

Про плани і зарплату

– Тобто замовленнями на друге півріччя ви забезпечені?

– Замовленнями ми були забезпечені й на перше півріччя, але питання в тому, наскільки під ці замовлення будуть виділені кошти. Приватні компанії теж мають бюджет. Наприклад, у нас із криворізькими ГЗК були певні плани на цей рік. Але у зв’язку з падінням ціни на залізорудну сировину їм «обрізали» бюджет. Сподіваємося, що до кінця року відновлять бюджети, і замовлення на автомобілі будуть виконані.

– Що нового запропонуєте споживачеві цього року?

– Ми розвиваємо лінійку. Цього року створимо ще менший автомобіль – нижчої вантажопідйомності. Для комунальних надбудов – сміттєзбирачів, невеликих пилососів, для підйомників, ізотермічних продуктових фургонів. Плануємо ще видати шасі під пожежний автомобіль колісної формули 4х4 для Держслужби надзвичайних ситуацій, і ще цілий ряд новинок. Працюємо і в багатьох військових темах із різними організаціями. Гадаю, скоро ми все це покажемо.

– Скорочень на підприємстві не планується?

– Ні, не планується.

– Коли востаннє на підприємстві підвищували заробітну плату?

– 1 липня на 5% – це заплановане підвищення: кожного кварталу на 5% – з 1 січня, 1 квітня, 1 липня, і з 1 жовтня знову підвищимо на 5%. Цей показник закладений у наш бізнес-план: загальне підвищення тарифних ставок, окладів по заводу.

На шляху до ЄС

– Раніше ви розповідали «Телеграфу», що плануєте сертифікувати авто до вимог Євро. Чи все у вас вийшло в цьому напрямку і чи купують у вас хоча б щось європейські замовники?

– Усе в нас вийшло, продовжуємо працювати далі. Повірте, не так просто сертифікувати машину до євровимог, тому що там захищають свій ринок. Сертифікувати автомобіль до вимог Євро-6 ми сьогодні не можемо. Традиційно ми сертифікували автомобілі в Україні та Росії. Сьогодні, на жаль, ні українські, ні російські лабораторії не акредитовані на такі вимоги. Це можна зробити лише в країнах Євросоюзу. Для початку з дуже великим напруженням ми купили двигуни Євро-6. Як би не кричали, що нас підтримують, а нам не хочуть продавати двигуни ні європейці, ні американці. Знаходять різні причини, втручається політика. Один-два – будь ласка! А серійно – ні. Ми знайшли розуміння, купили, тепер питання, як і де сертифікувати цей автомобіль. Але знайшли шляхи, у цьому році зробимо. Та це виявилося набагато важче, ніж ми на початку розраховували.

– Якщо навіть ви це зробите, яка перспектива далі? Це для престижу, чи ви сподіваєтесь, що все ж таки для вас відкриється Європа?

– Ні, звичайно, не лише престиж. Йдеться про наші прагматичні плани. Сам по собі автомобіль нікому не потрібен – треба поставити на нього обладнання: фургон, кузов, пилосос… Тому ми почали співпрацювати з Австрією і Польщею зі встановлення на наші автомобілі їхнього обладнання. Уже підписані договори, документація, відбувся обмін спеціалістами. Тепер стоїть питання завершити сертифікацію, потім ставимо їхнє обладнання на наші шасі й спільно починаємо пропонувати цю продукцію, виходимо на їхній ринок з комунальними, аварійно-рятувальними, пожежними, спеціальними автомобілями.

Про суди та заморожені рахунки

– Ваші працівники скаржаться на те, що вчасно не виплачуються лікарняні, оскільки заморожений рахунок підприємства через судовий позов.

– Так, але тут і відповідальність виконавчих служб. Лікарняні – це не гроші «КрАЗу», вони надходять на наш рахунок від Фонду соціального страхування конкретним людям, і ми ці кошти просто розподіляємо. Але коли виконавча служба арештовувала рахунки, вона арештувала й цей соціальний. Зараз через суд ми намагаємося відновити справедливість, Думаю, до кінця місяця ми завершимо цей процес.

– Через що взагалі арештовують рахунки, хто з вам судиться?

– Немає проблем у того, хто нічого не робить. Це життя. У нас є суди і по штрафах, і по пені, і по несвоєчасних відвантаженнях. Досі даються взнаки ті проблеми, які були в минулому та позаминулому році, коли нас обмежували в постачанні електроенергії. А з нас же ніхто не знімав зобов’язань. Є й суто комерційні спори.

– Наскільки це серйозно? Можливо, хтось хоче довести завод до банкрутства?

– Розумієте, є багато людей, які багато чого хочуть. Але «КрАЗ» працював 70 років: при Хрущові, Брежнєві, Горбачові та при всіх українських президентах, його не так просто зламати, і всі потуги стати на шляху розвитку «КрАЗу» – це марна трата грошей та часу. Фактично немає в країні автомобільної промисловості, крім нашого заводу. КрАЗ працював і буде працювати.

"Кременчуцький Телеграф" від 28 липня 2016 року, №30