Із 1 по 14 січня в більшості кременчужан – великі двотижневі свята-гулянки. Світські вже давно «змішалися» з церковними. Про високе та духовне особливо не думається, бо головне – гуляти, як в останній раз, нібито від цього залежить те, як ми будемо жити в новому році, ніби наступить омріяне покращення... «ТелеграфЪ» підготував для своїх втомлених святами читачів невеличкий екскурс в історію новорічних свят і, перш за все, Різдва. Аби гуляли свідомо!
Ялинка з прикрасами історично є символом Різдва, а не Нового року. Просто в нашій країні, завдяки панам-комуністам, «неправильні» релігійні свята підмінили «правильними». Таким чином, різдвяна ялинка стала асоціюватися винятково зі зміною року.
У Біблії не вказана точна дата народження Ісуса. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало в 320 році після Різдва Христового. Тоді Папа Римський Юлій I приурочив його до 25 грудня – дня язичницького свята під назвою Сатурналії (свято на честь Сатурна – бога землеробства та родючості).
Більшість християн світу (близько 75% – римо-католики, протестанти) святкують Різдво 24 грудня, у той час як як православні в Україні, Росії, Сербії, Грузії – 7 січня. Річ у тім, що наші церкви не перейшли на новий григоріанський календар, за яким ми живемо, а продовжують користуватися старим стилем – юліанським календарем. Різниця між ними складає 13 днів.
25 грудня святкують Різдво деякі православні церкви (Константинопольська, Олександрійська, Болгарська, Румунська). У Вірменській церкві Різдво святкується 6 січня.
Ялинкова кулька насправді – стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки на Різдво прикрашали цим фруктом – як райське дерево. Потім до яблук приєдналися пряники та інші їстівні прикраси, живі квіти. Ялинкові гілки насилу утримували таку вагу. Тож замість яблук придумали вішати скляні кулі. Першу кульку склодуви зробили в Саксонії в 16 столітті. Але промислове виробництво ялинкових іграшок почалося лише півтораста років тому.
Пізніше ялинку почали прикрашати свічками – це прототип сучасних гірлянд. Звісно, що відкритий вогонь на дереві – це вкрай небезпечно. Під кожною ялинкою стояло відро з водою.
У 1914 році в Свят-вечір ворожуючі сторони на Західному фронті Першої світової війни припинили стрілянину й заспівали різдвяні гімни, а зранку німецькі та британські вояки навіть обмінювалися рукостисканнями та подарунками.
У Північній Америці спочатку не шанували Різдво. Наприклад, з 1659 по 1681 рік відкриті урочистості в Бостоні каралися штрафом. Штат Алабама був першим у США, який офіційно визнав Різдво як всенародне свято. Це сталося в 1836 році.
Політ Санта-Клауса в небі на санях з оленями вперше змалював американський письменник Вашингтон Ірвінг у 1819 році.
У 1965 році американські астронавти панічним тоном доповіли на Землю, що бачать НЛО. Через кілька хвилин тиші у штабі почули дзенькання дзвоників та звуки губної гармошки. Такий собі астронавтський гумор.
Перші справжні різдвяні ялинки з'явилися в Страсбурзі у 17 столітті. До Америки мода на ялинки прийшла з Англії.
Звичай прикрашати вічнозелені дерева існував і в дохристиянські часи. Кельти розвішували на деревах кишки вбитих тварин – жертви лісовим духам.
Німці робили перші штучні різдвяні ялинки з гусячого пір'я.
Тільки в США щорічно розсилають понад три мільйони різдвяних листівок.Згідно запису в книзі рекордів Гіннеса, найвищим зі зрубаних за весь час різдвяних дерев була 66-метрова лжетсуга тисолиста, яка стояла в 1950 році в торговому центрі Нортгейт в Сіетлі (США).
За аналізом статусів у соціальних мережах встановлено, що найчастіше пари розпадаються за два тижні до Різдва.
Англійці в якості різдвяної прикраси використовують омелу (паразитична рослина, що «кулями» росте на гілках дерев). Їхні пращури вважали її священною, бо рослина залишалася взимку зеленою.
Панчохи, до яких кладуть подарунки на Заході, пов'язані з історією про Святого Миколая (Санта Клауса): він через димар підкинув родині бідняка три мішечки з золотом. Мішечки потрапили в панчохи й черевики, які сушилися біля каміна.
Святкування Різдва на теренах колишнього Союзу заборонили в 20-х роках. Поза законом опинилася і ялинка – як релігійний символ. Заборону радянська влада зняла тільки в 1935-му: у Кремлі до Нового року організували для дітей ранок та прикрасили велику ялинку. До того часу завдяки активній атеїстичній пропаганді всі вже забули, що зірка на маківці новорічного дерева – не просто «для краси». Вона – символ Віфлеємської зірки, яка засяяла в небі Іудеї, коли народився Месія.
Ялинка стала символом Різдва через те, що є вічнозеленою – тобто символізує вічне життя. Ще є неправдоподібна, але дуже красива легенда про монаха Боніфація. Він жив у восьмому столітті й затято боровся з язичниками. Чернець читав проповідь про народження Ісуса, а заодно вирішив довести ідолопоклонникам, що дуб – зовсім не священне дерево, яким його вважають. Взяв – і зрубав дуба. Дерево впало й повалило інші дерева. Не зачепило тільки молоду ялинку. Боніфацій побачив у цьому чудо й сказав: «Так буде це дерево – деревом Христа!».
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.