"Мати свою команду без місцевих вихованців - абсурд": президент БК "Кремінь" Віктор Кобзистий

29.10.2015, 12:22 Переглядів: 5 337

"Мати свою команду без місцевих вихованців - абсурд": президент БК "Кремінь" Віктор Кобзистий

Віктор Кобзистий, президент баскетбольного клубу “Кремінь”, розповів про свої дитячі мрії, а також про відродження баскетболу у Кременчуці

 

 
Віктор Водимирович Кобзистий
 
Кар’єра гравця: "Нафтохім", "Самара"-2 (Росія), ЦСКА-РІКО, "Азовмаш", "Ямболгаз" (Болгарія), "Будівельник", "Дніпро".
 
Кар’єра тренера: "Будівельник" – асистент (2011-14), "Дніпро-Азот" (2014).
 
Досягнення: Чемпіон України (2011), віце-чемпіон України (2010), володар бронзових нагород чемпіонату України (2001), віце-чемпіон Універсіади (2005), фіналіст Кубку виклику (2007), володар Кубку УБЛ (2009), віце-чемпіон УБЛ (2009).
В якості тренера – володар Кубку Суперліги (2012) та Кубку України (2013), чемпіон України (2013-14). 

 

Про дитячу мрію і спортивні захоплення

 

З дитинства захоплювався хокеєм. Бабуся завжди забирала мене з дитячого садочку із саднами від ударів ключкою. Зими у 80-х роках були холодні, і у дворах робили спеціальні коробки для гри в хокей і катання на ковзанах. Така коробка була й на Молодіжному, де я жив, та на вул. Гвардійській та Московській, де жила бабуся. Я на ковзанах катався, але погано, тому стояв на воротах. Востаннє стояв на ковзанах у дитинстві. Професійні спортсмени не мають права ризикувати своїм здоров'ям, адже ризикують втратити місце в складі команди.

 

Навіть зараз, буваючи в торговельних центрах з льодовими майданчиками, діти мене кличуть на лід. Сподіваюсь, коли запустимо команду, здійсниться моя мрія і я з сім'єю поїду в гори, покататися на лижах.

 

У дитинстві також любив грати у футбол. Вся кімната була завішана фотографіями та значками улюбленої команди київського “Динамо”. Про баскетбол навіть не думав. Але через свій високий зріст довелося відмовитися від футболу. У 10 років мій зріст був 163 см (зараз близько 2 м). Тоді у 17 школі мене знайшла дружина майбутнього тренера. З цього і почалася баскетбольна кар'єра.

 

Двоє синів займаються спортом. Молодший у 5 років любить буцати м'яч, а старший ходить на баскетбол та футбол. У його 12 років його зріст складає 173 см. Я йому сказав, що від футболу доведеться відмовитися, на жаль, я теж пройшов через це.

 

Дітей необхідно віддавати в спорт. До 18 років люди повинні займатися спортом, щоб формувати організм, щоб була здорова нація.

 

Про баскетбольну кар'єру та ситуацію в Україні

 

З дитинства займався футболом та хокеєм. Про баскетбол навіть не думав. Але через свій високий зріст довелося відмовитися від футболу. У 10 років мій зріст був 163 см (зараз близько 2 м). Тоді у 17 школі мене знайшла дружина майбутнього тренера. З цього і почалася баскетбольна кар'єра.

 

 У дитинстві їздив у Москву на змагання. Пам'ятаю на екскурсії ходили в Мавзолей. Зараз своїм дітям пояснюю, що необхідно знати своє минуло. Вони повинні знати, що таке було і не повинно повторюватися. У Радянському Союзі було як і хороше так і погане. У мене дідусь був фронтовиком, а інші дідусь з бабусею були в німецькій окупації. Пережили голодомор. Навіть після розвалу Союзу бабуся боялася, коли чула політичні анекдоти. Вона розповідала, що говорити більше ніж дозволяла партія не можна.
 
Після окупації Криму та військових дій на Донбасі, друзі з Росії пропонували переїхати до них. Вони думали, що в Києві та на Полтавщині бігають зі зброєю.
 
Коли вони починають вести мову про “зазомбоване” телебачення, переводжу мову і інше русло. Ми розмовляємо про дітей, адже коли говоримо про дітей вони забувають про своє “зазомбоване” телебачення. Це жахливо, що відбулося між двома братськими народами. Військові дії повернули нас у кризу 90-х років, але з військовим оскалом.
 
Коли завод КрАЗ перестав фінансувати команду “Нафтохімік” стало питання, що робити далі. 

 

Будучи кращим гравцем України серед 17-річних гравців, обирав між “Будівельником” та “Самарою”. Тоді обрав самарський клуб, адже він грав у Євролізі, а “Будівельник” там дебютував лише 2 роки тому.

 

Закінчив кар'єру гравця став асистентом тренера БК “Будівельник”. Провів два плідних сезони. У першому виграли Кубок України, а у другому виграли чемпіонство. Згодом переїхав у Дніпродзержинськ, де очолив місцеву команду. Наступного року після невдалого матчу з “Южним” покинув команду.

 

Будучи у всіх іпостасях від дитини, яка тільки почала захоплюватися баскетболом до головного тренера. Вирішив створити команду у рідному місті.

 

Про пам'ятні матчі

 

Матч на Універсіаді, коли збірна України грала з Югославією. Нам в команду дали майстрів міжнародного класу. Тоді ми у півфіналі після першого тайму програвали 22 очки, але нам вдалося не тільки зрівняти рахунок, а й перемогти. Ми видряпували кожний сантиметр поля. На жаль, у фіналі програли “штатнікам”. Навіть у радянські часи завжди програвали. У 2005 році змогли повторити це досягнення. Це було незабутньо.

 

У 1995 році перейшов з першолігового КрАЗу у Вищу лігу. У матчі з “Одесою” дебютував за “Нафтохімік” у рідному ДЮСШ-2. Будучи 16-річним хлопцем забив зверху після проходу.

 

Запам'ятався також останній матч у професійній кар'єрі. Тоді ми стали чемпіонами. У 7 матчах серії плей-оф проти “Донецька” на виїзді програвали при загальному рахунку ігор 3:3. За 4 хвилини до кінця матчу програвали 10 очок. Але ми виграли гру і стали чемпіонами.

 

Ці матчі різного рівня. І різної важливості, але вони незабутні.

 

Про відродження баскетбольного клубу “Кремінь”

 

У нас є баскетбольні традиції. Хочу, щоб вони не помирали, адже кожного року вони потихеньку згасають. Були пропозиції з Полтави. Пропонували безкоштовний спортивний зал “Динамо” з трибунами. Але у мене лише одна відповідь - ми ж не полтавці.

 

Я народився у Кременчуці, навчився грати у рідному ДЮСШ-2. Тому відроджуємо баскетбол у Кременчуці.

 

Друзі пропонували створити у місті дитячу баскетбольну спортивну школу Кобзистого. Але без дорослої команди немає сенсу грати, коли вони виростуть. А тепер у них буде “Кремінь”.

 

Влітку мені пропонували очолити команду за кордоном, але я відмовився. Бо за умови, що клуб гратиме у Суперлізі, команду підтримали спонсори з України та Європи. Тепер у Кременчуці є баскетбольний клуб “Кремінь”.

 

БК чи БСК

 

Зараз БК (баскетбольний клуб), але в майбутньому плануємо БСК (баскетбольний спортивний клуб). Наприклад, “Барселона” включає в себе не тільки футбольний клуб, а й баскетбол, водне поло та гандбол.

 

У нас є футбольний клуб “Кремінь”, хокейний клуб “Кременчук” про які знає вся країна, а завдяки хокею дізнаються і за кордоном.

 

У Кременчуці катастрофічно не вистачає палацу спорту, де розвивались би усі види спорту.

 

Про чемпіонат Суперліги та команду

 

У чемпіонаті грає 9 команд: “Будівельник”, “Галичина”, “Говерла”, “Дніпро”, “Дніпро-Азот”, “Кремінь”, “Одеса”, “Харків”, “Хортиця”.

 

Ми стартуємо 1 листопада вдома грою з “Одесою”. Потім запланований виїзд в Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ. Згодом приймаємо “Будівельник”. У зв'язку з виборами гру доведеться перенести.

 

Перший сезон команда гратиме у ДЮСШ-2 (вул. Квартальна, 5). Ми максимально спробували зробити комфортні умови для гравців та вболівальників.

 

Про емблему “Кременя”

 

 

 

 

Емблему створювала київська компанія. На ній зображений баскетбольний мяч, але він має не рівну форму. Він символізує лівий і правий береги Дніпра. А зірочка - острів Зелений. Згори - частина герба міста, адже команда з Кременчука, а внизу - баскетбольна сітка.

 

Зараз плануємо придумати гімн команди і талісмани.

 

Про гравців

 

У команді грають 5 кременчужан. Для мене це принципова позиція. У нас в команді гратимуть хлопці з різних країн, але мати команду без місцевих вихованців - абсурд.

 

Ми взяли Олександра Овчаренка, повернули з Одеси Ярослава Скрипця, з Білорусії Дениса Хоружева, з Польщі Максима Зозулю, з Чорногорії Богдана Байду. Вони всі - вихованці кременчуцького баскетболу.

 

Також є досвідчені: Максим Балашов, Олександр Берхін, Юрій Лохманчук, Роман Новіков, Ернесто Ткачук. Крістіан Луговцов та Олександр Белла - перспективні гравці, на яких ми робимо ставку.

 

У нас хороше укомплектування з 2,3 та 4 позиціями. Невелика проблема з 1 номером та велика з 5.

 

Дозаявку в команду можемо робити у будь-який час, якщо гравець не з нашого чемпіонату.

 

Завдання на сезон

 

Ні для кого не секрет, що у баскетболі зараз розкол. На жаль, ні федерація, ні Суперліга не змогли домовитися. Якби був єдиний чемпіонат з 9-ма командами з федерації і 9-ма з Суперліги, то ми боролися б за плей-оф. А так поставили задачу - боротися за призові місця. Хочеться кременчужанам подарувати кубки.

 

Твердість духу, вогонь сердець – це наше гасло, з яким ми представлятимемо Кременчук в баскетбольному світі.

 

Нагадаємо, БК “Кремінь” дебютує у Суперлізі в матчі з “Одесою”. Матч 1 листопада о 15:00 в ДЮСШ-2 (вул. Квартальна, 5)

Автор: Альона Душенко Фото: Ростислав Богданов Відео: Дмитро Зайцев
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Останні відео:


Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх