Що треба знати про майбутні пенсії

З телеекранів стали частіше лунати повідомлення про пенсійну реформу. Люди сприймають інформацію насторожено. Днями ми почули розмову в маршрутці: дві жінки віком близько сорока років говорили про те, що з усіма цими реформами, які настали з 1 січня, про пенсію від держави можна забути взагалі.

То що ж такого змінилося в пенсійному законодавстві? Начальник управління Пенсійного фонду у Кременчуці Роман Ареп’єв зауважує, що з нового року суттєвих змін не відбулося. Накопичувальна система (другий рівень пенсійного страхування) так і не запрацювала. Урядові повідомлення говорять про майбутню реформу, але це – поки що проект.

Наразі ж актуальним для майбутньої пенсії залишається поняття «страховий стаж». Особливо у світлі подарунка від Гройсмана – мінімалки в розмірі 3200. Щонайменше, відповідно до цієї суми роботодавець повинен сплатити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) за кожного найманого працівника. ЄСВ впливає на страховий стаж. І зараз «ТелеграфЪ» отримує повідомлення від читачів про те, що роботодавці таки кинулися переводити персонал на півставки, аби зменшити суми внесків. А це й означає, що на майбутню пенсію працівнику доведеться «гарувати» вдвічі більше часу. Чому?

 

За допомогою відповідей на питання, які можуть цікавити тих, кому до пенсії ще далеко, ми спробуємо це пояснити.

 

Поняття «страховий стаж» визначено в статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – основного закону, що на сьогодні регулює призначення пенсій.

«Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок,» – сказано в законі.

Після того як вищезгаданий закон набув чинності (з 2004 року), підтвердженням страхового стажу слугують дані персоніфікованого обліку про те, що особа сплачувала страхові внески. Раніше їх адміністрував Пенсійний фонд, зараз – податкова. Тобто на кожного майбутнього пенсіонера є «досьє» щодо сплати внесків у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування. А як же бути з тими людьми, які почали працювати ще до 2004 року? Закон передбачає, що весь період трудової діяльності зараховується до страхового стажу. Тобто в цих людей страховий стаж складається з двох частин: попередній трудовий стаж враховується як страховий. А в молодих (нинішніх 33–35-річних та молодших), які прийшли на роботу після 2004 року, страховий стаж залежить лише від суми сплачених страхових внесків.

Страховий стаж вимірюється в місяцях, від нього залежить вид майбутньої пенсії та її розмір.

 

У визначенні страхового стажу ключову роль відіграє поняття «мінімальний страховий внесок». Це розрахункова величина, яка залежить від мінімальної заробітної плати та ЄСВ – єдиного соціального внеску, який сплачує роботодавець (як нарахування на зарплату працівника). Розмір ЄСВ визначається у відсотках – нині це 22% від бази нарахування (зарплати). З 1 січня уряд встановив мінімалку в розмірі 3200 гривень, відповідно, мінімальний ЄСВ має складати 704 гривні (3200 х 22%). Це і є мінімальний страховий внесок.

Для порівняння: на 1 січня 2016 року мінімальна зарплата складала 1378 грн, а мінімальний страховий внесок – 303, 16 грн. Зрозуміло: роботодавцям не подобається те, що уряд змушує платити більшу суму ЄСВ. Тому бізнес, який звик мінімізувати податки, прагне піти шляхом переведення працівників на 0,5 або 0,75 ставки чи неповний робочий день. До речі, попри застереження пана прем’єра, так вчиняють і деякі бюджетні заклади, хоча уряд обіцяє нещадно карати за такі маніпуляції. Далі ми пояснимо працівникам, чим обернеться для них у майбутньому економія роботодавців, аби вони свідомо вирішували, чи погоджуватися на «нові» умови праці.

 

Фактично економія на ЄСВ – це мінус із вашого страхового стажу. Якщо ви легально оформлені на 0,5 мінімальної зарплати (1600 грн), відповідно, роботодавець сплачує ЄСВ у сумі 352 гривні – удвічі нижчій за мінімальний страховий внесок (704 гривні). Тобто за рік такої роботи вам зарахують лише 6 місяців страхового стажу.

Звертаємо увагу: страховий стаж вимірюється в місяцях – тобто обраховується пропорційно сплаченим внескам. Працюєте на 0,75 ставки (і вона дорівнює 0,75 від мінімалки) – отримайте 9 місяців страхового стажу замість 12.

Варто й звернути увагу на такий момент, цитуємо Закон: «Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.» Тобто якщо ви відгуляли тиждень-два за свій рахунок, офіційно маючи мінімальну зарплату – це знову мінус страховий стаж.

Якщо роботодавець надто захопився економією на ЄСВ, у підсумку працівнику може не вистачити страхового стажу навіть на мінімальну пенсію за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для пенсіонерів).

 

Ми вже визначилися, що поняття «працювати» і «мати страховий стаж» – не тотожні. Отже, ми говоримо лише про легальне працевлаштування, яке забезпечує страховий стаж. Стаття 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» говорить про те, що на пенсію за віком мають право особи за наявності страхового стажу не менше 15 років. (До речі, Закон було змінено в 2011 році, і нам «накинули» 10 років – до цього потрібно було мати 5 років страхового стажу).

Але для багатьох людей, напевне, стане одкровенням те, що страховий стаж 15 років не дає право навіть на мінімальну пенсію – на рівні прожиткового мінімуму для пенсіонерів.

Чому так? Існує поняття «основний розмір пенсії». Для кожної особи він вираховується окремо, за формулою (див. приклад). Що вищою була зарплата (порівняно із середньою в Україні), то вищим буде основний розмір пенсії. Та якщо людина заробляла мало, її основний розмір пенсії може бути нижчим за мінімальну. Наприклад, основний розмір пенсії людини при мінімальному стажі 15 років склав 840 гривень. У цьому випадку людині трохи доплатять (відповідно до постанови про осучаснення пенсій) – до 949 гривень. Проте ця пенсія далі не зростатиме, скільки б не змінювався прожитковий мінімум для пенсіонерів. Хіба що уряд ухвалить нову постанову та в черговий раз «осучаснить» такі пенсії.

 

Аби гарантовано мати пенсію хоча б на рівні прожиткового мінімуму для пенсіонерів (нині це 1247 грн), жінкам потрібен страховий стаж 30 років, а чоловікам – 35 років. Так передбачає стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказана норма діє з 01.10.11 р.

До речі, цей стаж нам теж збільшили на 10 років у 2011 році. До цього пенсія в мінімальному розмірі призначалася за наявності 20 років страхового стажу у жінок та 25 у чоловіків.

Для пенсіонерів, яким пенсія призначена до 01.10.2011 року, необхідний стаж, що гарантує розмір пенсії на рівні прожиткового мінімуму для пенсіонерів,складає для жінок — 20 років, для чоловіків — 25 років.

 

Із 1 січня 2017 року спрощенці 2-ї та 3-ї групи в обов’язковому порядку мають платити ЄСВ не нижче за 704 гривні – тобто за рік страхового стажу.

Проте спрощенці 1-ї групи мають право платити половину цієї суми – 352 гривні. Але й страховий стаж для них розраховуватиметься відповідно до сплачених страхових внесків. Так само, як і для працівників на півставки – рік за півроку.

 

Єдиний соціальний внесок нині адмініструє податкова служба. За роз’ясненнями ми звернулися до Марини Сергієнко, начальника відділу ЄСВ Кременчуцької ОДПІ.

Вона пояснила: можливість «купити стаж» є – це добровільна сплата єдиного внеску. Так, стаття 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає, що людина, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, або, наприклад, працює за кордоном, може сплачувати єдиний внесок добровільно. Для цього треба звернутися до ДФС за місцем проживання (податкової) із заявою. Її розглянуть у термін 30 днів та укладуть з людиною угоду на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Передбачено, що така угода укладається на термін не менше року.
У цьому випадку щомісяця потрібно буде сплачувати суму, не меншу за мінімальний страховий внесок – у 2017 році це 704 гривні. Це може бути виходом, наприклад, для тих, кому не вистачає 1–2 роки для мінімального страхового стажу (15 років).

Крім того, згадана стаття Закону обумовлює можливість доплатити внески за попередні періоди – зробити одноразову сплату (за рік чи більше). Але платити внески доведеться не в тому розмірі, в якому вони визначалися в попередні роки, а в розмірі на дату укладання договору – тобто нині це 704 гривні за кожен місяць, підкреслює Марина Сергієнко. Таким чином, один рік страхового стажу нині коштує 8448 гривень.

Добровільно сплачувати страхові внески, а відтак «купувати» страховий стаж можуть майже всі. Це студенти, які навчаються й не хочуть втрачати ці роки. Це безробітні, які і не працюють, і не перебувають на обліку у Центрі зайнятості, а, наприклад, живуть за гроші рідних. Це люди, які працюють неофіційно. Добровільно сплачувати внески можуть і заробітчани, які працюють за кордоном.

Проте є одна умова: за той період, коли людина хоче добровільно сплатити внески, вона не повинна підлягати страхуванню у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування (тобто не повинна бути оформленою на роботу), наголошує Марина Сергієнко.
– А якщо людина оформлена на півставки, і від цієї суми роботодавцем сплачене ЄСВ, вона може «докупити» собі стаж?
– Ні, в цьому випадку працівник цього зробити не зможе, – відповіла фахівець.

 

Мінімальна пенсія-2017

 

І ось ми з вами підібралися до формул. Спробуємо популярно пояснити на прикладах, скільки «коштують» страховий стаж і ваша зарплата, яку ви отримуєте до виходу на пенсію.

 

Зп – заробітна плата.
Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Під поняттям «заробітна плата» мається на увазі не заробіток конкретного працівника, а розрахункова величина, на яку теж є окрема формула.

Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (див. графік).
Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + … + Кзn);
Кз1 + Кз2 + Кз3 + … + Кзn – визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Усі помісячні коефіцієнти підсумовуються і діляться на кількість місяців страхового стажу. Виходить середньоарифметичний коефіцієнт заробітку.
К – кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Ск/К – це буде коефіцієнт зарплати за всі роки.

 

 

Який заробіток потрібно мати зараз, аби потім розраховувати на пристойну пенсію?
Отже, ще раз уважно подивимося на приклад. У людини не найгірший коефіцієнт зарплати. Але в підсумку вона отримує маленьку пенсію.
Якби для нашого умовного пенсіонера взяти цей самий приклад, але з коефіцієнтом зарплати 2, тоді б його пенсія з урахуванням надбавок за стаж склала б 3 119,72 грн.

Але чи багато хто отримує зарплату, яка удвічі вища, ніж середня в країні?

І навпаки, порахуємо приклад з мінімалкою за такого ж страхового стажу та інших умов. Розрахункова пенсія вийде аж 426 гривень… Тобто жити такому пенсіонеру на мінімалку. Ну, і по 4,26 коштуватиме кожен рік його понаднормового стажу:
1247+4,26х5=1268,3 грн.

319,7 грн – різниця між пенсією працівника із зарплатою вище за середню (на 20%) та того, хто працював на мінімалку, за умови, якщо вони вийшли на пенсію одночасно – в жовтні 2016 року.

 

Підсумок
1 Мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, прожитковий мінімум затверджується щороку законом України «Про державний бюджет». Зростає прожитковий мінімум – зростає й мінімальна пенсія.

2 Страховий стаж (30 років для жінок і 35 для чоловіків) потрібен тим, хто не має альтернативних джерел забезпечити собі старість та хоче гарантовано отримувати бодай мінімальну пенсію (прожитковий мінімум).

3 Не маєш 15 років стажу – можеш взагалі залишитися без пенсії. Мабуть, так кардинально ризикувати не варто. 15 років стажу дає право на пенсію, нижчу за мінімальну (нині це 949 гривень).

4 Кожен додатковий рік страхового стажу коштує дуже смішну суму: не більше 1% від мінімальної пенсії. Тобто прибавка до пенсії буде мізерною. Для пенсіонерів – 2016 у нашому прикладі – це 11,30 грн за кожен додатковий рік (від 1130 грн). Нині, з 1.01.17–12,47 грн (від 1247 грн).

5 За нинішніх умов пенсійного забезпечення доцільніше забезпечити інші джерела доходу на старість (депозит, інші пасивні доходи), ніж намагатися заробити (чи «купити») додатковий стаж. Але це твердження актуальне для «нелегалів», доходи яких дозволяють щось відкладати.

Розглянемо на прикладі заробітчанина
Отже, нашому заробітчанину (чи приватному підприємцю-спрощенцю) не вистачає 10 років стажу на мінімальну пенсію. Але він вже заробив пенсію за віком – 949 гривень. Ми вже визначили, що рік страхового стажу коштує 8448 гривень. Навіть якщо мінімалка, з якої рахується ЄСВ – 22% «заморозиться» на 3200 (що малоймовірно), за 10 років добровільні виплати цієї людини складуть 84 480 грн. А якщо людина ці гроші не доплатить, а покладе на депозит під 20% річних, отримуватиме 1408 гривень щомісяця.

 

Показники середньої заробітної плати, в гривнях

 

«ТелеграфЪ» дякує за допомогу в підготовці матеріалу начальнику управління Пенсійного фонду у Кременчуці Роману Ареп’єву та заступникам начальника Інні Палаженко, Світлані Лиходій.