Вибори по-новому

14 липня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про місцеві вибори», відповідно до якого у жовтні ми обиратимемо мера міста та депутатів місцевих рад. Президент підписав закон, і 8 серпня він набув чинності. «ТелеграфЪ» з’ясовував, що саме суттєво змінилося порівняно зі «старим» законом, за яким проводилися місцеві вибори в 2010 році.

Що таке «відкриті списки»

Як пояснює політолог Олександр Урін, відкриті партійні списки в чинному законі означають наступне: всі кандидати від кожної партії затверджуються партіями в алфавітному порядку. При цьому позначається, за яким округом закріплений кожен кандидат (крім одного, першого номера списку). Потім виборці голосують за партію, при цьому в бюлетені вони бачать і прізвище одного її кандидата, якщо він висунутий по округу. У залежності від кількості голосів, відданих за партію, територіальна виборча комісія визначає місце кожного кандидата в списку. Тобто фактично виборці впливають на місце кандидата в списку, але можуть бути округи, за якими не закріплені конкретні персоналії. Або навпаки: два сильні конкуренти від різних партій пройдуть у раду. Тобто закріплення за округами відрізняється від мажоритарної системи, де обирали «свого» депутата. До речі, у європейських країнах відкриті списки – це дещо інше: партія висуває кількох кандидатів на окрузі, а виборці ставлять у бюлетенях номери, які відповідають закріпленому номеру конкретного кандидата. Тобто реально голосують за персоналії. Така практика діє в Польщі, Фінляндії.

Мерів великих міст обиратимуть за мажоритарною системою абсолютною більшістю голосів, за необхідності – у два тури

Ця норма стосується міст, де кількість виборців сягає 90 тисяч або перевищує цю цифру. Абсолютна більшість – це 50% плюс один голос виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо кандидат не набере необхідної кількості голосів, буде другий тур виборів, у який вийдуть два кандидати, які набрали найбільше голосів. (Тобто норма закону стає аналогічною до тієї, що застосовувалася на виборах Президента). Проте сільського голову, мера міста, де кількість виборців менша за 90 тисяч, обиратимуть відносною більшістю голосів (буде один тур і переможе той, хто набрав у ньому найбільшу кількість голосів).

Для політичних партій передбачений прохідний бар’єр – 5%

Прохідний бар'єр для партій виріс: так, на минулих місцевих виборах він складав 3%. За результатами виборів у багатомандатних округах за пропорційною системою для розподілу депутатських мандатів між кандидатами в депутати від партій, які здолають 5% бар`єр, визначені в законі виборчі квоти.

Виборча квота – це теж своєрідний бар’єр. Вона визначається за таким принципом: загальна кількість виборців, що проголосувала за партії, що здолали 5-відсотковий бар’єр, ділиться на кількість місць у раді відповідного рівня. Припустимо, за партії-переможці у Кременчуці проголосує 84 тис виборців. Склад міськради, як уже сказано, 42 депутати.

84 000/42= 2000 (заокруглена цифра) – це і є квота. Ті кандидати від партії, яка набрала голосів менше за квоту, не братимуть участь у розподілі мандатів.

Виборці зможуть відкликати мера та депутата місцевої ради

Новий закон вносить зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад»: до нього включені статті, що передбачають відкликання за народною ініціативою через рік каденції. Визначений механізм відкликання: спочатку ініціативні збори, потім збір підписів за відкликання мера чи депутата місцевої ради. Щоб відкликати мера, потрібно зібрати голоси в кількості, що перевищує кількість голосів, поданих за кандидата, обраного на посаду, на місцевих виборах. На підтримку відкликання депутата має бути зібрана кількість підписів виборців, вища за виборчу квоту (див. п. 4).

Скорочується кількість депутатів різних рівнів на 30%

Якщо раніше місцева рада попереднього скликання визначалася із кількісним складом ради наступної каденції, і чітких меж при цьому не було, то зараз кількість депутатів «прив’язана» до кількості виборців і визначається законом. Загалом кількість народних обранців зменшується приблизно на третину. Так, у Кременчуцькій міській раді буде 42 депутати замість 60.

Пропорційна виборча система за відкритими партійними списками

Вона вводиться для районних, міських, обласних рад, крім сільських та селищних. Принцип такий: партія висуває кандидатів на територіальних виборчих округах, кількість яких дорівнює кількості депутатських мандатів у раді відповідного рівня. Виборець же фактично голосує за партію, хоча в бюлетені може бути й прізвище одного кандидата від цієї партії, закріпленого за відповідним територіальним округом. Однак цього прізвища може й не бути, якщо партія не висуне кандидатів на всіх округах. Тобто треба поставити лише одну позначку біля назви партії в бюлетені.
При цьому, один кандидат не може бути висунутий в ради різних рівнів (наприклад, в обласну і міську), не може бути висунутий кількома партіями, одночасно балотуватися у дві ради (скажімо, в різних областях).
На минулих виборах до місцевих рад виборча система була змішаною – тобто було два бюлетені: виборці голосували окремо за партію (за «закритими списками», коли порядкові номери затверджували остаточно партійні конференції, а фактично партійні лідери) і окремо за кандидата (прізвище) по мажоритарному округу. Таким чином, половина складу місцевої ради була обрана за партійними списками, половина – по округах. До речі, якщо обраний депутат-мажоритарник вибував зі складу ради, то відбувались проміжні вибори. Якщо вибуває депутат, який був обраний за партійним списком, нові вибори не проводяться, а на його місце приходить наступний за партійним списком.
У сільські та селищні ради депутатів, як і завжди, обиратимуть, за мажоритарною системою (тобто виборці голосуватимуть за персоналії).

На замітку

• Новий Закон «Про місцеві вибори» також враховує новації адміністративно-територіальної реформи України: створення об’єднаних територіальних громад. Закон встановлює порядок проведення виборів до відповідних рад і виборність старост – представників влади у селах, які ввійшли до об’єднаних громад і не матимуть своїх сільрад. Старост обиратимуть за мажоритарною виборчою системою.
• Не можуть брати участь у виборах партії, щодо яких прийнято у встановленому законом порядку рішення про невідповідність їх діяльності, найменування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Передбачена грошова застава для кандидатів

Вона прив'язана до кількості виборців в територіальному окрузі (4 мінімальні зарплати на кожні 100 тис виборців). Наразі ЦВК затвердила ці розміри. Для кандидатів у депутати сільських, селищних рад та для сільських голів грошова застава не передбачена.

8303 грн – грошова застава для кандидата в мери Кременчука, в депутати міської ради (заставу вносить партія)

56100 грн – застава для кандидатів у депутати Полтавської обласної ради (список).

Для порівняння:

11320 грн – застава для для кандидатів у депутати Полтавської міської ради (список).

103914 грн – застава для для кандидатв у депутати Київської міської ради (список)

Терміни виборчої кампанії

5 вересня – початок виборчого процесу

25 жовтня – дата місцевих виборів-2015

Висування кандидатів – за 34 дні до дня голосування

Оприлюднення ЦВК політичних партій, що беруть участь у місцевих виборах – не пізніше як за 34 дні до голосування.

Подання документів на реєстрацію кандидатів у мери та в депутати закінчується за 24 дні до дня голосування.

Реєстрація кандидата (за зверненням його або партії, яка його висувала) може бути припинена не пізніше як за 19 днів до виборів

Коментар

Олександр УРІН, політолог, доцент кафедри теорії, історії держави та права Кременчуцького національного університету імені Остроградського:

– Безумовно, цей закон кращий за ганебний закон 2010 року, де потворна змішана виборча система (в умовах українських реалій) стала корупційним симбіозом 50 % закритих партійних списків, де прохідними місцями приторговували парткерівники, а 50% мажоритарників змагались дитячими майданчиками, грошовою мережею з брудними технологіями й товстими гаманцями спонсорів. У цілому цей закон – крок вперед, але справжніх відкритих списків з преференціями кандидатам (за польським чи фінським зразком) – немає. Тому до таких відкритих списків – лише зроблено умовно півкроку. Тому що завищений прохідний бар`єр 5% та позбавлення виборців обирати персоналії від партсписків (голосуватимуть лише за партії, а по територіальних округах у Кременчуці буде лише по одному прізвищу, визначеному парткерівництвом). До того ж деякі округи можуть залишитись і без обраних депутатів, якщо там переможуть висуванці тих партій, які не здолають бар'єр. Тобто знову ймовірне змагання великих партійних грошей та їхніх спонсорів і брудних технологій (особливо, якщо не буде ніякого кримінального покарання за порушення досить непоганих окремих застережень самого закону). Хоча в партсписках – лише по одному гарантованому місцю для лідера, а інші будуть записані в алфавітному порядку, визначати місце кожного кандидата будуть за результатами набраних на округах голосів (різних виборців, з різною явкою). Водночас, квота голосів на одне місце визначається таким чином, що до рад можуть пройти депутати, які на своїх округах набрали значно менше голосів, ніж конкуренти. Це в тому випадку, якщо кандидат ніби перемагає на окрузі, але його партія не здолала 5-відсотковий бар’єр загалом по місту (територіальному виборчому округу). Добре, що вибори міських голів проходитимуть у два тури, але за такою системою кременчужани вже в 1994 обрали Леоніда Білана, якого через рік і два місяці звільнили за «клоунаду» та порушення законодавства. Одна з найбільших вад цього закону – протягнутий, хоча й частково імперативний, маразм імені Ю.Тимошенко, який дозволятиме через рік після виборів позбавляти мандатів депутатів чи міських голів за рішеннями вищих партійних органів (з попереднім збором ініціативними групами підписів у кількості більшій, ніж за них проголосували на окрузі).

До речі, нагадую, що, за передбаченими змінами Конституції щодо децентралізації, наступні чергові місцеві вибори мають відбутися вже 2017 року. Висновок: щоб реально змінити місцеву владу, виборцям необхідно згадати, хто що обіцяв та що зробив із партійних фракцій чинної міськради, незалежно від перейменування деяких із них (я знаю лише одне позитивне доленосне рішення – непроведення виборів районних у місті рад).
Не піддавайтесь не лише на підкуп та брудні технології, а й на цинічний популізм з обіцянками знизити тарифи, підвищити пенсії та зарплати, силою розбити агресорів у Криму та на Донбасі... Нарешті, підтримуйте конструктив, професіоналів, а не політиканів з вилами, сокирами, косами, які намагаються знову перетворити виборців на «елехторат». Не дозволяйте робити з себе «простачків» або просто дурнів, як би такі горе-діячі лагідно чи гучно до Вас не звертались.