Ситуація з виплатою індексації медикам у Кременчуці, – коментар адвоката

У Кременчуці склалася ситуація, яку багато медиків сприйняли як намагання керівництва домогтися від них добровільної відмови від виплати індексації, а хто не піде на ці умови – буде звільнений. За словами начальника міського управління охорони здоров’я Максима Середи, ситуація виникла через те, що деякі керівники медичних установ «перестаралися». Замість того, щоб попередити працівників про можливе припинення у листопаді виплат, вони акцентували увагу на те, що люди будуть звільнені, якщо не захочуть працювати в нових умовах. Це викликало зрозуміле обурення. За словами пана Середи, наказ в тому вигляді, як він є, буде скасований.

Проте, доки він діє, і доки залишається незрозумілою ситуація із виплатою індексація у листопаді-грудні, медикам, та й іншим працівникам, котрі отримують індексацію, варто розуміти юридичні аспекти проблеми.

«ТелеграфЪ» отримав юридичну оцінку ситуації від кременчуцького адвоката Олександра Пшеничного. Наводимо її повністю.

З приводу розпорядження та наказу про призупинення нарахування індексації

1. Розпорядженням № 171 Управлінням охорони здоров’я м. Кременчука зобов’язано головних лікарів вжити заходів щодо попередження працівників про призупинення здійснення індексації заробітної плати у разі відсутності розробленого Кабінетом Міністрів України нового порядку проведення індексації заробітної плати… з визначенням фінансових ресурсів на його здійснення.

2. Наказом від 25.08.2015 року по КЗ «ЦПМСД № 2» передбачено призупинення здійснення індексації заробітної плати, крім того, п.2 наказу передбачено провести попередження працівників про зміну істотних умов праці, і працівникам закладу вручено попередження про зміну істотних умов праці, при цьому це попередження не підписано керівником, тобто, спочатку пропонується його підписати працівнику, хоча повинно бути навпаки (і невідомо, чи буде воно підписано керівником).

При цьому працівнику пропонується або звільнитись через два місяці після попередження, або надати згоду на продовження роботи після зміни істотних умов праці.

У відповідності до ст.32 ч.3 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП, КЗпП УКраїни), «У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці». Ч.4 цієї ж статті – «якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу».

Ст.36 ч.6 КЗпП – «відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці».

Як вбачається з наведених правових норм, зміною істотних умов праці є, зокрема, зміна систем та розміру оплати праці, пільг і т.д.

Зміна істотних умов праці відбувається з дотриманням встановленої процедури їх здійснення і тільки у випадках зміни в організації виробництва та праці.

Як випливає з розпорядження № 171, наказу від 25.08.2015 року по КЗ «ЦПМСД № 2», мова йде про «призупинення» нарахування індексації заробітної плати, при цьому жодних змін в організації виробництва та праці не відбувається – працівники не переводяться на іншу систему оплати праці (наприклад, з погодинної на відрядну чи навпаки, не встановлюється, наприклад, скорочений робочий день, не змінюються тарифні ставки, категорії, найменування посад і т.п.).

Індексація заробітної плати передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

У відповідності до наведеного у попередньому абзаці Закону – «індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг» (те ж саме зазначено і у Постанові КМ, яка є чинною, і нікому не відомо, про яку нову постанову Кабінету Міністрів України йде мова в розпорядженні № 171).

З наведеного вбачається, що індексація заробітної плати не є пільгою, а є певним видом компенсації у зв’язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг.

Ні Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року, ні Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 не передбачають можливості «призупинення здійснення індексації заробітної плати».

З аналізу цитованих нормативних актів, інших нормативних актів, зокрема, «Закону України «Про оплату праці», слід прийти до наступних висновків:

1. Розпорядження № 171 та наказ від 25.08.2015 року не відповідають вимогам чинного законодавства України, яким не передбачена можливість здійснення «призупинення індексації заробітної плати»;

2. Суперечать чинному законодавству України розпорядження № 171, наказ від 25.08.2015 року, роздане працівникам попередження про зміну істотних умов праці, оскільки жодних змін істотних умов праці не відбувається, фактично у протиправний спосіб медичні працівники (мабуть, найбагатші в країні) на місцевому рівні позбавляються права на встановлену законами України, постановами Кабінету Міністрів України компенсацію.

Індексація є частиною заробітної плати. Відсутність в бюджеті коштів на даний час на виплату індексації аж ніяк не може слугувати підставою для зупинення її нарахування. Це те ж саме, що за відсутності коштів на виплату заробітної плати (були затримки), перестати нараховувати заробітну плату за виконану роботу, - що є протиправним.

Можливо, розпорядження і наказ видані, щоб створити у відповідній звітності видимість відсутності боргів по заробітній платі.

У відповідності до існуючої судової практики, працівник, якому не здійснюється чи не виплачується індексація заробітної плати, має право на звернення до суду за її стягненням.

На додаток: посилання в розпорядженні № 171 на Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», яка нібито унеможливлює брати бюджетні зобов’язання з приводу індексації заробітної плати, є некоректним маніпулюванням.

У відповідності до Бюджетного кодексу України, бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому, - тобто, мова йде про відносини з третіми особами щодо оплати їх послуг, придбання у них товарів і т.п., а не про відносини з працівниками з питань виплати належної їм заробітної плати.