У Кременчуці відкрили "Стелу Слави"

7 квітня на території компанії "Лукас" урочисто відкрили "Стелу Слави", присвячену пам’яті співробітників компанії Станіславу Прохорову та Степану Уссу, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. На заході були присутні рідні, друзі, колеги та прості городяни.

Ініціатором увіковічення пам'яті став директор виробничого підприємства "Лукас" Олександр Лукацький, який розповів про цю ідею на урочистостях.

- Стела увековечит память наших сотрудников, которые погибли в зоне боевых действий, - сказав Лукацький. - Они пошли по первому призыву до конца, защищая каждый свой участок. Степан и Станислав работали в нашей компании и, наверное, даже не были знакомы. Но, к сожалению, они погибли. Один работал оператором на производстве, другой - в строительном подразделении. Наша задача сегодня и в будущем сделать страну экономически сильной и независимой.

Людмила Боталова, сестра військового фельдшера 93-ї гвардійської механізованої бригади Степана Усса, згадувала про брата, який загинув під Іловайськом рятуючи поранених.

Стела відкрита якраз в день Благовіщення Пресвятої Богородиці біля церкви, яку будував Степан. Він був у складі бригади, що будувала церкву на честь ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість".

На урочистостях виступила однокурсниця Степана Усса Тетяна Костиренко.

- У групі нас навчалося 30 дівчат, чи було Степану легко з нами не знаю, але нам було дуже легко, адже він був єдиним хлопцем в групі, - розповіла Тетяна. - Він, не задумуючись, пішов на захист Батьківщини. Хочеться подякувати батькам, які виховали Степана. Для нас загиблі вічно будуть героями не лише для своїх батьків, а й для дітей і для нас особисто.

Студенти медичного коледжу ім. Володимира Литвиненка, в якому навчався Степан Усс, прочитали вірш:

"Це війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз вони, вояки,

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають,

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!"

Ще одним загиблим співробітником компанії був оператор лінії першого виробництва Станіслав Прохоров. Він був кулеметником 92-ї окремої механізованої бригади і загинув під Харковом, охороняючи кордон України.

Настоятель Свято-Миколаївського собору Володимир та протоієрей Анатолій провели панахиду за полеглими захисниками України.