Звідки збитки на «Укртатнафті»?

Олексій Плакасов, в.  о. голови правління ПАТ «Укртатнафта, інтерв'ю «Кременчуцькому Телеграфу»   «Я – бізнесмен. Для мене важливо, щоб «Укртатнафта» працювала спокійно, я з кожним можу домовитися і не бачу загрози ні в інших депутатах, ні в мері...»

Про боротьбу за ринок

– Олексію Миколайовичу, відомо, що минулого року підприємство зменшило обсяги виробництва на 400 тисяч тонн. Які були для цього причини?

– Причинами стали скорочення внутрішнього споживання пального в Україні і скорочення ринків збуту, адже Україна втратила Крим, Донецьк і Луганськ. Заводи стоять або працюють на 10–15 відсотків від своєї потужності, немає підприємств Донецька, Луганська – великих промислових споживачів нашої продукції. Навіть Полтавський ГЗК, який раніше брав 3,5 тисячі тонн дизпального на місяць, тепер у нас практично нічого не купує. Крім того, мали місце випадки демпінгу з боку білоруських постачальників. Так, частка білоруських світлих нафтопродуктів на ринку України навесні 2016 року сягнула 80%. Річ у тім, що російські нафтові компанії надали нашим колегам з Білорусі ексклюзивні умови на ціну нафти. Ціна російської нафти для Мозирського і Новополоцького НПЗ приблизно на 100 доларів за тонну (на 25%) нижча, ніж на українську нафту для нашого НПЗ. У лютому-березні цього року ціни на білоруські нафтопродукти були штучно занижені. Причому настільки, що припинився імпорт нафтопродуктів із Литви, Польщі, Румунії. На українському ринку залишилися тільки наші та білоруські нафтопродукти. Саме тоді ми й припинили закупівлю танкерної нафти та перейшли на роботу при мінімальному завантаженні.

Довідка ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ) – єдиний працюючий наразі в Україні нафтопереробний завод. 56% акцій належить структурам «Приват» Ігоря Коломойського, 43% акцій – державі в особі НАК «Нафтогаз України».

– Які ж заходи вживає нині «Укртатнафта», аби конкурувати на ринку з білоруськими виробниками?

– Ми надіслали заяву до Антимонопольного комітету України. Сподіваємося, що будуть вжиті адекватні заходи з боку влади. Бо, до речі, у цієї проблеми є й інший бік. Ви всі, напевно, помітили різке подорожчання, яке відбулося на ринку нафтопродуктів за останні тижні. Однією з основних причин було те, що РФ на початку липня 2016 року різко скоротила постачання нафти в Білорусь. І першими потерпілими, кому відмовили в постачанні нафтопродуктів із Білорусі, були українські трейдери. Коли ринок настільки залежний від одного постачальника – на 80% – це не просто шок! Коли мова йде про енергетичну безпеку і обороноздатність країни, допускати подібні ситуації не можна. Тому ми й сподіваємося на те, що будуть створені конкурентні умови на ринку, створений базис для балансу інтересів держави, наших громадян і національних товаровиробників.

– Якими у цих умовах є перспективи роботи підприємства до кінця цього року?

– Зараз намітилося невелике зростання обсягів переробки за рахунок імпортної нафтової сировини, якої в першому півріччі 2016 року перероблено близько 300 тисяч тонн. Позитивна динаміка, сподіваюся збережеться й до кінця року. На сьогодні є домовленість про постачання щомісяця танкеру нафти CPC Blend із Казахстану (це 85 тисяч тонн) і приблизно 150 тисяч тонн української нафти. Є завдання щодо переходу на виробництво продукції стандарту Євро‑5, є завдання з оптимізації технологічної схеми роботи заводу, зокрема з метою енергозбереження. Але це плани, а зараз головна проблема – гроші. У банках немає грошей! Для закупівлі танкера нафти нам потрібно близько 1 мільярда гривень (35 млн доларів). Обігових коштів не вистачає, у країні йде війна, інвестори вивели гроші з банків і очікують стабільності в країні.

– А чому в «Приватбанку» – банку вашої фінансової групи – не можна взяти кошти?

– Ми там беремо, але «Приватбанк» не всесильний, і в нього теж є зобов’язання за іншими кредитами. Крім того, «Приватбанк» мусить виконувати нормативи Національного Банку України щодо кредитування інсайдерів. Тобто банк, аби бути надійним і працювати з коштами людей, має виконувати відповідні правила, які жорстко контролює НБУ. Тому «Приватбанк» має кошти, але прокредитувати ПАТ«Укртатнафта» на повну нашу потребу не має права – є обмеження.

Гроші, збитки та чутки

– За перше півріччя 2015 року «Укртатнафта» спрацювала з прибутком, а на кінець року показала збитки близько 500 млн грн. Яка основна причина?

– Кошти за нафту треба платити наперед. (Якщо раніше «Укрнафта» й «Укртранснафта» давали нам сировину на переробку, а потім ми платили гроші, то тепер такого немає). Потім ми чекаємо два тижні, доки дійде танкер, перевантажиться на залізниці й сировина прийде на завод, це місяць. Ще місяць на процесінг, і доки гроші повернуться із заправних станцій пройде два місяці. При цьому треба заплатити відсотки за кредитом, близько 40 млн.грн за два місяці. Тобто дуже довгий цикл. У минулому році ціна на нафту швидко падала. Наприклад, ми купуємо нафту по $110 за барель, а поки йде танкер, потім переробка – ціна падає до 100, а ми змушені продавати нафтопродукти за ринковою ціною, бо в цей час Білорусь завозить за своїми цінами, демпінгує! Звідси і збитки – ми не могли повернути навіть ті гроші, які витратили на нафту через коливання ціни.

– Напевне, через збитки серед ваших працівників поповзли чутки про те, що бізнесмен Ігор Коломойський хоче перепродати свій пакет акцій. Як ви це прокоментуєте?

– Коментувати чутки – це марна справа. Але я скажу так: кожен бізнесмен щось купує і продає, це бізнес! Продається все, дивлячись за які гроші! Та в кого є такі гроші, щоб купити завод? У нашій країні немає стабільних законів і стабільної влади, тому й інвесторів поки що немає. Переробляти нафту в Україні сьогодні невигідно – це факт. Якби на «Укртатнафті» були інші акціонери та менеджмент, напевне, завод би вже стояв – як і всі нафтопереробні заводи України.

– Ми пам’ятаємо минулорічне протистояння «Укртатнафти» з «Укртранснафтою», чи змінилися ці відносини? І чи йде зараз українська нафта на завод по трубі?

– Поки що українська нафта доправляється залізницею. Багато питань щодо взаємовідносин із ПАТ «Укртранснафта» знаходяться в стадії переговорів, які ми поки що коментувати не можемо. Але сподіваємося на позитивне рішення. На «Укртранснафті» змінився менеджмент, тобто тих людей, яких ми не хотіли бачити, уже немає.

– Коли востаннє підвищувалася зарплата на підприємстві?

– Заробітну плату працівникам підприємства ми підвищили на початку 2015 року в два етапи на 50%. Зараз вона підвищується на величину індексації – це за Законом. Тобто в 2016 році зарплата підвищилась у працівників на 10–17%, залежно від рівня заробітної плати.

У світлі недавніх подій

– Як ви зараз можете охарактеризувати стосунки підприємства з міською владою Кременчука? Ми пам’ятаємо ваше протистояння, коли влада зробила намір підвищити плату за землю…

– Можна охарактеризувати як робочі стосунки. Є сфери діяльності, у яких ми плідно співпрацюємо, і питань не виникає. Візьміть хоча б питання соціальної сфери: палац культури і спорткомплекс. «Укртатнафта» фінансує роботу з дітьми та населенням на Молодіжному, їх заняття в гуртках, колективах і секціях. Виконує те, що має фінансуватися з місцевого бюджету – те, що є завданням місцевих органів влади. І це нам обходиться не мало не багато, а в 11,7 мільйона гривень на рік. Це, до речі, був один із наших аргументів, коли обговорювалося питання плати за землю.

– Питання стосовно недавніх подій, коли активісти вимагали чистого повітря, перекривши трасу. Чому охорона «Укртатнафти» відтісняла мирний пікет?

– Який мирний пікет? Вони закон порушили, згідно з Кримінальним кодексом – за чотирма статтями! Мирний пікет на дорозі не проводиться і не перекриває технологічний транспорт. Я поясню, що відбулося. Начальник служби безпеки прийняв рішення самостійно. Коли мені зателефонував мер, сказав про охорону, яка відтісняє людей, я дав команду, щоб вони відійшли. Начальник служби безпеки пояснив мені, що в охорони був наказ стати в «замок» та відтіснити активістів, щоб дати можливість проїхати транспорту. Але торкатися пікетувальників було суворо заборонено. Та ми написали заяву в поліцію – пікетувальники порушили чотири статті закону. Не допускається блокування трас.

– Але ж це справа поліції. Навіщо відповідати порушенням на порушення – відтісняти людей?

– Так, це справа поліції. Але ж у нас кінець робочої зміни – треба міняти людей, вони після нічної зміни втомлені. У нас вибухонебезпечне підприємство, може бути аварія, хіба поліція відшкодує збитки? Тому начальник служби безпеки й прийняв таке рішення: щоб пропустити технологічний транспорт, людей на роботу – а потім пікетуйте до 17-ї години. Але о 17-й годині зміна їхатиме назад! Я вважаю, акція була спеціально скерована проти «Укртатнафти».

– Як розвивається ситуація далі? Чи є реакція на дії активістів з боку поліції?

– Знаєте, юридична служба спочатку подала заяву, а потім ми її забрали. Це було моє рішення. Навіщо судитися з цими людьми?

– Але ж всі ці події негативно впливають на імідж «Укртатнафти». І не завадила б незалежна екологічна експертиза. Була інформація, що обласна екоінспекція отримала дозвіл на позачергову перевірку. Вона вже проводиться?

– Екологічна інспекція почала працювати на підприємстві. Я лише «за», але нехай перевірять всі підприємства! І намалюють повну картину для мешканців міста.

Про політику та бізнес

– Коли питання про екологію розглядалося на сесії, депутат Оксана Піддубна саме пропонувала перевірити всі підприємства, більшість депутатів на сесії з нею не погодилася. А нещодавно Піддубна заявила про свій вихід із партії «УКРОП», щоб не зашкодити «Укртатнафті. Це ви їй порадили?

– Я не маю жодного відношення до Оксани Піддубноі і партії «УКРОП».

– Однак багато працівників «Укртатнафти» – у партії «УКРОП», і вони опосередковано відстоюють інтереси підприємства.

– Оксана відстоює інтереси не «Укртатнафти», а всіх кременчужан… Партія «УКРОП» створилася і ми голосували за неї для того, аби бути сильнішими. Ми не хочемо бути в опозиції до влади – у неї завжди буде у обоймі на один «патрон» більше. Той корабель, який очолювала Оксана Піддубна, нісся на скелі. А я – бізнесмен. Для мене важливо, щоб «Укртатнафта» працювала спокійно, я з кожним можу домовитися і не бачу загрози ні в інших депутатах, ні в мері Малецькому.

– Як це розуміти? Оксана Піддубна погано захищала інтереси підприємства?

– Вона намагалася бути об’єктивною. Але деякі ЗМІ виставляли її лише захисницею «Укртатнафти».