Кременчужани на роверах

"Я почему вредный был? Потому что у меня велосипеда не было. А теперь я сразу добреть начну", - казав листоноша Пєчкін із Простоквашино.

Мультяшний герой навіть не здогадувався, що став першопрохідцем світового тренду. Сьогодні сотні тисяч людей різного віку їздять на ровері на роботу, до магазину і у гості. Без велосипедистів важко уявити вулиці Парижа, Брюсселя, Амстердама та Лондона. Поступово пересідають на цей транспорт у Києві та Львові, а після подорожчання проїзду, і в Кременчуці. Люди стали масово шукати альтернативу маршруткам. Багацько містян пересіло до тролейбусів (за кілька тижнів пасажиропотік "рогатого транспорту" збільшився на 1500 чоловік, повідомляє міськрада), хтось почав ходити пішки, а окремі кременчужани сіли на велосипеди.

Ім'я/Прізвище: Тетяна Донченко

Посада: журналіст "Кременчуцького Телеграфа”

Велосипед: Ardis, 1 500 грн

Їздить: 40-45 хвилин/день

Замість маршрутки - велик

Першою велосипедисткою, яку журналісти "Телеграфа" побачили з ровером на роботі, стала наша колега Тетяна Донченко. Вона просто взяла та й приїхала до офісу на красивому біло-зеленому залізному коні. "Так я тепер буду виглядати завжди", - жартома констатувала Таня, сказавши, що більше не хоче чекати по півгодини, щоб заплатити 3 гривні за маршрутку.  

- Я давно вмію кататися на велосипеді, але довгий час не їздила ним, - каже вона. - Думки про те, аби пересісти з маршрутки на велосипед, з'явилися ще коли сталося подорожчання до 2,50. Але якось все нам лінь, думаєш, все одно авто скрізь. Та коли проїзд подорожчав до 3 грн, і, коли розумієш, що цей тариф не обґрунтований (Тетяна Донченко займалася темою підняття тарифної вартості проїзду), то вирішила пересідати на велик. Бо коли затримуюся ввечері, уже о пів на восьму доїхати додому проблематично, можна стояти на зупинці півгодини!

"Телеграфу" Тетяна розповіла, що вдень витрачає на проїзд близько 40 хвилин — 20 туди і назад.

- Раніше в мене йшло стільки ж часу, і навіть більше (якщо маршрутку чекати), ніж зараз на велосипеді. Сьогодні, доки я їхала до редакції, жодна маршрутка мене не обігнала, - каже журналістка.  

Тетяна розповідає, що старається їхати по дорозі, а коли бачить якісь небезпечні ділянки шляху, то веде велик тротуаром. Каже, що двоколісний транспорт у них у сім'ї є у всіх — донька їздить час від часу, а ось чоловік — рідше.

 Наступного дня боліло все

- Першого дня у мене боліли ноги - я почала об'їжджати велосипед, бо давно не каталася, - розповідає Тетяна. - Наступного дня боліло все. Я знову поїхала кататися і стало легше. Зараз уже нічого не болить, а ще в мене покращився сон, та легені вентилюються. Взагалі, я читала, що велосипед — один із найкращих кардіотренажерів. Тут ти одночасно отримуєш і безкоштовний проїзд, і кардіотренування, й адреналін (я, наприклад, трохи боюся, якщо якась фура проїжджає), та ще й гарний настрій після поїздки — погані думки вивітрюються з голови.

Так і їздить Тетяна Донченко на роботу на велосипеді. Свій транспорт журналістка залишає прямо в офісі, а комплект речей для переодягання також чекає її в шафі біля робочого місця.  

Де можна залишити велосипед:

• в робочому приміщенні офісу

• на автостоянці

• на велосипедній стоянці (якщо вона є і є хороший замок)

Імя/Прізвище: Сергій Зотов

Посада: програмний директор "Авторадіо-Кременчук"

Велосипед: Magellan Fernando, 4 600 грн

Їздить: 14-15 км/день

На роботу - з велосипедного магазину

 Наступний герой нашої розповіді — програмний директор "Авторадіо-Кременчук" - Сергій Зотов. Каже, що катається на ровері ще з дитинства, а ось транспорт, на якому їздить на роботу, придбав 10 травня цього року.

- Довгий час у нас вважалося, що велосипед - це не престижно, а ось авто - інша справа, - каже Сергій. - Минулого року ми з дружиною вирушили у подорож до Європи, в Швецію, і ось там отримали шок! Біля стоянки метро така кількість велопарковок! Це ж доріжки, це люди, які їдуть велосипедами як у спортивному одязі, так і в офісних костюмах. Це як мурашник, ціла культура така. Повернувся я додому, і до того часу вже мабуть був готовий пересісти на велосипед. А 10 травня як придбав транспорт, так ним і поїхав на роботу, прямо з магазину. Після того тільки велосипедом і їжджу. 

Ровер в радіостудії

"Телеграфу" Сергій розповів, що приїжджає на роботу, ставить велосипед у радіостудії — недалеко від комп'ютера і мікрофона, переодягається і тоді працює. Каже, що раніше у нього був зовсім інший стиль - джинси, сорочка, сумка через плече, а тепер велосипед, рюкзак, спортивний одяг - закинув усе потрібне і поїхав, та й колеги позитивно відреагували.

За словами радійника, в родині велосипедів більше немає — раніше син катався, але тепер більше їздить на скейтборді, а дружина віддає перевагу автомобілю.

Альтернатива — чи ні?

За словами самого Зотова, свій велосипед він придбав не через подорожчання.

- Якщо виходити з того, що купити велосипед замість проїзду у громадському транспорті, а проїзд на день — 6 грн, то дуже довго доведеться відбивати вартість покупки, а це може бути навіть три тисячі грн, - каже Сергій.

- До того ж, - уточнює велосипедист, - з часом для такого транспорту потрібно купувати нові деталі, а іноді хочеться ще й аксесуарами його обладнати, навіть необхідно це зробити. Наприклад, вчепити проблискові маячки, щоб на тебе хтось раптово не наїхав.  

- Я велосипед брав не через подорожчання, я його брав, у першу чергу, для зручності: ти не прив'язаний до громадського транспорту та й здоров'я поліпшується, бо за день я проїжджаю 14-15 кілометрів.

Куплю велосипед

Придбати велосипеди можна за різною ціною від — 1 000 - 1 500 грн до 7 000 - 8 000 грн і вище, - каже Сергій Зотов. - Усе залежить від комплектації засобу та від того, для чого саме він потрібен.

Типи велосипедів

Гірський — призначений для їзди по підйомах, а також у місті і парках.

Шосейний — призначений для їзди на шосе і по місту з хорошими дорогами.

Складний — велосипед для міста, легко складається і транспортується, займає мало місця.

Круїзер — для міста і парків, має стильний дизайн, але повільно підіймається на гірки.

Міський — комфортабельний транспорт для поїздок містом і парками, боїться бордюрів.

Двопідвісний — всюдихід, що їздить бездоріжжям. У місті ним кататися марно.

Імя/Прізвище: Олег Тарасюк

Посада: працює у КП "Міськоформлення"

Велосипед:  Bergamont Kiez 040 8-speed, 10 400грн

Їздить:  до 20 км/день

Велосипедом до виконкому

26-річний Олег працює на комунальному підприємстві "Міськоформлення", яке фактично є підрозділом виконкому і розташоване в сусідньому приміщенні. Поряд паркують круті "тачки" солідні чоловіки, які приїздять до міської влади у справах, але хлопця це не бентежить.  

Свій велосипед, про всяк випадок, він заносить аж на третій поверх — і для рук тренування! До речі, живе Олег на п'ятому поверсі — тож непогана зарядка щодня.  

-  Я дружу з велосипедом принаймні 10 років. Крім того, що їжджу на роботу, увечері обов'язкові "покатушки" з друзями, і до бабусі частенько з рюкзаком  за спиною — від зупинки Халаменюка до "Нової лінії". Та й мама також не проти "побалуватися" - для підтримки спортивної форми , так би мовити (сміється).

Міняти спосіб життя Олег не збирається, вважає, що за велосипедом — майбутнє.

Що каже Інтернет:

"Велосипедист - лихо для економіки. Він не купує автомобіля і не бере під нього кредит. Не купує бензин. Не користується послугами ремонтних майстерень. Не страхує "громадянську відповідальність". Не страждає від ожиріння. Та він ще й здоровий, чорт забирай! Здорові люди не потрібні для економіки. Вони не купують ліки та не збільшують ВВП".