«І чого я приперся?» - до Кременчука приїхав польський волонтер

11 жовтня у “Просторі ідей” на вулиці Софіївській кременчужани спілкувалися з польським волонтером. 21-річний Варфоломій Ванот (або просто Бартек, бо польською його ім'я звучить як Бартоломей), веселий хлопець з неабияким почуттям гумору, розповів про себе та про те, чим займатеться у Кременчуці. Розповів щирою українською мовою — вона в нього не бездоганна, але набагато краща, ніж у багатьох наших співвітчизників.

- І чого я приперся? Питають мене, - жартома почав свою розповідь Бартек.

Приїхав він за молодіжною програмою ERASMUS +

Бартек мріє “внести щось нове в життя громади Кременчука”. Тільки-но він написав у себе на сторінці в соцмережі, що починає “жити по-новому” в Україні, як його українські друзі відреагували колажем-жартом, бо фраза Бартека несподівано для нього самого скопіювала виборче гасло Петра Порошенка...

А якщо серйозно, то Бартек збирається представити кременчужанам: 

• Польське кіно

• Дискусійний клуб польською мовою, або навіть навчати її з нуля (по середах о 18.00 у приміщенні “простору ідей” на вул. Софіївській, 36-Б)

• Клуб польської мови для дітей від 3 до 7 років (у білбіотеці на вул. Європейській, по четвергах о 16.00)

• Співпрацювати зі школами, знайомити з культурою і традиціями Польщі. 

Для початку Бартек уже сходив в школи №20 і 23, і йому сподобалося.

- Діти дуже круті. Був урок англійської мови. Але вони вирішили, що ми спілкуватимемося польською, - ділиться враженнями волонтер.

Сам він знає не лише українську, англійську, але й російську та білоруську та прагне спілкуватися з представниками тією чи іншої національності їхньою мовою. Бартек раніше уже брав участь у волонтерському проекті в Україні, і за місяць до його початку вирішив вивчити українську мову:

- Пішов до бібліотеки, взяв український самовчитель, а приїхав — тут розмовляють російською, - під час спілкування з польським волонтером стає дещо ніяково за українців.

Проте Бартек усе ж сподівається вдосконалити у Кременчуці свої знання української мови. Сам він — з Верхньої Сілезії (провінція в Польщі) та є носієм рідкісної слов'янської мови — сілезької, якою нині спілкується усього півмільйона людей. У Польщі немає шкіл з викладанням цією мовою, але місцева громада намагається її зберегти: у спілкуванні, є газети та книги сілезькою. А сам Варфоломій встиг подивувати кременчужан на поетичному вечорі, де читали поезію Цвєтаєвої та Єсеніна — він прочитав свої переклади сілезькою.

Варфоломій тільки-но почав знайомство з Кременчуком, і поки що найбільше його вразила “денниця на квітки” - тобто клумба у формі банки згущонки біля кафе “Мілк” та оголошення про суботник, яке він надибав у під'їзді, особливо, що “явка обов'язкова”. У Польщі суботників немає, каже він.