11 квітня Кременчук попрощався з 36-річним оператором Віктором Самойленком, який помер 9 квітня від пневмонії. Рідні та бойові побратими провели в останню путь Героя з дому, в якому він жив (вул. Кагамлицька, 24а).
- Віктор був оператором, заряджав "Урагани". Він служив по совісті, відповідально ставився до кожної поставленої задачі, - розповіли "Телеграфу" побратими з Кременчука. - Його з війни чекала бабуся, але не дочекалася...
Віктор дуже любив свою бабусю Марію Іванівну, яка виховувала його після смерті батьків. Жінка померла 25 березня, не дочекавшись онука із зони АТО. Віктор мав демобілізуватися за кілька днів, але взяв відпустку, щоб попрощатися з бабусею.
- Вона виховувала його з 4-х років. Віктор був самостійним та господарським, завжди допомагав. У нього залишилася маленька донька, яку він дуже любив. Катя схожа на нього. Копія батька. - згадує сусідка Наталія. - Був чудовим зварником - від бога. Деякі й у 40 років так не зможуть варити, як він це робив.
Віктор Сергійович Самойленко народився 23 липня 1979 року у Кременчуці. Після закінчення 10 класів здобув професію зварника в ПТУ. У 1997 році служив у складі ВМФ у Севастополі. Повернувся додому у 2000 році. Працював зварником на КВБЗ та КрАЗ. Любив рибалити та займатися садівництвом.
Віктора призвали до лав Збройних Сил України у січні 2015 року. Служив у ракетному дивізіоні у військовій частині В1060 поблизу Маріуполя.
Кременчужани автоколоною супроводжували Віктора до Свіштовського кладовища, де поховали у секторі героїв АТО.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.