Ось чому нам підвищать пенсійний вік

 Кременчужани знову почали нервувати через розмови про підвищення пенсійного віку в Україні. Наші читачі запитують: то воно буде чи ні? Ще питають: то це знову клятий МВФ нам кров п’є? Чи це наші урядовці щось там каламутять? Така невизначеність, на нашу думку, спровокована дуже неоднозначними заявами українських урядовців. Вони переконують: ні-ні-ні, ніякого підвищення не буде. Натомість журналісти вже дочиталися, що в меморандумі про співпрацю МВФ з Україною таки є вимоги щодо проведення пенсійної реформи та перегляду терміну виходу українців на пенсію, а також обмеження кількості спеціальних пенсій тощо. «ТелеграфЪ» зібрав інформацію до купи. Читайте і вирішуйте, на що сподіватися.

Зведений хор Кабміну

Прем’єр-міністр Гройсман:

– Це нісенітниця, що МВФ вимагає від України підвищення пенсійного віку до 66 років! Я офіційно заявляю як прем’єр-міністр: це неправда!

«Свобода слова», 21.09.2016

– Уряд чітко визначив позицію – на сьогодні таке підвищення неможливе!

прес-служба Кабміну, 18.10.2016

Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр:

– Враховуючи весь той галас, який наразі піднявся у ЗМІ, я офіційно хочу заявити: ані у меморандумі МВФ, ані в уряді мова про підвищення пенсійного віку на сьогоднішній день не йде!

СТРАНА.ua, 05.10.2016; повтор заяви 18.10.2016

– Питання підвищення пенсійного віку можна розглядати після того, як ми підвищимо рівень і якість життя українців і різко виросте тривалість життя в країні.

Олександр Данилюк, міністр фінансів:

– Я не виключаю підвищення пенсійного віку у процесі пенсійної реформи, яка на нас чекає. Пенсійна реформа потрібна не МВФ, вона потрібна українцям.

інтерв’ю «Укрінформ», 19.10.2016

– До кінця грудня не буде підвищення пенсійного віку. До кінця грудня ми маємо визначитися з моделлю пенсійної реформи. Вона може містити, у тому числі, поступове збільшення пенсійного віку.

Андрій Рева, міністр соціальної політики:

– Підвищення пенсійного віку – це варіант? Варіант. Та коли ми говоримо про підвищення пенсійного віку, ми повинні розуміти, що це крайній захід, до якого варто вдаватися тоді, коли ситуація вже дійсно аварійна. Тому сьогодні питання про підвищення пенсійного віку немає ні в програмі уряду, ні в програмі президента, ні в програмі політичних партій.

інтерв’ю Економічній правді, 23.05.2016, відтоді позиція міністра на протилежну не змінювалась, знову він її озвучив у прямому ефірі програми «Свобода слова 24.10.2016

Що каже «хронічно винуватий» МВФ

У меморандумі про співпрацю МВФ з Україною дійсно відсутня фраза про підвищення пенсійного віку до 66 років. Натомість меморандум містить текст про перегляд пенсійного віку в рамках реалізації пенсійної реформи. Як і раніше, мета МВФ – зменшити загрозливий дефіцит бюджету Пенсійного фонду України. МВФ зазначає, що для того, аби зменшити дефіцит Пенсійного фонду, Україна має до кінця грудня 2016 року ухвалити зміни до пенсійного законодавства.

Зокрема, влада мусить поступово врегулювати вік виходу на пенсію і провести подальше скорочення можливості для дострокового виходу на пенсію. Мова йде про пільговиків – фахівців, які,за українським законодавством, через складні умови праці ("гарячий стаж", доярки тощо) мають право дострокового виходу на пенсію. Таким чином виходить, що офіційний узагальнений термін виходу на пенсію в Україні – 60 років, а середньостатистичний пенсіонер виходить на пенсію у 49 років (через значну кількість пільговиків). ТОж, згідно з меморандумом, Україна має забезпечити відсутність привілеїв для будь-якої професії (за винятком військових).

 На тлі тексту меморандуму як ще можна кваліфікувати заяви українських посадовців, як не лукавство (маніпуляції, брехня)? Та до цього ми вже звикли. Найсумніше те, що підвищення пенсійного віку неминуче не через вимоги «поганого» МВФ, а через ситуацію в Україні, і найперше – через критичний дефіцит Пенсійного фонду (ПФУ). Тож саме час розібратися, через кого в Пенсійному фонді такі проблеми – через МВФ, на якого українські посадовці традиційно валять усю провину, чи через стабільно деструктивну політику тих самих посадовців?

Чому наші пенсії під загрозою

  Якщо коротко, оцінка стану Пенсійного фонду наразі вкладається в одну фразу міністра соціальної політики Реви:

– Сьогодні ми опинилися в ситуації, коли фактично назріває катастрофа з пенсійними виплатами, а конкретно – з дефіцитом Пенсійного фонду.

Про критичний стан ПФУ Андрій Рева говорив одразу після призначення на посаду міністра соціальної політики в уряді Гройсмана, каже він про це і зараз – остання в часі заява міністра пролунала 24 жовтня в ефірі програми «Свобода слова».

Критична ситуація у ПФУ виникла через кілька чинників:

Зріс дефіцит ПФУ

145 млрд грн – дефіцит ПФУ у 2016 році

80 млрд грн – становив дефіцит ПФУ у 2015 році

17,1 млрд грн складав дефіцит ПФУ у 2014 році

Уряд вже задекларував підвищення пенсій у 2017-му, тож зростатиме і дефіцит ПФУ.

Пенсіонерів більше, ніж працюючих платників ЄСВ

12,5 млн пенсіонерів проживає в Україні

10 млн офіційно працюючих українців платять податок ЄСВ, який наповнює ПФУ

Таким чином, фактично на утриманні одного працюючого перебуває 1,3 пенсіонера. Увага! Сума відрахувань податку ЄСВ з одного середньостатистичного працюючого значно менша, ніж сума мінімальної пенсії, тобто необхідні дотації.

Зарплати в «конвертах»

45% із 10,5 млн офіційно працюючих українців станом на 2016 працюють на мінімальній зарплаті.

Про це заявив голова Державної фіскальної служби (ГФС) Роман Насіров. Він додав: «Ми вважаємо, що це не відповідає дійсності, і ГФС вже подала свої пропозиції міністерству фінансів, як вирішити цю проблему».

Тобто голова ГФС України визнав, що є підстави вважати, що 45% працюючих українців отримують зарплати готівкою «в конвертах» і легалізують з усієї суми лише ту, яка відповідає розміру мінімальної зарплати. Відповідно, і податки – у тому числі ЄСВ до Пенсійного фонду – вони сплачують набагато менші, ніж платили б з повністю легальної зарплати. 

Зменшення ЄСВ сприяло зростанню дефіциту ПФУ

Податок ЄСВ (єдиний соціальний внесок) – головне джерело наповнення бюджету Пенсійного фонду. Зменшення ставки ЄСВ з 39–40% до 22% призвело до недоотримання коштів Пенсійним фондом і різкого зростання дефіциту його бюджету.

За даними Мінсоцполітики, після зниження ставки ЄСВ фонд заробітної плати зріс лише на 9%, що не перекриває обсяг зменшення ставки ЄСВ (16%). Відповідно, недоотримання коштів у ПФУ триває і далі.

Міністр соцполітики Рева про зменшення ЄСВ:

– Весь бюджет Пенсійного фонду – 257 млрд грн, з яких 145 – це дотація з державного бюджету. Тобто Пенсійний фонд – банкрут. МВФ нам каже: «От скажіть, коли минулого року ви хотіли різко знизити ЄСВ з 38% до 22%, ви знали, що у вас ця «дірка» утвориться? Про що ви думали, коли приймали таке рішення?»* А у нас же як? Знизили ЄСВ на 16%, віддали великому бізнесу, як самому бідному, 65 млрд грн, отримали 145 млрд дефіциту Пенсійного фонду і стали чекати, що великий бізнес нам їх ось-ось поверне. Він, звичайно, нічого не повернув. Діра у 145 мільярдів актуальна як і раніше. А потім з’ясувалося, що нам потрібно пояснити МВФ, що у нас із головою все нормально! Я вважаю, треба було поводити себе чесно, і, знизивши ЄСВ, одночасно  підвищувати пенсійний вік. Але ж хотілося бути хорошими, в результаті прийняли таку "цукерку" з умовою, що "наступники щось вигадають".

*Рішення про зниження майже вдвічі ставки ЄСВ приймав уряд Яценюка, а не уряд Гройсмана, членом якого є міністр соцполітики Рева.

Тіньовики не платять податки ПФУ

26 млн дорослого працездатного населення в Україні

16 млн – кількість офіційно зайнятого населення (самозайняті та ті, хто працює на роботодавця)

10 млн із 16 млн зайнятих сплачують податок ЄСВ

6 млн офіційно працюючих не сплачують ЄСВ

(законодавство надає певним категоріям працюючих громадян пільги щодо добровільної (необов’язкової) сплати ЄСВ. Наприклад, з 2,5 млн працівників сільського господарства добровільно платять ЄСВ 12 477 осіб. Також звільнені від сплати ЄСВ працівники зі сфери обслуговування (160 тис осіб).

10 млн осіб із 26 млн дорослого працездатного населення України офіційно не працевлаштовані і податків до ПФУ не сплачують. Цю категорію працездатного населення у мінсоцполітики називають тіньовиками. Чітка статистика щодо них відсутня. Є припущення, що певна кількість проживає і працює за кордоном, інші ж – наймані працівники, офіційно не працевлаштовані. Всі ці громадяни не сплачують ЄСВ, втім після досягнення 60-ти років звертатимуться по пенсію.

Зміна тривалості життя

Говорячи про необхідність збільшення пенсійного віку, урядовці часто посилаються на зростання тривалості життя українців. Відповідно, висновок – люди довше живуть, мають довше і працювати. Втім не всі експерти з цим погоджуються. Так Маріанна Онуфрик, експерт із питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень, каже:

– Середня очікувана тривалість життя в Україні набагато нижча, ніж тривалість життя у середньому по Європі. Європейці виходять на пенсію у середньому в 67 років і живуть на ній ще 10–12 років. В Україні очікувана тривалість життя – 72 роки. Люди виходять на пенсію у 60 років, тож можемо сподіватися, що вони, як і європейці, ще 10–12 років на неї проживуть. Та коли ми підвищимо пенсійний вік, це означатиме лише те, що люди житимуть на пенсії набагато менше, ніж ті ж європейці, а це не надто справедливо.

Та все одно для посадовців механічне підвищення пенсійного віку залишається одним із найпростіших варіантів вирішення проблеми дефіциту коштів у Пенсійному фонді. Цікаві підрахунки навів відвертий міністр соцполітики Рева. Він сказав:

– У нас на рік з’являється 300 тисяч нових пенсіонерів. Середній розмір пенсії – 1900 грн. Давайте рахувати. Якщо помножити 1900 грн на 300 тимсяч та на 12 місяців, ми отримаємо 6,840 млрд грн витрат на рік. А тепер уявімо, що у нас щороку кількість пенсіонерів зменшується на 300 тисяч. Таким чином ми за 5 років фактично покриваємо весь дефіцит Пенсійного фонду.

Втім, наостанок міністр додав, що «суспільство, парламент та ми самі ще не готові до таких дій».

Отже, що ми бачимо? Ми бачимо, що дефіцит Пенсійного фонду становить 145 млрд грн., бо надходження від ЄСВ зменшились, а очікуваного масового підвищення зарплат і виведення їх з тіні не сталося. Ми бачимо, що на одного працюючого припадає вже 1,3 пенсіонера. Що на 10 мільйонів офіційно працюючих українців припадає 10 мільйонів тих, хто працює «в тіні» і не сплачує податки, але обов’язково прийде за пенсіями. Що 45% працюючих українців сплачують податки, у тому числі пенсійні, з мінімальних зарплат – відповідно, і відрахування до ПФУ мінімальні.

Крім того ми дізналися, що в Україні щороку з’являється 300 тисяч нових пенсіонерів, і в уряді вже підрахували, що коли б їх не було, то за 5 років можна було б покрити дефіцит Пенсійного фонду.

Нарешті, ми вже знаємо, що МВФ чекає від українського уряду пенсійної реформи і, серед інших заходів, радить переглянути термін виходу на пенсію.

 То на що ми маємо сподіватися? Що уряд виведе з тіні 10 мільйонів тіньовиків чи просто підвищить пенсійний вік, і таким чином механічно скоротить кількість пенсіонерів, яким треба платити пенсії.

P.S.

 Коли верстався номер, стало відомо, що прем’єр Гройман заявив про підвищення мінімальної зарплати в Україні до 3200 грн. Поки що економісти в шоці від такої заяви. Та що стосується Пенсійного фонду – а саме про нього ми ведемо розмову – таке підвищення теоретично може сприяти зменшенню дефіциту ПФУ. Наразі з мінімальної зарплати 1450 грн. стягується податок ЄСВ у сумі 321 грн. Із мінімальної зарплати 3200 грн. він становитиме 704 грн. Нагадаємо, ЄСВ – податок, через який наповнюють бюджет Пенсійного фонду. Щоправда, наразі невідомо, що робитиме бізнес – особливо малий та середній – підвищить робітникам мінімалку до 3200 грн і сплатить більший ЄСВ, чи позвільняє працівників і використовуватиме їхню працю без офіційного працевлаштування.

Читачі «Телеграфа» бачать уряд наскрізь

«ТелеграфЪ» запропонував читачам проголосувати на сайті – відповісти на запитання «Чому українцям знову підвищать пенсійний вік?». Матеріал прочитали 5226 користувачів, участь у голосуванні узяли 938 осіб. Результат голосування демонструє, що наші читачі бачать український уряд наскрізь і не надто довіряють його байкам. 37% вважають, що пенсійний вік підвищать, бо в уряду немає грошей на пенсії. Щоправда 23,78% переконані, що підвищення відбудеться через МВФ – отже перманентні байки урядовців про «вимоги суворого МВФ» теж суттєво впливають на громадян. І 20,9% вважають, що підвищення відбудеться через те, що тіньовики не платять податки. 

«Пенсійний вік раніше чи пізніше підвищать»

«ТелеграфЪ» запитав доктора економічних наук, професора Аллу Касич, чи вирішить проблеми українських пенсіонерів одне лише підвищення пенсійного віку? Та чи можна реалізувати пенсійну реформу без підвищення пенсійного віку?

– Яка вірогідність того, що пенсійний вік українцям підвищать?

– Досить велика. Це загальна тенденція в країнах, у яких має місце скорочення народжуваності. В економічній лексиці використовується термін «приріст населення», тобто за логікою чисельність населення повинна, як мінімум, повільно зростати. За таких умов чисельність тих, хто досягає працездатного віку, перевищує чисельність тих, хто досягає пенсійного віку. Однак в Україні з 1991 року ми маємо скорочення чисельності населення. Це призвело до диспропорцій. Наразі чисельність пенсіонерів – 12 млн 267 тис., а чисельність зайнятого населення у віці від 16 до 70 років – 16 млн 443 тис. Однак навіть таке співвідношення буде погіршуватися. Так, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, до 2050 року на 1000 осіб працездатного віку припадатиме 727 осіб непрацездатного віку. Це означає, що в основі поточних економічних проблем (дефіцит Пенсійного фонду) лежать демографічні проблеми (структурні характеристики населення), однак з часом вони лише наростатимуть. Не слід також забувати, що нестабільна економічна ситуація в Україні триває саме з 1991 року, що і зумовило загальне скорочення народжуваності в Україні.

– Чи можливо лише за рахунок підвищення пенсійного віку суттєво скоротити дефіцит Пенсійного фонду?

– Звичайно, миттєво ні, хоча підвищення пенсійного віку дійсно сприятиме зменшенню дефіциту ПФУ. З державного бюджету до Пенсійного фонду спрямовуються видатки на фінансування пенсійних програм. І навіть з урахуванням цих видатків із Державного бюджету доходи ПФУ не покривають його видатки. Як наслідок ПФУ має дефіцит. Дефіцит ПФУ, знову ж таки покривається за рахунок Державного бюджету, однак за іншими статтями. Витрачати такі колосальні ресурси – це марнотратство для будь-якої країни, а для України – це за межею здорового глузду. Наприклад, в Китаї і сьогодні пенсії отримують лише колишні державні службовці, всі решта пенсіонерів – на утриманні дітей. Україна намагається обмежити величину максимальних пенсій, запровадили ЄСВ, однак суттєвих зрушень у загальних співвідношеннях це не дає. Для держави в контексті зменшення витрат Пенсійного фонду необхідно зменшити чисельність пенсіонерів, а це можливо лише за рахунок підвищення пенсійного віку.

– Чи можливо в Україні реалізувати пенсійну реформу без підвищення пенсійного віку?

– Ні. Пенсійний вік буде раніше чи пізніше підвищено. Цього вимагають існуючі тенденції демографічного та економічного розвитку України. Фактично питання забезпечення пенсії реальними економічними ресурсами перекладається на плечі «самих потопающих».

Лариса Артеменко

*Фотомодель кішка Кілька (на топ-фото) безоплатно віддається у добрі руки. Симпатична. Мовчазна. Їсть все. наразі постійного місця проживання не має. Живе під горобиною. Телефонувати до редакції.