Тищенко vs Ульянов: як кременчужанка впливає на відбір суддів Верховного Суду

В Україні триває перший відкритий конкурс на посади суддів Верховного Суду (ВСУ). Вперше створена Громадська рада доброчесності (ГРД), яка має право оцінювати кандидатів щодо їхньої відповідності критеріям доброчесності судді. Кременчуцькі громадські активісти звернулися до ГРД з приводу кременчуцьких кандидатів на посади суддів ВСУ. Кременчужан до ВСУ балотувалося семеро. Це судді Дядечко, Кобзій, Нестеренко, Коліуш, адвокати Дмитриченко, Юхно, Ульянов (натомість Кобзій та Нестеренко вибули). Кременчуцька громадська активістка Ольга Тищенко скерувала до ГРД подання на трьох кандидатів до ВСУ. Щодо одного з них – адвоката Ульянова – ГРД згодом оприлюднила висновок про його невідповідність критеріям суддівської доброчесності та професійної етики.

Висновок ГРД про невідповідність – значна перешкода на шляху до суддівської посади. Щоб подолати висновок про невідповідність, за кандидата, який його отримав, має проголосувати абсолютна більшість членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів – 11 із 16.

Натомість ГРД має право змінити свій висновок у разі надходження додаткової важливої інформації.

«ТелеграфЪ» поспілкувався з активісткою Ольгою Тищенко. Нас цікавило, з яких мотивів вона вирішила звернутися до ГРД?

Нагадаємо, Ольга Тищенко – одна з ініціаторів створення Люстраційного комітету Кременчука, вона тривалий час добивалася реальної люстрації колишнього керівника кременчуцької податкової Звонкова, наразі моніторить ситуацію у кременчуцьких судах, реалізувала громадський проект «Чистий суд». Ось що розповіла «Телеграфу» Ольга:

– Олю, чому ви вирішили написати на трьох кременчуцьких кандидатів подання до Громадської ради доброчесності?

– Якщо існують інструменти, завдяки яким можна впливати на обрання суддів, їх треба використовувати, адже суди відіграють дуже важливу роль у нашому житті. Від того, яким буде Верховний Суд, залежатиме і те, якими будуть суди в регіонах, які будуть стосунки між українськими кланами, все це дуже важливо.

– Чому ви вирішили, що Громадська рада доброчесності створена не для окозамилювання, а насправді працює над відбором суддів?

– Тут величезну роль відіграв Фейсбук. У період формування громадянського суспільства в Україні саме Фейсбук має величезне значення, бо це можливість для неформального та щільного спілкування. Так у Фейсбуці я побачила, що Громадська рада доброчесності формувалася відкрито, було реальне голосування. Потім один із членів ГРД написав мені на нашу сторінку «Люстраційний комітет Кременчука», запропонував надати інформацію щодо кременчуцьких кандидатів. Було видно, що людина не формально ставиться до своїх обов’язків.

– Вирішальною для вас стала пропозиція ГРД?

– Не лише це, відбір до ВСУ мене цікавив ще до звернення ГРД, адже я займаюся судами. Ще раніше, щойно почався відбір до ВСУ, я на своїй сторінці у Фейсбуці розмістила анкету, щоб люди туди скидали інформацію на кременчуцьких кандидатів до ВСУ. Там під прізвищем кожного кандидата можна було написати те, що знаєш.

– Ця інформація виявилась корисною?

– Можливо, вона й корисна, але вона не підтверджена, тому я її не використовувала.

– На скількох кандидатів ви склали подання до ГРД?

– На трьох – Ульянова, Дядечка та Нестеренка. Був намір робити подання ще на суддю Кобзія, але він не пройшов перший відбірковий тур, тому така необхідність відпала. Що стосується інших кандидатів, то щодо Дмитриченко та Юхна не було інформації, яка б свідчила про їхню невідповідність критеріям доброчесності, а суддя Коліуш у нашому місті не працював, інформації на нього у мене не було.

– Чому ви вирішили подавати інформацію саме на зазначених кандидатів? Ви маєте особисті мотиви?

– Я маю інформацію, яка дає мені підстави сумніватися у відповідності цих кандидатів критеріям доброчесності. Для конкурсу розроблене Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, там є перелік показників, за якими оцінюється відповідність судді критерію доброчесності. Це, наприклад, відповідність витрат і майна судді та його родини задекларованим доходам, відповідність задекларованим доходам способу його життя тощо. Тож якщо ми регулярно бачимо суддю на дорогих автомобілях, яких немає в його декларації, це дає підстави для сумнівів. Це як приклад.

– Ви назвали прізвища впливових кандидатів. Подання на них до ГРД робиться офіційно, Ви усвідомлювали ризик такого подання?

– Якщо так думати, взагалі нічого не можна робити. Звісно, я усвідомлювала, що надаю критичну інформацію на людей і буде відповідна негативна реакція. Це зрозуміло, але, якщо чесно, я не дуже про це думала, просто робила те, що треба, бо переконана, що це важливіше, ніж розмірковувати про наслідки.

– З тих кандидатів, на яких ви робили подання, ГРД вже оприлюднила висновок про невідповідність критеріям доброчесності адвоката Ульянова. Що стало причиною для подання інформації на нього?

– Мої спостереження за його адвокатською та депутатською діяльністю. Я писала на нього подання і коли він брав участь у конкурсі на посаду прокурора міста. Я бачу у його поведінці різні спроби обмежити свободу доступу громадян до інформації, і не лише до інформації. Одразу після місцевих виборів була спроба влади встановити турнікет у міській раді і таким чином обмежити вільний вхід та пропускати туди лише за перепустками. Депутат Ульянов був прихильником такого турнікету. Він же під час дискусії у Фейсбуці висловлювався проти відкритого поіменного голосування депутатів міськради, якого ми вимагали – хоча потім проголосував за нього. Мене також обурювали його брутальні публічні висловлювання щодо колег-депутатів – наприклад депутата Піддубної, яку він на засіданні депутатської комісії назвав «бабою базарною». Також є підстави підозрювати його у використанні депутатського становища і становища радника мера – мова йде про надання його дружиною юридичних послуг комунальним підприємствам.

– Ви повідомляли Ульянову, що готуєте на нього подання?

– Особисто ні, але коли я виставила на своїй сторінці анкету кандидатів, він написав у Фейсбуці, що я, мабуть, готую чергову кляузу. Я у Фейсбуці відповіла, що дійсно готую, він для мене «чималий шмат роботи».

– Після надходження вашого офіційного подання ГРД якось перевіряла надану вами інформацію?

– Так, вони телефонували мені – у мене склалося враження, що перевіряли, чи існую я реально, перевіряли усі посилання на публікації у пресі, які я наводила, тощо.

– На що ви сподіваєтесь, чого очікуєте?

– Я зробила те, що вважала за потрібне – надала ГРД інформацію, якою володіла. Далі вже справа Громадської ради доброчесності робити висновки. За законом, ГРД може змінити свій висновок. Та все одно процес формування нового громадянського суспільства і нової держави триватиме, його вже не зупинити. Не варто забувати, що це перший конкурс на посади суддів ВСУ, який проходить в Україні відкрито, вперше створено Громадську раду доброчесності, вперше в Україні співбесіди з кандидатами можна дивитися в режимі реального часу на Ютубі. Не скажу, що я оптимістка, але я сподіваюсь на краще.

«Баба базарна» – це не лайка, а сталий фразеологічний вислів»

«ТелеграфЪ» отримав коментар адвоката Ульянова, про подання на якого йде мова в інтерв’ю з Ольгою Тищенко:

– Пане Руслане, після негативного висновку Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо вашої кандидатури ви заявили, що подасте заяву про перегляд їхнього висновку. Ви подали заяву до ГРД?

– Так, подав.

– Вам повідомили результат перегляду справи?

– Ні. Вони не зобов’язані мені це повідомляти. Про результати перегляду я вже дізнаюсь, найвірогідніше, під час співбесіди з Вищою кваліфікаційною комісією.

– Як ви оцінюєте негативний висновок ГРД щодо вашої кандидатури – як об’єктивний, суб’єктивний, помилковий чи, можливо, замовний?

– Я думаю, він помилковий, вони трохи погарячкували у своєму висновку. Наприклад, щодо мого вислову «ви поводитесь як баба базарна». ГРД визначила його як сексистський, натомість це сталий фразеологічний вислів – «поводитись як баба базарна». Але там, де я послав у приватній бесіді у Фейсбуці одного з дописувачів – визнаю, трохи погарячкував у відповідь на особисту образу. Знову-таки, ГРД оцінювала мої вчинки не на посаді судді, і говорив я усе те не в залі судового засідання. Зауважте, я ніколи раніше не був суддею, до мене не ставились вимоги такого рівня.

– Крім ваших висловлювань, ГРД посилається і на той факт, що відтоді як ви стали депутатом міськради та радником міського голови, ваша дружина почала надавати юридичні послуги комунальним підприємствам «Кременчукводоканал» та «Благоустрій Кременчука» на загальну суму 280 тисяч гривень. Ви не вбачаєте у такому збігу обставин використання свого службового становища для набуття вигоди?

– Давайте спершу оцінимо моє становище. Функції радника міського голови з юридичних питань – це підготовка промов, доповідей та висновків, їхній аналіз. Повноваження радника вичерпуються тим, що він дає поради. Маючи такий статус, впливати на прийняття управлінських рішень неможливо. А щодо співпраці з комунальними підприємствами, то ми з ними працюємо давно, ще з 2010-го року. З водоканалом я почав працювати у 2015-му, ще за півроку до виборів.

– Але у 2015-му заробіток становив 35 тисяч, а не 280, цифри дуже різні, хіба ні?

– Але ж і шмат роботи дуже різний! Це величезний шмат роботи, лише на користь «Благоустрою Кременчука» нам вдалося стягнути боргів з «Полтаваобленерго» на 8 мільйонів гривень, з яких 1 млн – то штрафні санкції! Щодо використання становища, то ГРД в цьому випадку лише висловлює свої припущення.

– Як ви оцінюєте дії громадян, які подавали на вас інформацію до ГРД? Чи вважаєте ви це зведенням особистих рахунків?

– Нормально я оцінюю. Наявність дискусії свідчить про наявність демократії. Як інакше орган, що добирає суддів, отримає негативну інформацію про кандидатів? Зверніть увагу, це вперше у нашій країні конкурс до ВСУ відбувається так публічно, так відкрито.

– Ви знаєте, хто з кременчужан подавав щодо вас інформацію на розгляд ГРД?

– Так, знаю. Вони писали на мене скарги ще під час конкурсу на посаду прокурора, але з інших мотивів. Проте коли я запропонував їм оприлюднити ці скарги, то чомусь вони від цього відмовились.

Рух ЧЕСНО «наїхав» на суддю Дядечка

Громадські активісти по всій країні долучаються до оцінювання кандидатів на посади суддів ВСУ. Кременчужанин, голова Крюківського районного суду Іван Дядечко бере участь у конкурсному відборі на посади суддів Верховного Суду України, балотується до кримінального суду.

Всеукраїнський громадський рух ЧЕСНО опублікував списки «150 кандидатів, не достойних місця у Верховному Суді. Антирейтинг Руху ЧЕСНО».

Кременчуцький кандидат Дядечко потрапив до цього списку. Як підставу для залучення Дядечка до антирейтингу ЧЕСНО наводить лише один епізод судового засідання, де поведінка судді Дядечка викликала негативну оцінку полтавського журналіста, присутнього на процесі.