Як зекономити на чиновниках: про кременчуцькі райони

Обговорення доцільності існування районів на сесії міськради, пікеті міськвиконкому та точка зору мера міста Олега Бабаєва

Более миллиона гривен в год идет на зарплаты руководства раийсполкомов в Кременчуге

Чиновники прийшли на мітинг 16 березня одстоювати свої робочі місця. На передньому плані: Віталій Добрунов (зліва), заступник голови Автозаводської райради та Валентин Шафорост, голова Автозаводської райради та виконкому.

Потрібні районні в місті ради та райвиконкоми чи ні? Через це питання Народне віче у неділю 16 березня переросло у напружену суперечку. Ініціативу обговорити доцільність існування райрад, їх виконавчих органів висловило правління Кременчуцької організації ВО «Майдан». На віче прийшли чиновники Автозаводського та Крюківського райвиконкомів. У небувалій кількості – більшій за активістів Майдану. Раніше «слуги народу» на Віче так дружно не ходили – хіба що як поодинокі спостерігачі. Але тут прийшли доводити, що службовці в районах найбільш наближені до людей.

Втім, враховуючи ситуацію у Криму та в цілому у країні, майданівці підняли питання районів мимохідь. Зокрема, активіст Леонід Харченко запропонував обговорити його в ефірі телекомпанії «Візит». Проте чиновники, які не вперше чують закиди на свою адресу з боку Майдану, були налаштовані захищатися. І попросилися на виступ. У результаті виникла суперечка і сварка. Мікрофон представникам районів так і не дали, вони (і небезпідставно) обурювалися тим, що порушуються принципи демократії і свободи слова, та кричали «Ганьба!»

А питання щодо існування райрад та райвиконкомів так і повисло у повітрі. Без відповіді. Врешті сторони (хоч і у різний час) дійшли згоди в одному: мовляв, не варто говорити про посади, про райони, коли на порозі війна… Ми всі – за мир! Так тему тимчасово й «заговорили». Тож поки що розпочата в районах «революція» завершилася зміною персоналій. Нагадаємо, новим головою Автозаводської райради та виконкому став Валентин Шафорост замість Володимира Коваленка; головою Крюківської райради та виконкому – Віктор Бражененко замість Андрія Коваленка. Нові очільники районів (як і їхні попередники) прагнуть обстоювати існуючі структури управління.

Але давайте відокремимо «мух від котлет»: емоції – від тверезого розрахунку, патетику – від фактів. Бо тема економії нікуди не зникла – як не може вона зникнути у будь-якій родині, де погано з бюджетом, а тут ще й виникла нова «дірка» (у вигляді військової загрози), яку конче потрібно латати.

Верховна Рада України терміново відшукала кошти у сумі 6,8 млрд грн на українську армію, перерозподіливши Держбюджет. Урядовці заявили, що задля цього скорочуватимуть соціальні програми. А якщо у країні напруга з фінансами – слід очікувати й проблем з місцевим бюджетом. Власне, ми їх спостерігали практично весь минулий рік. Будівництво, ремонти дахів, утеплення будинків, навіть купівля такого необхідного для мешканців центру міста флюорографічного апарату не були профінансовані. До всього – затримки зарплат, пенсій. Казначейство минулого року не кляв хіба що лінивий. А згодом з’ясувалося, що Кременчук ще й «з’їв» частину доходів за 2014 рік – підприємства на прохання податкової сплатили податок на доходи з фізичних осіб наперед. Зокрема, про це йдеться у звіті про виконання міського бюджету-2013, ухваленого на сесії міськради.

Наразі всім доведеться затягти паски – Кабмін вже видав постанову про економію бюджетних коштів, яка має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування. То хіба у цій ситуації не доцільно ставити питання про економію на чиновниках?

"Мабуть, допрацюєте останню каденцію, і будемо вас скорочувати" - мер Олег Бабаєв на адресу райрад, два роки тому на депутатському семінарі перед прийняттям бюджету-2012.

P.S. Щоближче до місцевих виборів - то більше прагнень у депутатів і чиновників зам’яти слизьку тему. Згодом побачимо, чи змінилася точка зору міського голови. 

Нові очільники районів згодні економити, але хочуть зберегти райради

У райвиконкомах нині скоротили по одному заступнику після того, як чиновники пішли на пенсію – посади, які обіймали Галина Пилипенко (у Крюківському районі) та Григорій Брижаха (в Автозаводському).

Віктор Бражененко, голова Крюківської райради та райвиконкому:

Районні ради та виконкоми потрібні. Є певний перелік робіт, які вони виконують. І для того, щоб їх відмінити, треба визначити, хто виконуватиме цю роботу. Поки що пропозицій стосовно того, хто візьме на себе ці зобов’язання, не надходило. Але оптимізація буде проведена. Вивчимо більш ретельно, хто який обсяг роботи виконує, і визначимося, скільки людей нам потрібно.

Валентин Шафорост, голова Автозаводської райради та райвиконкому:

– У деяких містах ради буди ліквідовані, але зараз повертаються (наприклад, у Києві). Це як помічники в районах. Вони не отримують зарплату, але працюють з виборцями. В ідеалі, потрібно було б провести місцевий референдум щодо існування районних у місті рад. Але потрібні кошти, і на це ніхто не піде. Райради виконують велику роботу з благоустрою: це й приватний сектор, й інші закріплені місця. Дуже багато покинутих будинків. Я об’їхав територію – це жах! Зараз міняю керівника відділу благоустрою, роблю реорганізацію, бо ті, хто працює там зараз, не справляються зі своїми обов’язками. Будуть і скорочення – однозначно. Це потрібно задля економії коштів. Працюю над цим питанням. Але, наприклад, терцентри працюють з ветеранами, пенсіонерами. Управління праці та соцзахисту у складі райрад – це велика робота. У радах громадськості мікрорайонів – спеціалісти по роботі з населенням, і ми й надалі зближуватимемо владу й людей.

Ще приклад: якщо скоротити посади у відділах благоустрою, надзвичайних ситуацій – ті ж самі посади треба додати у міських відділах. Проте я дав команду керівникам відділів подати наступного тижня свої пропозиції, як вони бачать оптимізацію, і потім я вирішуватиму конкретно по кожному працівникові.

Структура райвиконкомів

Ми проаналізували структуру виконавчих органів райрад (відповідно до даних на їхніх сайтах). Пропонуємо розглянути структуру на прикладі Крюківського райвиконкому. При Автозаводській райраді структура виконкому  аналогічна, відмінність у тому, що й досі існують два окремі відділи: архітектури та земельних відносин і комунального майна – їхнє злиття нині планує новий очільник Автозаводського району Валентин Шафорост. Умовно ми поділили відділи та управління на базис та надбудову. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, а лише пропонуємо громаді Кременчука власну версію, на чому можна зекономити, реорганізувавши управлінську надбудову.

Крюківський райвиконком

Базис (унікальні структури)

• Служба у справах дітей
• Відділ ведення Державного
• реєстру виборців
• Управління праці
• та соціального захисту населення

Надбудова (структури, які можуть бути злиті з аналогічними відділами при міськраді або скорочені)

• Загальний відділ
• Організаційний відділ
• Відділ архітектури, земельних відносин та комунального майна
• Відділ з благоустрою та екології
• Відділ бухгалтерського обліку, контролю та звітності
• Фінансовий відділ
• Комітет з фізкультури та спорту
• Відділ надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення
• Аналітично-інформаційний відділ

45 млн грн коштує утримання всіх чиновників органів місцевого самоврядування:

• міськвиконком,
• райвиконкоми та підпорядковані ним структури)
• разом із зарплатами,
• утриманням будівель,
• канцтоварами,
• витратами на транспорт на іншим.

Скільки можна зекономити

Близько 10 млн грн – таку суму назвала у 2012 році віце-мер з фінансів Тетяна Неіленко, відповідаючи на запитання журналістів. Її питали, скільки можна зекономити, скоротивши райради та райвиконкоми. Зараз йдеться фактично про таку ж саму суму, зазначає Тетяна Тетьоркіна, заступник начальника міського фінансового управління.

– До того ж варто розуміти, що, наприклад, скоротимо районні фінуправління – хоча б по одному працівнику треба буде взяти до міського фінуправління. Так само з благоустроєм. Цифру чистої економії можна назвати після ретельного аналізу та створення нової структури. Якщо це питання піднімуть, дадуть нам завдання, тоді ми над цим працюватимемо. Але спочатку, на мою думку, слід створити комісію, вивчити досвід інших регіонів та визначити стратегію: потрібні районні в місті ради чи ні?

Це – зупинка у районі Третьої міськлікарні. У такому занедбаному вигляді вона вже принаймні років зо три – «ТелеграфЪ» уже звертав на неї увагу міської влади. Але нічого не змінилося! «У семи нянек дитя без глазу» – відділи благоустрою міста і районів ніяк не розберуться між собою, хто ж відповідає за зупинки. Між тим, у повноваженнях райвиконкомів написано: «здійснення контролю за належним санітарним утриманням зупинок міського громадського транспорту». Ось лишень контролювати нікого – зупинки ні за ким не закріплені. То невже громаді потрібні не прибиральники, а контролери, які сидять у районах?

Це – Валентина Гордєєва, голова будинкового комітету будинку на вулиці 50 років СРСР, 29. Закон «Про місцеве самоврядування» визначає, що органи самоорганізації населення (ОСН) у вигляді домових, вуличних, квартальних комітетів – первинна ланка самоврядування. Тобто його основа. Які можливості в ОСН – наочно демонструє досвід Вінниці. Натомість активна пані Гордєєва, яка діє в інтересах мешканців, другий рік поспіль (!) не може зареєструвати будинковий комітет. Суд першої інстанції з міською радою вона виграла, але судові процеси ще тривають – міські чиновники аж ніяк не хочуть мати «конкурента» – активний будинковий комітет! А в райрадах ОСН підміняють підконтрольними чиновникам «радами громадськості», голови яких отримують зарплату з бюджету.

без райрад

3 млн грн на рік економить Вінниця

До того ж у місті замість «рад громадськості», підконтрольних райвиконкомам, активно діють будинкові комітети, які формуються «знизу».

Про це нам розповіла Аліса Мисловська, керівник департаменту у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради. За її словами, після того, як міська рада ухвалила рішення про не утворення районних у місті рад, на базі колишніх райрад якийсь час діяли адміністрації районів (ті структури, про необхідність яких нині кажуть наші районні чиновники). Згодом на базі адмінприміщень колишніх райрад (де працювали райадміністрації) у Вінниці створили відділення «Прозорого офісу» (Центру надання адмінпослуг, який з минулого року відкрили й у Кременчуці), але більш соціального спрямування.

– Із 2013 року вони запрацювали, і в районних адміністраціях відпала потреба. Тут надаються послуги з питань соціального захисту, всі види державної допомоги, субсидії, приймають працівники Пенсійного фонду та ін. Усі ці відділення підпорядковані міській раді й працюють за єдиними стандартами та алгоритмами «Прозорого офісу». Людей приймають відповідно до системи електронної черги, – розповідає Аліса Мисловська.  – У самій міській раді в 2011 році відбулось «перезавантаження»: були усунуті дублюючі функції між підрозділами, переглянуті функції і задачі управлінь, які після завершення цього процесу стали департаментами.

На той час, коли приймалось рішення про не створення у місті районних рад, було підраховано, що з міського бюджету на здійснення діяльності та утримання апарату районних рад витрачалось близько 3 млн. грн. Відповідно, ці кошти були акумульовані у бюджеті і перерозподілені. Зокрема, з 2007 року у місті діє Асоціація органів самоорганізації населення, яка по суті об’єднала всі квартальні комітети – вона від самого початку була більш наближена до людей і показала, що може ефективніше вирішувати проблеми жителів приватного сектору без «посередництва» районних рад. Голови квартальних комітетів обираються самими жителями. Із 2008 року стартувала програма по співфінансуванню проектів по асфальтуванню доріг у приватному секторі, каналізуванню, прокладанню водогонів тощо, коли міський бюджет фінансує 50 % вартості робіт, жителі – решту. Там, де населення малозабезпечене, можуть бути варіанти 70% (бюджет) на 30% (люди). Або малозабезпеченим громадянам надається цільова матеріальна допомога на внесення їх частки у такі проекти (від виконкому міської ради чи депутата від їхнього округу). Практика останніх років показує, що мешканці дуже активно включаються у цю програму, і з кожним роком зростає їх частка, відповідно, більше закладається і коштів на цю програму в бюджеті для реалізації таких проектів. Зокрема, якщо за кілька перших років дії програми було у такий спосіб заасфальтовано лише 6 вулиць приватного сектору, то у 2013-му році їх було вже 12.

Для порівняння: у Кременчуці зекономили не на чиновниках, а на дітях – 3,5 млн грн на енергоносіях за рахунок закриття двох шкіл у 2013 році.

Точка зору

Питання про не створення райрад у місті доцільно ставити вже сьогодні

Олександр Урін, політолог, був депутатом міської ради п’яти попередніх скликань:

– Олександре Веніаміновичу, один із аргументів прихильників існування райрад: у Києві вони, навпаки, створюються, в той час як у Кременчуці Майдан пропонує відмовитися від цих органів. То, можливо, райради дійсно потрібні?

– Ще задовго до Майдану у багатьох містах відмовилися від районних у місті рад. Вважаю, за винятком Києва, райради у місті дійсно недоречні. У столиці вони потрібні, бо самі райони там набагато більші, ніж деякі обласні центри. Якщо порівнювати з нашим містом, то один район у Києві з населенням 250 тисяч чоловік – це більше, ніж Кременчук.

В Україні вже є позитивний досвід відмови від районів (я вивчав це питання, коли ініціював відмову від створення районних у місті рад). Наприклад, Миколаїв, Вінниця, Одеса, Львів. Вінниця – один з найкращих прикладів місцевого самоврядування, і мер цього міста Володимир Гройсман нині призначений міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

– Але прихильники існування райрад наводять такі аргументи: самі депутати не отримують зарплату, а кількість управлінців все одно не скоротиться, доки існують райони. Мовляв, буде практично така ж сама система управління у вигляді адміністрацій…

– На мою думку, питання існування райрад має під собою інше підґрунтя: вибори йдуть по партійних списках, місць на всіх у міськраді не вистачає, а продавати місця у списках хочеться! Тому партійні лідери й хочуть зберегти райради. Це – ілюзія, що депутати нічого не коштують. Є оргвідділи та інші підрозділи, що забезпечують їхню роботу, і чиновники отримують за це зарплату. До цього слід додати витрати на організацію виборів (друк бюлетенів, інформаційних матеріалів про кандидатів тощо). Ліквідація районних у місті рад означатиме скорочення кількості управлінців. У Кременчуці доречно залишити один представницький орган місцевого самоврядування – міську раду, яка визначає єдину в місті політику, та підпорядкований їй виконавчий комітет і його територіальні структури в районах (без окремого керівництва, бухгалтерії, загального відділу тощо).

У Кременчуці система управління потребує оптимізації, адже районні у місті ради та райвиконкоми нині мають набагато менше повноважень, ніж з часів свого створення. Зокрема, вони втратили повноваження в галузі освіти: свого часу я ініціював це питання при міському голові Миколі Глухові, і було створене єдине міське управління освіти. Разом із освітою райони втратили 80 % комунального майна – але ж штат райвиконкомів пропорційно не скоротився, і досі існує відділ комунального майна та земельних відносин. Хоча частину повноважень із розподілу землі, знову ж таки, передано міській раді. Я б запропонував усім відділам та управлінням міськвиконкому та нинішньому керівництву райрад та райвиконкомів розробити нову управлінську структуру. Вона стане ефективнішою, бо не буде можливості перекладати відповідальність з міста на райони і навпаки, як це часто відбувається у галузі благоустрою, де є цілих три відділи – міський і два районних.

– Але ж все одно при структурі територіальних підрозділів залишаться будівлі райвиконкомів, які треба утримувати…

– Свого часу, коли виникло питання про створення Центру надання адміністративних послуг, і чиновникам знадобилося ще одне приміщення, заради якого міська влада ліквідувала школу №14, я висловлював пропозицію: розмістити відділення ЦНАПу в Автозаводському і Крюківському райвиконкомах. І приміщень достатньо, і ближче до людей.

– Ще один аргумент з боку прихильників райрад: не час говорити про оптимізацію сьогодні, мовляв – це популізм, а за півроку до виборів міська рада вирішить: створювати районні в місті ради чи ні.

– Не згоден. У цьому я зараз і намагаюся переконати депутатів від опозиції. Вирішувати питання щодо створення районних у місті рад – компетенція міської ради, і за законом «Про місцеве самоврядування» вона має це зробити не пізніше, ніж за півроку до чергових місцевих виборів. Але у законі ніде не сказано, що рада не може поставити це питання раніше. Є ймовірність, що вибори до місцевих рад пройдуть не в 2015 році, а достроково – вже у жовтні цього року. І тому питання про подальшу долю районних у місті рад доцільно ставити вже зараз. І приймати відповідне рішення, щоб потім не було пізно. Формулювання мають бути такі: вибори районних у місті рад майбутнього скликання – не проводити; підготувати пропозиції про упорядкування системи управління з урахуванням відсутності районних у місті рад та райвиконкомів. І одночасно розпочинати реорганізацію штату, щоб уже цього року мати економію.

"Кременчугский ТелеграфЪ", № 12 от 20 марта