Чи зможемо ми й далі вільно відпочивати на кременчуцьких островах

У Кременчуці є таке природне диво, як регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» (РЛП). До нього входить чимала група островів та заплав – зокрема, добре відомі нам острови Шеламай, Зелений, Динька тощо. На території цих островів та заплав збереглися такі рідкісні рослини, як очиток Борисової та папороть вужачка звичайна (вона з’явилася на світ 50 мільйонів років тому). Власне, саме задля збереження рідкісних видів рослин, тварин та птахів і створили у 2001-му році рішенням Полтавської облради цей ландшафтний парк.

Наразі ж знову вирішується його доля – або він існуватиме, або припинить своє існування. Можливо, не всіх читачів хвилює подальша доля вужачки звичайної чи очитка Борисової, натомість практично кожного цікавить, чи залишаться кременчуцькі острови, які входять до складу парку, і далі доступними для відпочинку.

А це залежить від того, хто надалі збереже контроль над парком та, відповідно, над островами і заплавами. Наразі саме за контроль і точиться війна між керівництвом парку, Білецьківською сільрадою, Кременчуцькою райрадою, Кременчуцькою міськрадою та Полтавською обласною радою.

Війна перейшла вже в активну фазу, і з боку кожної зі сторін лунають звинувачення суперників у корисливих мотивах. Представників Білецьківки, наприклад, звинувачують у кришуванні браконьєрів та рибних ділків. У кременчуцькій газеті «Автограф» (№ 17), яка стабільно публікує виключно позитивні матеріали про мера Кременчука та нову команду влади, з’явився матеріал «Селянський егоїзм з Білецьківки» з підзаголовком «Браконьєри хочуть забрати всі землі аж до Кременчука і нікого не пускати у плавні».

Зі свого боку представники Білецьківки (зокрема і депутати сільради) під час публічних виступів звинувачують мера Кременчука Малецького у бажанні загарбати білецьківські землі, а першого заступника голови Полтавської облради Холода у бажанні не лише загарбати заповідні білецьківські землі, а й побудувати на них бази відпочинку тощо.

Давайте подивимось, що робить кожна зі сторін конфлікту.

Що робить Полтавська обласна рада

Депутати облради підготували проект рішення про визнання Полтавської облради єдиним засновником регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні». Співзасновниками намагалися стати також Білецьківська сільрада, Кременчуцька райрада та Кременчуцька міськрада, натомість обласні депутати вирішили, що засновником буде лише облрада. Далі облрада затвердить на сесії кандидатуру нового директора, реорганізує державну установу РЛП у комунальну і отримає повний контроль над парком – своя установа, свій директор.

Ризики: якщо перший заступник голови облради Євген Холод дійсно має важелі впливу, через цю схему він зможе призначити на посаду директора свою людину і таким чином отримати можливість вирішувати питання по парку – не виключено, що це будуть дійсно питання забудови територій РЛП. До речі, це можна зробити на цілком законних підставах, адже парк має зони, де не можна нічого будувати – це заповідна зона; і зони, де можна облаштовувати стоянки для туристів та місця відпочинку – це зона обмеженого відпочинку, або «регульованої рекреації». До цієї зони входить купа островів, куди кременчужани їздять відпочивати: урочище «Острів Шеломай», п-в Кантереве Річище, о-в Стрілечий‑6, о-в Стрілечий‑2, о-в Просередок, урочище «о-в Стрілечий‑3», о-в Стрілечий‑4, о-в Уступ, о-в Гряда. А ще – острови Зелений (частково), Динька та Фантазія.

Питання в тому, скільки коштуватиме у такому випадку пристати до острова, висадитись там та відпочити кілька годин чи діб.

Ризик № 2: існує ризик, про який взагалі не кажуть – свого часу, у 2001-му році, Полтавська обласна рада створила РЛП «Кременчуцькі плавні». Вона ж може і скасувати це рішення – наприклад, якщо бізнесові інтереси виявляться надто потужними. І парк, як охоронюваний об’єкт природозаповідного фонду України, де законом заборонені певні види господарської діяльності (будівництво, вирубка лісу тощо), зникне. Натомість залишиться сила-силенна земель, з якими можна буде робити все, що завгодно.

Що робить ображений Малецький

Мер Кременчука звертався до облради з пропозицією включити Кременчуцьку міську раду до складу засновників парку «Кременчуцькі плавні». Звернення обгрунтоване – адже до складу парку входять землі кременчуцької громади. І це не лише 47 гектарів землі на крюківському боці, а й нічогенькі острови Зелений, Динька та Фантазія. У 1993-му році (19.01.1993) Кременчуцька міська рада широким жестом і окремим розпорядженням передала ці три острови площею 75 гектарів до складу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Білецьківські плавні». У тексті написано, що це зробили з метою «збереження природно-заповідних комплексів». Віддали землю, маємо право й претендувати на роль співзасновників. Натомість депутати облради вирішили, що засновником буде лише облрада, а Кременчуцька міська рада «перетопчеться».

Зі свого боку минулого тижня під час розподілу земельних ділянок для бійців АТО мер згадав про землі природно-заповідного фонду та публічно заявив, що Кременчуку не вистачає земель і є перспектива розширюватись у бік Білецьківки. Міська преса заяву мера розтиражувала та навіть трохи перебільшила. У відповідь у Білецьківці в понеділок зібралася сільрада, викликали голів Кременчуцької райради та райадміністрації і виголосили, що мер Кременчука «провокатор» і про його заклики до «захоплення білецьківських земель» треба повідомити СБУ.

Ризики: не факт, що мер Кременчука воліє «розширюватися в напрямку Білецьківки» виключно заради ділянок для бійців АТО, цілком можливо, він має певний власний інтерес (або представляє чийсь інтерес). Натомість його публічна заява вже спричинила зростання суспільного напруження та дала можливість Білецьківській сільраді та її голові стверджувати, що Кременчук дійсно бажає захопити їхні землі, а тому край як треба вивести заказник «Білецьківські плавні» зі складу ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні».

Що робить Білецьківська сільрада

Одразу після того як Полтавська обласна рада вирішила перебрати на себе контроль над парком «Кременчуцькі плавні», Білецьківська сільрада на чолі з головою Анною Самойлюк вимагає терміново виключити ландшафтний заказник «Білецьківські плавні» зі складу ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні» (РЛП). Мешканці Білецьківки навіть влаштували у квітні акцію протесту – ходили туди-сюди через дорогу з Крюкова на Кропивницький, аби до них дослухались.

Ризики: У разі відокремлення заказника "Білецьківські плавні", найперший ризик – знищення взагалі регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні» (РЛП). Ось що каже з цього приводу ініціатор утворення РЛП, його колишній директор, доктор біологічних наук, професор Никифоров:
– Це взагалі нонсенс – виключення заказника зі складу РЛП! Адже саме заказник є його ядром, це цілісний комплекс! Загальна площа парку становить 5080 га, з них землі заказника «Білецьківські плавні» – 2980 га! Що ж залишиться? Неприпустимо таке чинити, адже ландшафтний парк створювався задля збереження рідкісних видів рослин. Колеги, друзі, що ж ми тоді залишимо нашим дітям, нашим нащадкам?!

Ризик № 2: більша частина заказника «Білецьківські плавні» має статус заповідної зони – тобто вхід туди обмежений, відпочинок, риболовля та полювання, а також проїзд на човнах та машинах заборонений. Отже, відокремившись, білецьківська громада може суттєво обмежити доступ до території заказника «Білецьківські плавні» – а це, наприклад, стариці та острови поза дамбою на крюківському боці (там, де острів Динька). Тобто, помандрувати там на гребному, а тим більше моторному човні стане проблематично. Натомість таке обмеження має цілком законні підстави – адже це дійсно заповідна зона. Питання в іншому – для чого туди обмежують доступ – для збереження фауни та флори чи для комфорту браконьєрів?

 А з браконьєрами у "Білецьківських плавнях" не все так просто. Хоча голова Білецьківської сільради і стверджує, що браконьєрів та рибних ділків у них немає (дивись інтерв’ю), звіти державних інспекторів рибохорони свідчать про те, що браконьєри там є. Наприклад, лише в 2011-му році інспектори рибохорони виявили на території заказника "Білецьківські плавні" 581 порушення природоохоронного законодавства та склали 85 протоколів на 86 осіб. А також вилучили 123 заборонених знаряддя лову та 495 кг риби. Ну, а браконьєрам відпочивальники не потрібні – верещать, у воді хлюпаються та рибу нервують.

До речі, улюблені острови кременчужан – Зелений, Динька та Фантазія, наразі перебувають у складі заказника «Білецьківські плавні», тож питання, чи зможемо ми там і надалі відпочивати, дійсно існує.

Вихід є

Що ж робити у ситуації, коли публічно декларуються високі цілі, а за ними приховуються приватні і, цілком імовірно, корисливі інтереси? Що робити, аби вберегти від знищення унікальну рослинність ландшафтного парку та паралельно залишити для кременчужан можливість вільно відвідувати улюблені місця відпочинку – Зелений, Шеламай, Диньку тощо? Один із варіантів вирішення питання пропонує ініціатор створення парку професор Никифоров:
– Коли ми лише створювали регіональний ландшафтний парк, вже планували перетворити його на національний природний парк. Адже це зовсім інший статус, це захист від свавілля на місцях, керівництво через Міністерство екології та природних ресурсів, фінансування з держбюджету України, – а це, на хвилиночку, близько двох мільйонів гривень на рік! Скільки корисного можна зробити за такого фінансування!

Професор повідомив, що спілкувався з депутатом обласної ради, кременчужанином, який начебто зацікавився втіленням ідеї національного парку, та далі справа не пішла. Натомість національний парк – це дійсно один із варіантів захисту від свавілля містечкових та селищних князьків. Та ще й вужачку звичайну шкода – 50 мільйонів років протрималася, аби зникнути (тьху-тьху) через жадібність та сумнівні оборудки.

До уваги!
Територія РЛП наразі поділена на зони: заповідну, господарську та зону відпочинку. У заповідній та господарській відпочинок не передбачений.
Заповідна зона
Урочище «Грабське», комплекс стариць у центрі заказника «БП», схили гра­нітного кар’єру на о-ві Шеламай, о-в Стрілечий‑2, о-в Стрілечий‑4.
Зона обмеженого відпочинку
Урочище «Острів Шеломай», п-в Кантереве Річище, «о-в Стрілечий‑6», о-в Стрілечий‑2, о-в Просередок, ур. «о-в Стрілечий‑3», о-в Стрілечий‑4, о-в Уступ, о-в Гряда.

«Та які там бунгало! Це ландшафтний парк і ніхто там нічого не будуватиме!»

«ТелеграфЪ» отримав коментар першого заступника голови Полтавської облради Євгена Холода:
– Члени білецьківської громади звинувачують вас у тому, що ви збираєтесь забудувати заповідні території Білецьківських плавнів. Ви збираєтесь їх забудовувати?
– Ні! Це маячня, «бред сивої кобили»! Яким чином облрада може там щось будувати? А тим більше Холод?! Вигадки! Ми піднімаємо лише одне питання – хто буде засновником і власником РЛП? Ним буде облрада. У тих, хто розповідає вам казки, інтерес лише один – за будь-яку ціну відчепитися від ландшафтного парку РЛП і продати 1900 гектарів! І все.

– Чому білецьківська громада та голова сільради вимагають вивести заказник «Білецьківські плавні» зі складу РЛП?
– Риба! Чи ви не знаєте, за рахунок чого живе Білецьківка – риба. Чий рибний ринок на розвилці? А ще там бажання одне – розвалити парк зсередини, поділити землі і розпродати 1900 гектарів. Та ніхто ці землі їй не віддасть, ніхто з депутатів облради за це не проголосує. Оце і все!

– Навіщо депутати облради пропонують зробити засновником РЛП саме Полтавську обласну раду?
– Депутати вирішили розрубати гордіїв вузол, який там вже давно утворився. РЛП заснований у 2001 році, але там так багато засновників, що вони ніяк не можуть між собою домовитись і почати працювати. Там виникла колізія між райадміністрацією та райрадою. Минулого року ми вже виділяли на ландшафтний парк, на його утримання та винесення меж, 400 тисяч гривень, але вони навіть не змогли використати ці гроші, бо немає взаєморозуміння між райадміністрацією та райрадою. От і вирішили, що засновником парку буде саме обласна рада. Малецький теж листа написав, хотів виступити співзасновником і мене просив допомогти, адже Кременчук має у парку острови. Звісно, я відстоював інтереси Кременчука. Та депутати облради вирішили так, як вирішили. А щодо забудови заповідних територій, ви закон почитайте – заборонено це робити!

– Тобто на території парку не буде ані бунгало, ані баз відпочинку?
– Та які там бунгало?! Це ландшафтний парк і ніхто нічого там будувати не буде!

«Це комусь дуже вигідно – називати простих людей браконьєрами!»

«ТелеграфЪ» отримав коментар голови Білецьківської сільради Анни Самойлюк:
– Чому ви наполягаєте на виключенні заказника «Білецьківські плавні» зі складу РЛП «Кременчуцькі плавні»?
– Ви питаєте, чому громада так вважає? Бо бачить, що РЛП використовують як ширму щоб отримати територію під будівництво!

– Хто використовує РЛП як ширму і хто хоче територію під будівництво?
– Я не називатиму конкретні прізвища, я просто скажу, що з боку кременчуцької міської влади – і Малецький підтвердив, що цим займаються і депутати облради – йде бажання отримати під ширмою РЛП ділянки під будівництво.

– Учасники ваших протестних заходів неодноразово заявляли, що отримати ділянки під будівництво бажає саме перший заступник голови Полтавської облради Євген Холод. Ви поділяєте таку точку зору?
– Я не пам’ятаю, як все це звучало, тому не буду зараз це коментувати, тим більше на мене оголошено полювання, і не лише з боку влади, а й з боку журналістів. Я на собі побачила, як розправляються з тими, хто працює для людей!

– Чому ви з 2006-го року і до цього часу не винесли межі заказника «Білецьківські плавні» в натурі, тобто не оформили земельну документацію?
– По-перше, у цьому не було ніякої необхідності, заказник собі спокійно існував, люди берегли ці заповідні території. Але чим більше місто хотіло отримати землі під будівництво, тим більше виникала потреба встановити межі заказника. Ми, як орган місцевого самоврядування, маємо право замовляти таку документацію, але, на превеликий жаль, обласна держадміністрація нам дозволу на це не дає.

– З яких підстав?
– Відмовляє без пояснень.

– Тобто ви зверталися до облдержадміністрації?
– Неодноразово, але обладміністрація нас ігнорує, чинна – у першу чергу.

– Чим вас не влаштовує проект рішення Полтавської облради про визнання її засновником РЛП? Чим вам це загрожує?
– Почнемо з того, що саме Білецьківська сільрада була ініціатором створення РЛП на прохання райради. Нам обіцяли, що до складу дирекції парку введуть представника нашої сільради. У нас були сподівання, що директор парку працюватиме на користь простих людей, але поведінка дирекції була злочинною по відношенню до громади і заказника «Білецьківські плавні».

– Ви маєте на увазі чинного директора?
– І попереднього теж.

– Вас звинувачують у тому, що ви захищаєте інтереси білецьківської рибної мафії. Ви захищаєте інтереси рибних ділків?
– У нас таких немає! Коли газета «Автограф» написала про егоїзм білецьківських селян, до нас заїхала група телевізійників – Перепелятник це був, двоє поліцейських і рибінспектор. Вони заїхали познімати начебто браконьєрів у плавнях, потім поїхали на рибний ринок, якого немає, з бажанням висвітлити, як браконьєри виловлюють усю рибу, таке в них було завдання. Та у нас таких немає. Дуже вигідно і зручно, коли є бажання порушити закон, називати простих людей браконьєрами. Це дуже комусь вигідно!