Як не втратити субсидію

Як враховують «умовний дохід» у 2016 році?

Із травня цього року в порядку призначення субсидій відбулися суттєві зміни. Насамперед це стосується обрахування рівня доходів громадян для призначення субсидії. Багато хто із кременчужан відчує це на собі лише на початку опалювального сезону, адже вартість опалення – найбільша стаття витрат у платіжках за комуналку. І багатьом субсидія нараховується саме на опалювальний період (влітку її розмір нульовий). І тому до цього часу варто розібратися з розміром доходів, який впливає на субсидію, щоб потім не дивуватися великим сумам у платіжках та недоотриманій державній допомозі, на яку ви розраховували.

Важливо знати:

Отже, відповідно до Постанови № 319 від 27.04.2016, якщо людина не має офіційного доходу або її дохід нижчий за прожитковий мінімум, при призначенні субсидій враховується «умовний дохід» на рівні двох прожиткових мінімумів.

Ця умова не стосується:

1. Студентів, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і проживають разом із батьками чи іншими членами родини (їхні доходи – це розмір стипендії, або навіть нульовий дохід, якщо навчальний заклад дає довідку в органи соцзахисту про те, що стипендія не виплачувалася).

2. Осіб, призваних на строкову військову службу.

В управлінні та соцзахисту Крюківського району зазначають: якщо родині, у складі якої є непрацююча особа працездатного віку (або особа з доходом, нижчим за прожитковий мінімум), субсидія була призначена до 30.04.16 року (тобто до внесення змін до порядку її призначення), враховується дохід на рівні одного прожиткового мінімуму. І нарахована за «старими правилами» субсидія перерахунку не підлягає – аж до того терміну, на який вона призначена.

Проте при новому призначенні субсидій, після 30.04.16 р., або автоматичному продовженні на новий термін для непрацюючих осіб (або тих, чиї доходи нижчі за прожитковий мінімум) враховуються два прожиткові мінімуми, встановлені на 2015 рік (субсидія призначається від рівня доходів за попередній рік).

Тобто «умовний дохід» непрацюючого для призначення субсидії на місяць складе не 2900 (два прожиткові мінімуми на сьогодні), а все ж таки меншу суму.

Розрахунок «умовного доходу»

Отже, порахуємо «умовний дохід», який включають при призначенні субсидії громадянам у 2016 році – після 30.04.

Оскільки у минулому році двічі змінювався прожитковий мінімум (він дорівнює мінімальній зарплаті), розрахунок проводиться таким чином:

Із 01. 01.2015 по 31.08.2015 – мінімальна зарплата становила 1 218 грн (8 місяців) – 1218 грн х 2 х 8 міс. = 19488 грн.

Із 01. 09. 2015 по 31.12.2015 – мінімальна зарплата складала 1 378 грн (4 місяці) – 1378 грн х 2 х 4 міс. = 11024 грн.

Отже, 19 488 грн + 11 024 грн = 30512 грн.

Хто в зоні ризику?

Завдяки так званому «умовному доходу» держава хоче обмежити в отриманні субсидій тих, хто свої доходи приховує. Проте тут виникла юридична колізія. При розрахунку субсидії враховується дохід за винятком податку з доходів фізичних осіб (так званий у народі «чистий дохід»). А мінімальна заробітна плата, встановлена на рівні держави – це всі виплати (з урахуванням податків). Через цю розбіжність «підозрюваними» у приховуванні доходів стали всі громадяни, які й справді працюють на мінімальну зарплату (молодший медичний персонал, прибиральниці тощо). Або, наприклад, ті, хто не з власної волі працює на 0,75 ставки (така практика економії фонду заробітних плат характерна в медичній сфері, у культурі, серед педагогів – часто доводиться чути, що вчителям не вистачає годин на ставку).

Тобто всі громадяни, в яких граничний розмір заробітної плати за рік без урахування податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) складав менше за 15 256 грн, опиняються у зоні ризику – для розрахунку субсидії їм буде включено дохід на рівні двох прожиткових мінімумів – це 30 512 грн (за рік).

Як запобігти врахуванню вигаданих урядом доходів?

Зрозуміло, що не всі громадяни, які живуть на мінімалку – затяті порушники законодавства, що приховують свої доходи.

І держава надала право комісіям при органах праці та соцзахисту населення вирішувати питання із врахуванням доходу для призначення субсидії. Так, в окремих випадках за рішенням комісії для осіб, які проживають у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, у розрахунок субсидії може включатися місячний дохід на рівні одного прожиткового мінімуму.

Необхідно зазначити, що в даному випадку комісія приймає рішення лише за умови письмового звернення (в управління соцзахисту подається заява та декларація).

Тож, щоб не втратити право на субсидію (або не отримати набагато меншу її суму) через «умовний дохід», якого насправді не було, радимо зробити три необхідні кроки.

1. Якщо ви вже користуєтесь субсидією, подивіться у вашій довідці про її призначення, на який термін її вам надали. Адже після дати, зазначеної у довідці, субсидію продовжують на новий термін – і за новими умовами про рівень доходів.

2. Якщо ви в зоні ризику (знаєте, що ваша зарплата була вищою за мінімалку, але не впевнені, що мінімалка вийде «чистими» за мінусом ПДФО), заздалегідь уточніть ваш розмір доходів за 2015 рік: якщо ви отримали на руки 15 256 грн, можна не хвилюватися. Уточнити суму можна по корінцях зарплати, а якщо ви їх не збирали – зверніться до своєї бухгалтерії.

3. Якщо ви побачили, що сума за рік менша за 15 256 грн, до того як вам призначать субсидію на новий термін в автоматичному режимі, ще є час написати заяву до органів соцзахисту. Просіть розглянути вашу заяву для призначення субсидії комісією з питань призначення субсидій при виконавчому комітеті міської ради та порахувати ваш умовний дохід як один прожитковий мінімум.

Майте на увазі: комісія може ухвалити рішення про врахування одного прожиткового мінімуму лише на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї. Тобто умови вашого проживання прийде перевіряти соціальний інспектор, і якщо побачить ознаки того, що ви живете не по доходах, і це буде відображено в акті, вам все одно врахують два прожиткові мінімуми.

Наталя Герасименко, перший заступник начальника управління праці та соціального захисту населення зазначає:

Через що люди найчастіше втрачають субсидію?

Отримати субсидію можна навіть тоді, коли ви маєте борг за житлово-комунальні послуги. Але, вже оформивши її, треба сумлінно сплачувати свою частку платежу (те, що нараховано вам, крім субсидій).

Вже призначена субсидія може бути припинена за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, ОСББ та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо людина не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням субсидії (це регламентує стаття 20 Постанови КМУ № 848 про спрощений порядок субсидій). Винятком є випадки, коли затримується зарплата, пенсія тощо.

Звертаємо увагу: йдеться не лише про обов’язкову частку платежу, а про фактично спожиті послуги. Тут варто мати на увазі, що субсидія призначається з урахуванням соціальних нормативів (див. інфографіку).

Наприклад, соціальна норма на гарячу воду – 1,6 куб м. Якщо вам не вистачило цієї води за лічильником – самостійно (без субсидії) мусите доплатити за різницю. А якщо у вас немає лічильника на воду, тоді фактичний рахунок прийде на норму, затверджену міською владою – 3,15 куб м. За новим тарифом на гарячу воду різниця виливається у кругленьку суму, і сплатити треба обов’язково, щоб не втратити субсидію:

3,15–1,6 х 62,1* = 96,25 грн.

* Тариф «Полтаваобленерго» за 1 куб м гарячої води з 1.05.16 р.

Друга найпоширеніша причина, через яку люди втрачають субсидію – «забудькуватість». Громадяни (свідомо чи несвідомо) забувають вказувати доходи від продажу нерухомості або не декларують покупки на суму понад 50 тисяч гривень (машину, квартиру). Якщо така дорога покупка мала місце, протягом року субсидія не призначається – це передбачено порядком її надання.

Чи «забере» субсидію соціальний інспектор?

Відповідно до Порядку призначення субсидій, органам соцзахисту надане право проводити вибіркові обстеження соціально-побутових умов (тобто навіть тоді, коли ви не просили, щоб заяву розглянула комісія). І субсидія може бути припинена, «якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії, які вплинули (могли вплинути) на право призначення субсидії або визначення її розміру».

Тобто соціальний інспектор має право завітати до будь-якої родини, що отримує субсидію, й поцікавитися «ступенем нужденності» (термін із Положення про соціальних інспекторів); уточнити дані, опитавши членів родини або навіть «інших осіб».

Уявіть собі: про ваші доходи або склад родини запитують у сусідів, щоб уточнити, чи маєте ви право на субсидію…

Чи часто таке відбувається насправді? І чи позбавляють субсидій після візиту соціального інспектора? Про це ми запитали Наталю Герасименко.

Але питання про обстеження матеріально-побутових умов виникає, коли ми бачимо, що людина маніпулює органами соцзахисту та законом. Наприклад, зареєстровані мама, її донька та онука. Жінка десь почула, що її сусідка виключила зі складу сім’ї (за актом про непроживання) зареєстрованого у квартирі сина, який мешкає в Києві. Вона й собі несе акт із ЖЕПу, що її донька та онука з нею не проживають. Ми робимо перерахунок субсидії за новими обставинами. Але ж виключення зі складу сім’ї не обов’язково веде до збільшення субсидії! У заявниці зменшилася субсидія на 300 гривень – вона несе нову довідку про те, що донька з онукою проживають. Ось у таких випадках ми вже посилаємо соціальних інспекторів до сусідів, які підписували акти, і потім до заявника – з’ясовувати обставини.

Отже, підсумовуючи нашу розмову, хочу зазначити, що громадянам, які звертаються за призначенням субсидії необхідно дуже виважено підійти до цього питання та подавати лише достовірну інформацію, оскільки громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та її розміру.

Лічилка «ТЪ»

Відчуй різницю

Зараз ми розповімо про те, як порахувати свою субсидію самостійно, а заодно покажемо різницю між сумою субсидії, яка буде призначена з одним прожитковим мінімумом, і «умовним доходом» – двома прожитковими мінімумами.

Для розрахунку використовується формула:

Ро = Кд/Кг х Рг, де Ро – частка плати за послуги для домогосподарства (або обов’язкова частка платежу)

Кд – коефіцієнт доходу домогосподарства – відношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу, в розрахунку на місяць, встановленого на дату, з якої призначається субсидія;

Кг – базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії – два прожиткових мінімуми на одну особу, в розрахунку на місяць (Кг = 2);

Рг – базова норма плати за житлово-комунальні послуги – 15% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства (Рг = 15).

Тепер покажемо на прикладах – майже одні й ті самі умови родини, різниця лише в доході. У Прикладі 1 дружина має легальний дохід на рівні прожиткового мінімуму; у Прикладі 2 ця ж пані не працює – відповідно їй рахують 2 прожиткові мінімуми.

Соціальні нормативи послуг

	13,65 м2 на людину + 35,22 м2 на родину
	13,65 м2 площі на людину + 35,22 м2 на родину *Газове 5,9 м3 на 1 м2 площі в індивідуальних будинках 3,46 м3 на 1 м2 площі в багатоквартирних будинках *Електричне 69,7 кВт на 1 м2 площі в індивідуальних будинках 33,99 кВт на 1 м2 площі в багатоквартирних будинках
	4,4 м3 на людину на приготування їжі 7,1 м3 на людину на приготування їжі та підігрів води (без водонагрівача) 14 м3 на людину на приготування їжі та водонагрівач
	2,4 м3 на людину – холодна вода (при наявності централізованої гарячої) 4 м3 на людину – холодна вода (без централізованої гарячої) 1,6 м3 на людину – гаряча вода (централізовано) 4 м3 на людину – каналізація
	Для освітлення 90 кВт на родину з 1 особи + 30 кВт на кожного іншого члена родини, але не більше 210 кВт/міс З електроплитами, за наявності централізованої гарячої води 130 кВт на родину з 1 особи + 30 кВт на кожного іншого члена родини, але не більше 250 кВт/міс З електроплитами, за відсутності централізованої гарячої води 150 кВт на родину з 1 особи + 30 кВт на кожного іншого члена родини, але не більше 270 кВт/міс Без електроплит, централізованого гарячого водопостачання та газових водонагрівачів 120 кВт на родину з 1 особи + 30 кВт на кожного іншого члена родини, але не більше 240 кВт/міс
	0,4167 м3 на людину – вивезення сміття

* Нормативи вказані відповідно до коригуючих коефіцієнтів для Полтавської області: для індивідуальних житлових будинків – 1,073, для багатоквартирних – 0,523. Відповідно до Постанови Кабміну №409 від 6.08.14 р. «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»