У Кременчуці може зупинитися Крюківський вагонобудівний завод

У середині лютого, вже вдруге із початку року, зупинився Кременчуцький сталеливарний завод (КСЗ). І стоятиме він до 1 березня, кажуть на підприємстві. Причина – проблеми з сертифікацією. Російська установа «Регістр сертифікації на федеральному залізничному транспорті» 27 листопада призупинила дію сертифікатів відповідності на рами бічних візків вантажних вагонів та рами бічні. Це основні види продукції, що виготовляють на КСЗ.

До речі, дія сертифікату підприємства на виробництво бічних рам взагалі закінчилася 28 січня 2013 року. Новий поки не отримали. Тож доля підприємства – під великим питанням.

Слідом «залихоманило» Крюківський вагонобудівний завод, який закуповує литво у КСЗ. У січні та лютому тут майже вдвічі скоротили обсяг виробництва вантажних вагонів. І якщо на перші два місяці року на підприємстві ще мали запас литва, то тепер воно майже скінчилося. Тож на КВБЗ заговорили про зупинку виробництва.

– Ми хочемо збільшити обсяг виробництва, але є складнощі, – коментує ситуацію голова правління вагонобудівного заводу Євген Хворост. – У сталеливарного заводу немає сертифікату. Це, звичайно ж, позначилося на нас – не вистачає литва. Якщо КСЗ в березні не запрацює, це може стати причиною зупинки нашого заводу.

– Але ж ви купуєте литво і в США?

– Америку теж зупинили. Сертифікат їм Росія також не продовжила.

– Де ви тепер берете литво?

– У Китаї та Чехії. Трохи російського.

– Тож у вас дуже критична ситуація?

– Рахуйте самі. Наш сталеливарний завод випускав 3,5 тисячі вагонокомплектів на місяць. Ми брали 1 000. Це литво, якого нам вистачило на січень-лютий, для вантажних вагонів – їх ми зараз випустили близько 500. Більше не виходить. Що буде в березні – велике питання.

Євген Хворост по­обіцяв у разі підписання наказу про зупинку чи різке зниження виробництва відразу сповістити про це громадськість. Але він не став пояснювати, що є причиною зупинки кременчуцьких підприємств. А ось міський голова Олег Бабаєв не приховує: у ситуації, що склалася, слід звинувачувати не керівників, а політику.

– Підприємство (КСЗ– авт.) орієнтоване на російський ринок, а у нас зараз немає інтеграції з Росією. КСЗ працював на Росію, створював конкуренцію російським заводам. Тож причина все ж не в якості продукції, що випускається, а в політиці, – каже мер.

Більш детально про ситуацію на Крюківському вагонобудівному заводі читайте в №9 газети "Кременчуцький Телеграф" від 28 лютого.