На фото: Кременчуцькі рятувальники зі зведеного загону на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В нижньому ряду: (зліва направо) Титаренко О. О., Антоненко О. Д., Литвиненко С. М. У верхньому ряду: перший зліва – Яковенко В. Г., третій зліва – Бондаренко Ю. П.

Чорнобильська трагедія стала тяжким, виснажливим випробуванням, яке залишило глибокий слід не лише в пам’яті, а і в долях людей.

З роками гострота сприйняття цієї біди зменшується, адже поряд з Чорнобильською катастрофою в історію ввійшли нові природні та техногенні катаклізми, військові конфлікти та терористичні акти. Проте серед нас живуть люди, позначені Чорнобилем, які добре пам’ятають ті часи чорнобильського лиха. Серед них колишні співробітники пожежної охорони Управління внутрішніх справ Полтавського облвиконкому.

Тоді, в квітні 1986-го, для забезпечення протипожежного захисту 1, 2 та 3 блоків атомної електростанції, об’єктів народного господарства та населених пунктів у 30-ти кілометровій Чорнобильській зоні штаб ППС УПО МВС УРСР організував службу зведених загонів областей України. І 25 липня 1986 року, згідно з графіком чергувань, до м. Чорнобиль прибув Полтавський зведений загін ППС ЦО УВС. Загін налічував понад 150 співробітників підрозділів пожежної охорони Полтавської області, з яких 55 чоловік проходили службу в підрозділах 1-го загону державної пожежної охорони Кременчука.

Особовий склад зведеного загону мав завдання з ліквідації пожеж та загорянь на промислових об’єктах, місцях з масовим перебуванням людей як на території станції, так і в 30-кілометровій зоні; забезпечення протипожежного захисту в період масового проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт; здійснення контролю за виконанням протипожежних заходів на енергоблоках № 1 та 2. Крім того, саме наші земляки-кременчужани вперше повністю перевірили протипожежне водопостачання станції та склали схему його розташування.

В наступні 5 років, з 1986 по 1991 роки, в ліквідації аварії на ЧАЕС і гасінні пожеж у 30-кілометровій зоні взяли участь ще 54 співробітники підрозділів 1-го загону державної пожежної охорони Кременчука.

Сьогодні ми пригадуємо відвагу і самопожертву наших земляків-пожежних. Знаємо, що є особливе братство пожежних, людей, які відповідають на заклик обов’язку з виключною мужністю і сміливістю. Як це показали пожежні-ліквідатори аварії на ЧАЕС.

Кременчуцьке міськрайонне управління ДСНС

… Батьківщина закриває на них очі

Аварія на Чорнобильській АЕС визнана наймасштабнішою техногенною катастрофою в історії людства. Завдяки подвигу ліквідаторів ціною їхнього життя і здоров’я вдалося врятувати Україну, Європу, Світ від ще більш згубних наслідків цієї катастрофи.

За останні два десятиліття кількість громадян України, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, скоротилася у півтора раза. Але нас, чорнобильців, в Україні ще близько двох мільйонів, і ми маємо право на життя на рідній землі.

В усьому світі шанують героїв-чорнобильців, пам’ятаючи їхній жертовний колективний подвиг. Але в Україні по відношенню до чорнобильців все навпаки. Про це нагадав голова парламентського комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко на парламентських слуханнях 16 березня 2016 року, який звернув увагу на те, що голосування за так звані «бюджетні закони» поставило під загрозу виконання двох важливих документів, що стосуються соціального захисту та допомоги громадянам, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Микола Томенко відзначив, що в рамках 30-х роковин Чорнобиля Верховна Рада ухвалила відповідну Постанову «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», якою зобов’язала Кабінет Міністрів України виконати важливі для соціального захисту чорнобильців пункти у проекті Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» і передбачити:

1) видатки на фінансування заходів, пов’язаних із 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи;
2) збільшення обсягу фінансування бюджетних програм, які стосуються медичного забезпечення постраждалих від Чорнобильської катастрофи;
3) збільшення видатків на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілих дітей та евакуйованих із зони відчуження;
4) виплату пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у повному обсязі;
5) відновлення фінансування бюджетної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Незважаючи на це, Кабінет міністрів жоден із зазначених пунктів Постанови у своїй версії бюджету на 2016 рік не виконав, а кошти на заходи соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не передбачив, – зауважив Микола Томенко.

Крім того, залишився поза увагою уряду Указ Президента «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» №702/2015 від 14 грудня 2015 року, який передбачає поліпшення медичного, соціально-побутового обслуговування громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Таке ставлення Кабінету міністрів до вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є ганебним і принижує честь та гідність чорнобильців нашої країни. Зокрема, сумнозвісним Законом України №76 від 28 грудня 2014 року, всупереч вимогам Конституції України, було позбавлено будь-якого захисту декілька сотень тисяч постраждалих, в тому числі дітей чорнобильців, фактично беззахисними залишилися учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї і 3-ї категорій. Скасовано систему забезпечення чорнобильців належним житлом. Інваліди, у тому числі діти, ліквідатори та інші постраждалі не можуть придбати необхідні ліки за свої жалюгідні пенсії, які не лише не проіндексовані відповідно до зростання вартості життя, але й ще оподатковуються.

Це означає, що верховні органи самоусунулись від вирішення проблем чорнобильців і переклали все на місцевий рівень. І тому згідно з Указом Президента України щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Рада Кременчуцької міськрайонної громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» до органів міської влади подала звернення щодо вирішення нагальних соціально-медичних чорнобильських питань. В результаті створена робоча група при міськвиконкомі і відповідним підрозділам дані доручення щодо виконання пунктів звернення, виходячи із можливостей міської влади.

Можна констатувати, що майже 30% пунктів нашого звернення уже виконані, частина знаходиться на стадії виконання. І ми сподіваємося, що 26 квітня 2016 року разом з органами влади міста достойно вшануємо чорнобильців – як живих, так і тих, хто віддав своє життя за наше мирне існування на Землі.
30 років вже минули після страшної ядерної катастрофи. Це було так давно, що вже не віриться, що це було з нами. Але це було і ми там були, на тій війні з «мирним атомом»!

Лише через півроку після аварії наші побратими, кому пощастило, ставили свої автографи на стінах «Саркофагу». Це сталося 30 листопада 1986 року, а вже 14 грудня він був прийнятий в експлуатацію. Саме 14 грудня визначене нашим Днем Перемоги, Днем ліквідатора, а 26 квітня – Днем вшанування пам’яті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Слава Україні! Героям-чорнобильцям слава!

Кременчуцька міськрайонна громадська організація інвалідів "Союх Чорнобиль України"