Без Псла і без землі

«ТелеграфЪ» із 2010 року висвітлює проблему будівництва у Кременчуцькому районі Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). Четвертий рік ми пишемо про ризики екологічної катастрофи, про які попереджають науковці та галузеві експерти. Тому нам нескладно відстежити, як радикально змінилося ставлення районних посадовців до проблеми збереження природних ресурсів регіону. Ще рік тому вони бачили і визнавали усі ризики, пов’язані зі створенням гірничо-рудного комплексу в районі (Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Біланівський ГЗК, металургійний комбінат «Ворскла Сталь», ТОВ «Кременчуцька Когенераційна компанія»). Наразі ж кажуть «може, пронесе» і виносять «Схему планування...», яка передбачає розвиток гірничо-рудного комплексу, на затвердження. Дивіться, як змінюється позиція чиновників.

Синдром Бондарів

Сумна історія про нещасливе телятко

Правда, симпатичне телятко (фото)? Це Борька, мешканець села Бондарі Кременчуцького району. «ТелеграфЪ» зробив з ним фотосесію влітку 2010 року. Борька зацікавив нас як феномен районного масштабу. Здавалося б, живе скотинка у селі, пасеться на травичці, навколо – пасторальна природа і суцільна ідилія.  Та от проблема – Борька за своє життя жодного разу води з криниці, або ставка, або потічка не попив – господиня за цим завжди слідкувала. Бо хотіла, щоб Борька ріс і набирав вагу, а не сконав передчасно від цирозу печінки. Тому і води з природних джерел телятку не давали, бо воду у Бондарях вже 30 років пити не можна ані людині, ані скотині – вода забруднена фенольними стоками ставка-випаровувача «Укртатнафти», розташованого неподалік від Бондарів.  

 Розумієте, чому ми розповіли про Борьку? Бо це – наочний приклад незворотності екологічних катастроф. Їх неможливо виправити. Свого часу ставок-випаровувач був збудований з порушеннями, через що високотоксичні фенольні стоки та нафтропродукти потрапляли у підземні водоносні горизонти. Вода в межах Бондарів стала непридатною для вживання, а «Укртатнафта» почала щотижня возити питну воду селянам. Наразі «Укртатнафта» провела купу поліпшень, посилила дно ставка, все це коштувало чимало грошей. Тобто, заходи екологічної реабілітації проведені, забруднення обмежене. Та вода у Бондарях все одно «мертва» – і залишатиметься такою завжди, бо екологічні катастрофи не мають «зворотньої сили». Наразі це сталося в Бондарях. Що робитимемо, коли це пошириться на значну площу Кременчуцького району?  Розігруватимемо кременчуцький варіант старої казки про сестричку Альонушку та братика Іванушку – «не пий, Івасику, водички, бо станеш не просто козенятком, а мертвим козлом».

Прощавай, Псел!

Мешканців Кременчука та Кременчуцького району надзвичайно хвилює подальша доля загальної улюблениці – ріки Псел. Це традиційне місце відпочинку кременчужан, тут розташована більшість дитячих таборів відпочинку та баз відпочинку промислових підприємств. Чимало кременчужан мають дачні садиби поблизу Псла. Що ж очікує Псел?

 У Пояснювальній записці*, в розділі «Екологія надрокористування», розробники зазначають: «Негативного впливу в результаті передбачених об’ємів надрокористування зазнає існуюча зона відпочинку на р. Псел, оскільки розвідані запаси залізних руд тягнуться вздовж ріки на відстані біля 6 км. Можливе обміління ріки в результаті дренування кар’єрами, забрудненість тощо». У розділі «Основні екологічні проблеми» розробники вказують: «До негативних проблем регіонального значення відносяться: п.4 Загроза існуючій зоні відпочинку вздовж р. Псел».

К бісу чорноземи!

 Коли щирі українці хочуть когось розчулити, вони розповідають про калину, соловейка і родючі полтавські землі. Землі таки справді родючі. На жаль, ми їх втрачаємо. Для мешканців Кременчуцького району та кременчужан-дачників, що вирощують власні помідори, новини сумні – родючої землі в районі поменшає одразу після прийняття «Схеми планування території Кременчуцького району». Бо «Схема...» передбачає пріоритетний розвиток гірничо-видобувної промисловості, під кар’єри, відвали і хвостосховища якої потраплять не лише солончаки, а й родючі грунти. 

 Проектувальники у Пояснювальній записці*, в розділі «Земельні ресурси» зазначають: «Одним з найбільших природних ресурсів Кременчуцького району є земля. Вміст гумусу в грунтах досить високий та в середньому коливається в межах 2,5-4% (середній показник по Україні – 3,2%). Значна частина території району із-за наявності в ньому гірничо-промислового комплексу (кар’єрних виробок, відвалів, шламовідстійників тощо) відноситься до території з відсутнім або порушеним грунтовим покривом і на даному етапі характеризується обмеженим використанням земельних ресурсів... Сільськогосподарське освоєння території становить 68%, а розораність сільгоспугідь – 74% – є високою та значно перевищує середній рівень по країні. Проблемою в області є деградація грунтів, зміна їх якісного стану та зменшення площ грунтового покриву в результаті природних та техногенних впливів».

 В розділі «Екологія надрокористування» зазначено: «Однією з проблем є... виведення із сільськогосподарського обороту великих територій родючих земель з подальшим перетворенням їх у кар’єрні виробки, які будуть на значний час непридатні для господарського використання та потребуватимуть значних фінансових затрат для їх реабілітації. Такі тенденції не відповідають діючим нормативним документам в питанні оптимізації використання території, та не передбачались Генеральною схемою планування території України».

*Пояснювальна записка «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області», Київ-2011р., державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя. Матеріали Пояснювальної записки використані відповідно зі ст. 50 Конституції України (кожному гарантоване право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а також право на її поширення); ст. 29 ЗУ «Про інформацію» (інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу); та ст. 11 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Нагадаємо, 13 березня біля Кременчуцької райдержадміністрації люди протестували проти прийняття "Схеми планування території Кременчуцького району", в якій передбачено будівництво Біланівського ГЗК - вже третього в районі. Мітингувальники увірвалися на сесійне засідання. Як результат - питання виключили з порядку денного сесії райради. 

"Кременчуцький Телеграф" від 16 березня 2013 року, №11.