Тест-драйв виборчих дільниць у Кременчуцькому районі

Навряд чи пересічна здорова людина, перебігаючи вулицю, долаючи шлях від дому до роботи, стрибаючи на підніжку маршрутки чи тролейбуса, та зрештою виконуючи навіть таку буденну операцію, як щоденне піднімання та спускання сходами, замислюється над тим, як би усі ці дії виконувала людина з особливими потребами. Але про це ми ще іноді замислюємось. Чи думав хоч хтось з нас про те, як голосують слабозрячі, або інваліди у візках, або люди з ДЦП? Адже вони теж мають право на волевиявлення, крім того, мають право здійснити це волевиявлення на рівні з іншими людьми. А вибори в нашій країні не таке в же й рідкісне свято…Чи зустрічали ви на своїй виборчій дільниці людей з інвалідністю? Скоріше за все – ні. А знаєте чому? Тому що дістатися до виборчої дільниці їм практично не можливо – на заваді стають вибоїни, екстремальні сходи і пандуси та необізнаність учасників виборчої процедури і персоналу виборчих дільниць в питаннях щодо прав людей з інвалідністю…

Полтавщина – піонер аудиту

Для того, щоб подолати ці проблеми і створити «безбар’єрне середовище» в Україні Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» (НАІУ) за підтримки Посольства Канади в Україні та Агенції міжнародного розвитку USAID планують на прикладі Полтавської області провести оцінювання доступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю. Наша область стала піонером в цьому пілотному проекті-дослідженні – ми перші перевіримо, чи можуть люди з обмеженими можливостями вільно голосувати на рівні з іншими людьми, і станемо прикладом для всіх регіонів країни.

«До мене ставляться, як до Олі Фреймут. Одного разу намагалися не пустити до школи…»

Перевірити Кременчуцький район на доступність уповноважений Костянтин Кууск, президент громадської організації «На крилах надії України». Почав він аудит ще в січні і планує завершити в лютому. В одну з чергових поїздок він покликав з собою «ТелеграфЪ».

17 лютого наша делегація виїхала на Правобережжя. Возив Костянтина та «ТелеграфЪ» Сергій з автоспільноти взаємодопомоги на дорогах Drive Help KremenЪ, за що йому та спільноті велика дяка.

В планах було перевірити п’ять дільниць. Дорогою до першої дільниці, будинку культури села Райове, Костянтин пожартував, що до нього тепер в районі ставляться як до Олі Фреймут з її «Ревізором» - одного разу навіть намагалися не пустити до школи (виборчої дільниці) в Недогарках. Там завгосп з трьома прибиральницями вимагали, щоб він покинув приміщення, але Костя, як справжній ревізор, таки перевірив доступність їх дільниці.

Ось Райове. Ось клуб. Костя вправно перебрався з переднього сидіння до візка і рішуче попрямував до вхідних дверей, тримаючи напоготові паспорт і лист від НАІУ. На порозі нас зустрічала привітна жіночка Інна, яку вповноважили, за відсутності директора, показати нам дільницю. Як виявилося, вчора всі дільниці, які ми сьогодні маємо відвідати обдзвонили і попередили про візит аудиторів, так що нас всюди вже чекають. Президент ГО «На крилах надії України» дістав замірну рулетку і почав методично вимірювати висоту порогів, ширину дверей і довжину коридору між вхідними дверима і дверима до дільниці, заодно перевіряючи їх на прохідність. В результаті детальної перевірки дільниця була визнаною частково доступною через зависокі пороги і туалет поза приміщенням. Костя порекомендував, на час виборів, облаштувати спеціальні дерев’яні заїзди на пороги для візків. Ми попрощалися і поїхали далі.

- Тепер, після цього клубу, нам треба в поліклініку, – заявив Кууск.

На наші нерозуміючі погляди він пояснив, що наступна дільниця, яку слід перевірити, знаходиться в поліклініці с. Бурти.

- Взагалі, - каже Костя, - я на цьому тижні із клубу в лікарню, з лікарні в школу, з школи знову в клуб. І так кожен день.

«Поліклініка» ж на ділі виявилася напівзруйнованим фельдшерсько-акушерським пунктом маленького села Бурти. До того ж зачиненим. Сусіди пояснили нам, що фельдшер – на обході, і, скоріше за все, сьогодні вже не повернеться, так як сама не місцева. Але добрі буртівці зателефонували жінці і передали Кості трубку. ФАП нам відкрили. Займає він дві маленькі кімнати будинку в іншій половині якого колись була пошта, зараз там повибивані шибки і напіввідірвана табличка. Подолати сходи без допомоги аудитору не вдалося. Приміщення знаходиться в аварійному стані – дах його протікає. Фельдшер Доненко Галина Іванівна, пенсіонерка, намагається власними силами привести його до ладу, зробити хоча б косметичний ремонт, але приміщення вимагає капітального, а грошей на це не виділяється. Дільниця, звичайно ж, була визнана недоступною і Костянтин у звіті порекомендував перенести її в сусіднє приміщення – колишній магазин.

Ми забрали Галину Іванівну до автівки, так як з нашим аудитом вона спізнилась на автобус, і поїхали до Білецьківки, де знаходились дві виборчі дільниці і живе фельдшер.

В Білецьківці ми перевіряли дві дільниці, одну в будинку культури, а іншу – в навчально-виховному комплексі (НВК). Обидві аудит не пройшли. Перша через непрохідні для «візочників» сходи, що ведуть з фойє до актової зали в якій і розташовуються кабіни для голосування, а друга – через занадто крутий пандус, подолати який те ще випробування. В НВК, до речі, перша з сьогоднішніх дільниць, з туалетом в приміщенні. Костя порадив адміністрації обладнати у вчительському туалеті поручні, на випадок, якщо комплекс відвідають виборці з особливими потребами, та подовжити пандус до 4 з половиною метрів.

Дорогою до останньої дільниці, будинку культури села Чечелеве, Кууск поділився, що найкращий пандус з тих, які він бачив в районі, в амбулаторії с. Садки. Завідуюча закладу розповіла йому, що те, яким має бути пандус відповідно до ДБН шукали в Інтернеті. Також Костянтин відзначив пандус Максимівського НВК.

На жаль, такого пандусу не має чечелівський клуб, в якому розташована виборча дільниця. Сам пандус є, але він занадто крутий, без поручнів, і годиться, хіба що, для екстремального катання на санках взимку. Остання дільниця також отримала оцінку «незадовільно». На цьому наша подорож завершилась.

Отже, з п’яти проінспектованих нами дільниць тільки одна виявилась частково доступною.

Результати аудиту

Костянтин перевірив вже 31 виборчу дільницю (залишилось ще 7) і ЖОДНА з них не відповідає вимогам повністю. Тобто на жодній виборчій дільниці району людина з інвалідністю не може комфортно проголосувати. На більшості (20) дільниць така людина не зможе дістатися до кабінки голосування, а на інших – зможе проголосувати тільки подолавши ряд перешкод, у вигляді зависоких порогів, пандусів без перил чи відсутності розмітки для слабо зрячих.

Наводимо список дільниць на яких є порушення, але, набравшись терпіння і рішучості, людині з обмеженими фізичними можливостями можна проголосувати.

Частково доступні (на 17 лютого):

• 530385 с. Деміївка (сільрада)

• 530387 с. Запсілля (клуб)

• 530389 с. Садки (амбулаторія)

• 530391 с. Камяні Потоки (сільрада)

• 530395 с. Майбородівка (школа)

• 530397 с. Максимівка (НВК)

• 530403 с. Піщане (амбулаторія)

• 530405 с. Потоки (клуб)

• 530412 с. Червона Знамянка (клуб)

• 530416 с. Кіндрівка (фельдшерсько-акушерський пункт)

• 530392 с. Ройове (клуб)

За словами Костянтина лідерами в «анти-рейтингу» перешкод, які перетворюють похід на виборчу дільницю в квест на вибування є:

• Відсутність туалету в приміщенні або відсутність в ньому спеціальних поручнів. На переважній більшості дільниць туалети знаходяться на вулиці і скористатися ними – проблема і для людей без обмежених можливостей…

• Відсутність пандусу або перил до нього. Не рідкість, коли пандус таки наявний, але скористатися ним, практично не можливо, через кут його нахилу – занадто крутий.

• Відсутність маркування ребер сходинок, що дезорієнтує осіб зі слабким зором.

Змінити ситуацію реально

Зробити виборчі дільниці доступними для більшої кількості виборців можливо, для цього слід потурбуватися, щоб люди з інвалідністю зустріли на своєму шляху до них якнайменше перешкод.

1. Слід подбати про прилеглу територію:

• тротуари та пішохідні доріжки повинні мати рівне покриття, без вибоїн. Це зробить простішим пересування всіх без винятку виборців.

• Якщо територія огороджена, то ширина хвіртки повинна перевищувати 90 см, а урни і тумби стояти таким чином, щоб не перешкоджати вільному руху до дільниці.

• Біля будівлі має бути зона паркування, на якій виділені місця для паркування автомобілів і відмічено місце для паркування осіб з інвалідністю.

2. Необхідно потурбуватися про те, щоб люди з обмеженими можливостями змогли потрапити до будівлі:

• Сходинки повинні бути однакові по висоті (не перевищувати 15 см). Різна висота сходинок є травмонебезбечною для всіх без винятку людей.

• На ребрах верхньої та нижньої сходинок має бути яскраво-жовте маркування, для людей, що погано бачать.

• Біля сходів повинні бути перила, що довші за сходи на 30 см з кожної сторони

• Сходи повинні дублюватися пандусом, нахил якого не перевищує 1:8, тобто сходи, висотою 1 метр, повинні мати пандус довжиною не менше 8 метрів. У пандуса теж повинні бути перила.

• Ідеально, якщо двері не матимуть порога зовсім, або якщо його висота не перевищуватиме 3 см. Високі пороги, на час виборів, необхідно обладнати спеціальними заїздами, наприклад, з дерева.

• Вхідні двері мають бути достатньо широкими, щоб в них пройшов візок – це більше 80 см.

3. Сама виборча дільниця теж повинна відповідати нормам ДБН:

• Бути розташованою на 1 поверсі. На вищі поверхи важко дістатись багатьом виборцям, наприклад літнім людям.

• Бажана відсутність високих сходів чи порогів, або обладнання їх спеціальними заїздами.

• Дільниця має бути добре освітленою, а урни і меблі мають бути розставлені таким чином, щоб не створювати перепон.

• Туалет повинен бути обладнаним таким чином, щоб людина з обмеженими можливостями могла без проблем самостійно ним скористатися, для цього унітаз слід обладнати поручнями.

Дотримання таких норм зробить відвідини виборчих дільниць комфортнішими не лише для інвалідів, а й для переважної більшості виборців, в т.ч. пенсіонерів. Не рідко можна почути від людей, що повернулись з Європи, до якої ми прагнемо, що у них склалося враження, наче інвалідів там набагато більше ніж в Україні. Насправді, це не так. Просто там більшість життєво необхідних об’єктів обладнані за приведеними вище нормами ДБН. Це суттєво спрощує життя людей з особливими потребами. Завдяки цьому вони не бояться самостійно вийти на вулицю і вести повноцінне життя. Україна на шляху такого перетворення.

«Розумний в гору не піде, розумний – гору обійде»

За результатами моніторингу, який ініціювався обласним комітетом доступності, з’ясовано, що в області, здебільшого, забезпечується надомне голосування осіб, які мають інвалідність. І дійсно, чим не вихід: замість того, щоб долати десятки перешкод і голосувати на дільниці, чому б не лишитись вдома, де все комфортне і знайоме, і проголосувати там? Не даремно ж існує приказка: «Розумний в гору не піде, розумний – гору обійде». З одного боку, це вихід. Але ж вдумайтесь, для того, щоб спростити життя собі – нічого ніде не добудовувати і не прибирати, ми прирікаємо людей на соціальну ізоляцію. Надомне голосування порушує їх права, а саме право вибору – можливість повноцінно брати участь у політичних процесах на рівні з іншими (ст. 29 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю).