«Ми не прощаємось, може ще повернуся у «Кремінь», - захисник Роман Пасічніченко

Захисник та екс-капітан «Кременя» Роман Пасічніченко, після закінчення сезону 2015-2016 вирішив повісити бутси на цвях і сконцентруватися на тренерській діяльності. 1 червня він провів останній матч у складі «Кременя», в якому відзначився прощальним голом з пенальті.

Роман Пасічніченко прийшов у «Кремінь» у 2012 році. За 4 сезони у Кременчуці зіграв 90 матчів та забив 2 голи, в дебютному матчі з "Єдність" с.Пліскі у 2012 році та у заключному з «Арсенал-Київиною».

Роман вихованець ДЮСШ «Дніпро-75». З 1998 року грав у дублі «Дніпра». Єдиний матч за головну команду провів 23 вересня 2001 проти донецького «Металурга» (матч закінчився з рахунком 0-2 на користь донецького клубу). У цій грі Роман відзначився автоголом.

- У 7 років мене відвів на футбол чоловік хрещеної мами, - згадує Роман. – Першим тренером у Дніпро-75 був Мусієнко Віталій Спиридонович, але на жаль він помер. Потім мене перевели до тренера Бурганова Анатолія Ісламовича. Там і займався поки не підписав перший контракт.

Роман Пасічніченко підтримує контакти з гравцями «Дніпра» серед яких півзахисник національної збірної Руслан Ротань.

- Раніше спілкувалися частіше, але зараз тільки через соціальні мережі. Зі слів Руслана гравці збірної України на Євро-2016 налаштовані на позитивний результат у кожному матчі.

- За кого ти вболіваєш на Чемпіонаті Європи, крім збірної України?

- Як таких улюбленців немає. Виграє найсильніший, - додав Роман.

Роман був капітаном молодіжної команди «жовто-синіх». Під керівництвом тренера Анатолія Крощенка у 2000 році став срібним призером юнацького чемпіонату Європи у Німеччині. Також у команді грали Віталій Руденко, Богдан Шершун, Віталій Лисицький, Андрій Березовчук, Олексій Белік. Вони становили основу тієї бригади, яка спочатку подолала кваліфікаційний раунд, а потім на рівних зіграла з фаворитами змагань.

У турнірі на полях Німеччини наша збірна вийшла з важкої групи. Мінімально переграв німців - 1:0 (гол забив Белік), та хорватів з рахунком 2:1 (Белік, 40, Бондаренко, 76), а у матчі з Нідерландами розійшлися з нульовим рахунком.

Турнірне становище: 1. Україна – 7 очок, 2. Німеччина – 6, 3. Нідерланди – 4, 4. Хорватія – 0.

На фото збірна України U-18 перед матчем з Німеччиною

У фіналі «жовто-сині» на рівних протистояли команді Франції. Наші хлопці пропустили єдиний гол за 10 хвилин до фінального свистка.

- Звичайно запам'ятався Чемпіонат Європи у Німеччині, де ми зайняли 2 місце, і автоматично потрапили на чемпіонат світу в Аргентину. У збірній не готують гравців, а підводять. Тому перш за все треба грати постійно у клубі, щоб у збірну приїхати готовим, - зазначив капітан «жовто-синіх» Роман Пасічніченко.

Роман у 2002 році перейшов в олександрійську «Поліграфтехніку» (зараз ПФК "Олександрія") де зіграв ще 6 матчів у Вищій лізі. З 2003 до 2010 року грав у нижчих дивізіонах чемпіонату України в командах: «Поділля» Хмельницький, «Зоря» Луганськ, МФК «Миколаїв», «Сталь» Кам’янське (раніше Дніпродзержинськ), «Сталь» (Алчевськ).

У 2010 році близько півроку грав у Вищій лізі Узбекистану в команді «Кизилкум».

- Щоб підписати контракт необхідно пройти купу інстанцій. Але це був цікавий період, екзотична країна зі своїми звичаями. Наприклад, плов їдять всі разом за тиждень до гри. Запрошують мулу, схожий на шамана, він читає всякі молитви, а потім їдять всі разом. У плані футболу все практично однаково, а ось кухня і підготовка до гри трошки відрізняється. Пів року вдома не був. З сім'єю спілкувалися по скайпу. Ну що ж робити робота така.

У 2011 році повернувся в Україну. Продовжив кар'єру в «Полтаві» і вінницькій «Ниві». З липня 2012 року підписав контракт з кременчуцьким «Кременем».

- У «Кремінь» мене запросив Чумак (головний тренер Юрій Чумак – ред.), після того як у Вінниці місцеву Ниву залишили у першій лізі. Але далі не знайшлося спонсорів і Нива розпалася, - зазначив Роман Пасічніченко.

- Тривалий час ти відходив від травми, це був одним з факторів завершення кар’єри чи були інші причини?

- Можна сказати й так, пішли травми, після яких довго відновлювався. Також тренери робили ставки на молодь. Звичайно важко приймати таке рішення, але рано чи пізно це б сталося.

- Який матч запам’ятався найбільше коли грав за «Кремінь»?

- Напевно, як не дивно, то останній матч. Тоді емоції просто били через верх. Коли бив пенальті відчував велику відповідальність, оскільки пенальті мені довірили бити хлопці, які б'ють постійно в команді.

Це був заключний матч Романа Пасічніченко у футболці «синьо-білих». Перед матчем з «Арсенал-Київщина» Роману від клубу МФК «Кремінь» вручили пам’ятні подарунки.

Вийшов на заміну на 58 хвилині Роман Пасічніченко відзначився голом. Право пробивати 11-метровий дали Роману. 8:0 і «Кремінь» оновив рекорд найбільшої перемоги в історії.

- Чим плануєш далі займатися?

- Планую залишитися у футболі, але вже не в якості футболіста, а тренера.

Зараз Роман Пасічніченко веде переговори з одним з українських футбольних клубів.

- В одному з інтерв’ю Анатолій Крощенко (тренер молодіжної збірної) згадує момент, коли після матчу аналізували помилки:

Що пам'ятаєш про цей матч?

- Пам'ятаю була справа, молодий був амбітний, десь «зірочку зловив». У газетах писали перспективний правий захисник, думав все вже вмію, а насправді помилявся. Зараз трохи шкодую про ті часи, зробив би все інакше, але маємо те що маємо.

- Це буде твій перший досвід тренера, чи ти десь навчався?

- На практиці буде перший досвід. У мене є ліцензія С, але цього недостатньо, треба отримувати диплом А і В, а потім вже диплом Pro.

P.S. Роман Пасічніченко підписав контракт з НК "Верес" Рівне, який вийшов у Першу лігу. За інформацією прес-служби клубу головному тренеру Володимиру Мазяру відтепер допомагатиме старший тренер Богдан Єсип. Із захисниками працюватиме Роман Пасічніченко. А тренером воротарів буде Едуард Столбовий.