3200 гривень: радіти чи плакати від «подарунка» Гройсмана?

Наприкінці минулого тижня українців вразила новина від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. На засіданні уряду 26 листопада він заявив, що праця українців є недооціненою, і мінімальну зарплату вже у 2017 році можна збільшити вдвічі.

– Ми пропонуємо, щоб у 2017 році мінімальна заробітна плата в Україні складала 3200 гривень. Ми з вами забезпечимо в країні дворазове збільшення мінімальної заробітної плати. Це означає одне, що з 1 січня жоден громадянин України не буде отримувати менше 3200 гривень, – гучно заявив Володимир Гройсман, представляючи рішення уряду.

Одним рядочком у тому ж повідомленні було сказано: пропонується встановити тарифний розряд єдиної тарифної сітки в розмірі 1600 грн. «Сітка» – це те, від чого встановлюються оклади бюджетникам. Тобто базову величину для розрахунку окладу залишили удвічі меншою, ніж мінімальна зарплата. А це вже не так приємно для бюджетників (Нижче – коментар Тетяни Неіленко, віце-мера з фінансів).

За словами прем’єра, ініціатива підвищення зарплат попередньо обговорювалася з Президентом України, представниками фракцій коаліції парламенту. Представники різних політичних сил наввипередки кинулися приписувати собі заслугу підвищення зарплат та, звісно ж, – радіти!

Рядові українці щедротам уряду чомусь не зраділи, про що свідчать дані опитування читачів «Телеграфа» – а ми запропонували і «хороші» і «погані» відповіді. Чому ж людям не радісно? Чого чекати від підвищення мінімалки? А ми зібрали різні точки зору – урядовців, експертів, фінансистів. Читайте та вирішуйте самі –  плакати чи радіти подарунку від Гройсмана.

На що розраховує Кабмін?

Підвищення зарплат торкнеться, насамперед, найбільш низькооплачуваних працівників, Петро Порошенко озвучив цифру – 4 мільйони українців.

Ресурс, на який розраховує уряд – детінізація бізнесу. Саме через це міністр соцполітики Рева ігнорує заяви економічних радників уряду про те, що при рості ВВП 3% (як прогнозує уряд) підвищувати мінімальну зарплату вдвічі не можна. «Детінізація на 10–15–20% дає бюджету більше, ніж просте зростання економіки», – вважає Рева.

Pахунок збільшення мінімальних зарплат і, відповідно, Єдиного соціального внеску (ЄСВ) уряд сподівається збалансувати дефіцит Пенсійного фонду та переконує, що «вмикати друкарський станок», щоб виплатити обіцяні 3200 грн – не буде.

Уряд обіцяє «відв’язати» зарплати високопоставлених чиновників від мінімалки. Зараз оклади окремих категорій службовців розраховуються у мінімальних зарплатах. Так, посадовий оклад судді місцевого суду встановлено у розмірі 10 мінімальних зарплат. Отже, якщо мінімальна зарплата зросте на 1600 грн, зарплата судді місцевого суду збільшиться одразу на 16000 грн. «Уряд пропонує скасувати таку соціальну несправедливість і підвищувати зарплати всім працюючим рівномірно», – сказано в повідомленні КМУ.

Де помилився уряд або чого не додумав?

Прожитковий мінімум – найбільш суперечлива величина, яка фігурує у повідомленнях чиновників найвищого рівня. Так, у жовтні під час прес-конференції з регіональними ЗМІ Володимир Гройсман заявив, що планується «відв’язати» заробітну плату від прожиткового мінімуму. На той час у першому варіанті бюджету станом на 1.01.17 р. фігурувала величина прожиткового мінімуму (і мінімальної зарплати) 1600 грн. Наразі Гройсман говорить про 3200 як про «реальний, фактичний і юридичний прожитковий мінімум». То що, він таки зросте разом із зарплатою?

З іншого боку, є офіційні заяви про те, що допомога по безробіттю буде нижчою за мінімальну зарплату. «Коли мінімальна зарплата відрізнятиметься в рази від прожиткового мінімуму, це створить стимул для тих, хто сьогодні сидить на соціалі, щоб вони йшли працювати», – заявив міністр соцполітики Андрій Рева. Здається, що уряд сам заплутався у своїй соціальній політиці.

А бюджет міста витримає?

Бюджет Кременчука‑2017 мав бути поданий на розгляд міськради до 25 листопада. Але тепер фінансисти не знають, як порахувати зарплати, а Мінфін роз’яснень не дає.

Тетяна Неіленко, заступник міського голови – керівник міського фінансового управління:

– 3200 гривень у нас не отримували фахівці 1–7 розряду, зрозуміло, їм треба доплачувати до цієї суми. Але уряд хоче залишити ставку першого тарифного розряду на рівні 1600 гривень. У мене виникає питання: що, знову буде зрівнялівка? Двірник, сторожі, прибиральниці будуть отримувати 3200 і мої фахівці з вищою освітою, які нині отримують 3100 – їм що, теж потрібно доплатити 100 гривень? Усі отримуватимуть 3200? Такого не може бути, а що буде – нам до цього часу невідомо.

– Але заяви прем’єра суперечливі. Так, нещодавно він оголосив, що прожитковий мінімум становитиме 3200 гривень (не 1600, як говорилося раніше). Якщо всі зарплати з надбавками рахувати від 3200, бюджет міста витримає?

– Ні! Коли ми починали формувати бюджет Кременчука на 2017 рік, ми брали за основу показник мінімальної зарплати 1600 та зростання зарплат у соціально-культурній сфері на 18%, тому що був запропонований крок (підвищення) на два тарифні розряди. Так нам вистачає на рівні 2016 року, а він достатньо високий – фактично всі на 100% забезпечені фондом зарплати. А тепер – чекаємо роз’яснень. Ми навіть прорахувати не можемо! Ні законів, ні постанов ще немає. Міністерство фінансів взагалі відмовляється коментувати.

Малий бізнес

«Більшість піде в тінь», – бухгалтер малого підприємства

– Малий бізнес переважно не зможе оплачувати додаткові витрати в зв’язку зі збільшенням мінімалки. Більшість піде в тінь глибше, – переконана бухгалтер малого бізнесу, яка погодилася дати коментар анонімно, бо боїться податкової. – Якщо зарплату легалізувати, витрати роботодавця зростуть. Що це дасть працівнику? Його сума зарплати залишиться такою, як і була (зменшиться сума у конверті в тих, хто їх отримував), але згодом (нехай через рік) цей працівник втратить частину субсидії, і його реальний дохід не зросте. А, можливо, навіть зменшиться. Крім того почнеться зростання цін. Приватний бізнес ніколи не займався благодійністю. Ще один момент: багато хто отримує тільки білу зарплату – 2 тисячі гривень на руки – і не отримує нічого в конвертах. Обсяг доходів у підприємств не збільшується – економіка стоїть. Звідки взяти гроші на підвищення зарплат у бізнесі? Підприємства перекладуть збільшені витрати на зарплату на вартість товарів і послуг. У будь-якому випадку знизяться відрахування від податку на прибуток до кінця року, тобто менше грошей в результаті прийде до Держбюджету.

— Але уряд наголошує на тому, що зарплати треба виводити з тіні. Міністр соцполітики Андрій Рева нагадує, що в 2016 році був знижений ЄСВ, який платить роботодавець: до 22% (із 37% за середньою шкалою), тобто були створені передумови для виходу бізнесу з тіні і підвищення зарплат. Хіба не логічно те, що тепер уряд добивається кроків від бізнесу?

— Так, ЄСВ, дійсно, був знижений, і тепер уряд говорить про 145-мільярдну дірку в Пенсійному фонді. Але завдяки цьому зниженню і цій дірі багато малих підприємств вижило. Але ж ми бачимо ситуацію в економіці: ніяких інвестицій, ніяких пільг з оподаткування (крім ЄСВ), щоб зацікавити малий бізнес – немає!

— Як малий і середній бізнес викручуватиметься з новою мінімалкою?

— На багатьох середніх підприємствах (я спілкувалася з бухгалтерами) директори сказали: ставимо всім зарплату 3200: і прибиральниці, і директору. А як інакше? Одна знайома бухгалтер прорахувала: при штаті 50 осіб на зарплату і податки з неї потрібно додатково 37 тисяч гривень щомісяця. А їх же чимось треба перекривати!

Коментар експерта

«Наслідки можуть бути непередбачуваними»

Алла Касич, доктор економічних наук, професор:

– Чи підтверджені економічними чинниками наміри уряду підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 гривень?

– Почнемо з передумов для підвищення зарплати, якими керується роботодавець: це зростання продуктивності праці (виробітку працівника за одиницю часу). Держава як роботодавець також може підвищити заробітну плату для працівників бюджетної сфери у випадку, коли є суттєве зростання економіки, яке виражається, перш за все, у прирості ВВП. Тобто, на скільки відсотків зростає економічний базис – на стільки ж відсотків (пропорційно) може відбуватись зростання заробітної плати.

Чи повинна зростати заробітна плата? Так, безумовно, але поступово.

Доходи населення, зокрема у вигляді заробітної плати, є важливими для розвитку економіки, оскільки їх реальне зростання зумовлює зростання платоспроможного попиту, а отже – доходів підприємств. Тобто очікувати реального (неінфляційного) зростання заробітної плати можна тоді, коли зросла продуктивність праці на окремих підприємствах та у національній економіці в цілому.

Однак в Україні ми маємо:

по-перше, нестійкі темпи динаміки ВВП, як наслідок українська економіка за величиною ВВП на рівень 1991 року не вийшла;

Діаграма 1. Базисні індекси ВВП в Україні (клікныть для збільшення)

по-друге, рівень продуктивності за показником ВВП з розрахунку на одну годину в рази менший за показники інших країн світу;

Діаграма 2. Обсяг ВВП в розрахунку на 1 годину відпрацьованого часу в різних країнах

по-третє, на фоні зростання заробітної плати у гривні її збереження на рівні «плюс-мінус» 100 дол США, і це за 15 років…

Діаграма 3. Динаміка середньої заробітної плати в Україні у співвідношенны з курсом долара

Тобто загальний висновок: економічного ресурсу для суттєвого зростання заробітних плат немає.

– До чого може привести підвищення вдвічі мінімальної зарплати?

– Наслідки таких кроків можуть бути досить непередбачуваними.

Так, уряд підвищує лише мінімальну заробітну плату, однак вона зумовить суттєві зміни в економічному базисі всієї економіки. Чи є та існуюча мінімальна заробітна плата занизькою? Так, безумовно, але вся наша економічна система розвивається за алогічним сценарієм. Однак чи виникли такі суттєві економічні передумови для зростання мінімальної зарплати? Безумовно, ні. Економічні процеси повинні змінюватись поступово, аби не відбувалося деструктивних процесів.

Перше питання, де підприємства та установи візьмуть ресурси для такого суттєвого збільшення витрат на оплату праці? Адже суттєвого зростання виробництва не спостерігається. Уряд оперує імовірнісними показниками росту доходів бюджету. Однак по факту ми завжди отримуємо менше, ніж очікуємо. У разі, якщо збільшення доходів не відбудеться, нас очікує інфляція та безумовне зростання курсу долара.

Друге питання, чи підтримають ініціативу уряду приватні роботодавці та чи сприятиме це «детінізації»? Лише частково і на невеликий відсоток. Бізнес буде підвищувати ціни на продукцію або переводити працівників на неповний графік завантаження.

Третє питання. Наскільки суттєво зростуть доходи населення. У разі, якщо в країні за рахунок економічного розвитку за років 5–6 відбулося зростання заробітної плати зі 100 до 500 дол США – це реальне зростання, а за наступні ще років 5–7 – заробітна плата зросла до 1 тис. дол – це зростання. У нас ми маємо 100 доларів упродовж тривалого періоду часу.

Урядовці помітили, що диференціація за заробітними платами, за доходами в Україні дуже суттєва. Однак, підвищивши мінімалку з 60 дол до 120 дол., ми все одно залишаємось на рівні 4 дол на день, а це рівень бідності, за оцінками Міжнародних інститутів. Тому проблему бідності цей захід точно не вирішить.

Пряма мова

– Вперше за 25 років незалежності мінімальна заробітна плата громадян дорівнює реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму. Це абсолютно відповідає нашим можливостям і ми можемо це забезпечити з 1 січня 2017 року. Ми не просто виконуємо зобов’язання – ми їх перевиконуємо.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, з урядового прес-релізу

– З першого січня 2017 року в Україні не буде жодної людини, яка працює і яка отримає менш як 3200 гривень. Причому я звернувся до уряду і парламенту прийняти вичерпні заходи, щоб це рішення не підвищило жодного податку, перш за все це стосується малого і середнього бізнесу.

Президент Петро Порошенко, зі звернення до українців 

– Коли ми говоримо про зростання мінімальної зарплати вдвічі, це означає, що сума податків та єдиного соціального внеску також виростають в два рази. Тобто ми розглядаємо це рішення як один з елементів детінізації заробітних плат.

Андрій Рева, міністр соцполітики під час круглого столу в Інституті Горшеніна.

– Підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму не відіб’ється на макростабільності. МЕРТ і Мінфін дали прогноз зростання економіки на наступний рік – 3%, ми чітко зафіксували курс – 27,2 грн / $1 (середній)…

Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), з урядового прес-релізу.

– Я хочу сказати, що ні я, і ніхто з міжнародних організацій не знав про це, що буде збільшення на 100% мінімальної зарплати. Що ще важливо – ми не мали можливості ознайомитися з калькуляцією, на яку спирається це рішення… Здається, що це змагання в популізмі всередині самого уряду.

Лешек Бальцерович, представник президента в КМУ, співголова Стратегічної групи радників, під час брифінгу.