Богдан Логвиненко розповів кременчужанам історію святого порно (18+)

12.05.2016, 10:33 Переглядів: 7 134

Богдан Логвиненко розповів кременчужанам історію святого порно

"Люди, що працюють у порноіндустрії, — здебільшого інтелігентні, ввічливі й освічені, це не страшні підпільні підвали, це хороші і великі апартаменти, це не страшні й убогі ґвалтівники — це, здебільшого, молоді привабливі люди. У цьому середовищі не говорять лише про секс чи про партнерів, тут є актори театрів, художники, колишні спортсмени, студенти хороших вузів", - цитата з книги.

8 травня у Кременчуцькому альтернативному культурному центрі #Adapter столичний письменник, журналіст та літературний критик Богдан Логвиненко презентував кременчужанам свою книгу «Saint porno».

 

«Saint porno» - це розповідь порноакторки українського походження Ліни, яка відкриває секрети «іншого кіно», видана у 2016 році. Це історія дівчини з української провінції, яка знайшла себе на знімальному майданчику за щільно запнутими вікнами.

 

«Стрункий і влучний текст без "розсусолювань". Богданова героїня запросто могла би стати викладачкою якого-небудь із цих напівідіотських псевдоведичних курсів імені "как стать настоящєй женщіной" чи “найді в сєбє богіню”, але вона... занадто розумна для цього. І занадто вільна. Те, що ви завжди бачили, але не хотіли прочитати між рядками. Я би назвала цю книгу взагалі так, як називають тугу і дике бажання чогось: Food Porn, Travel Porn, Cabin Porn. Порно як вибір. Отже, це буде звичайне собі Life Porn. Без купюр», - таку рецензію на книгу дала відома українська письменниця Ірена Карпа.

 

На презентацію зібралося трохи більше 20 чоловік різного віку та статі. Кременчужани з цікавістю слухали тихий, але впевнений Богданів монолог про його книгу, про історію її створення, про дівчину, завдяки якій книга з'явилася, про соціальні стереотипи у нашому суспільстві, про подорожі і особисту свободу та, звичайно ж, про порно.

 

Ось що він розповів...

... про те, як виникла ідея створення книги:

 

- Якщо казати про те, чому для мене це було важливо ідеологічно, то спочатку я почав працювати над циклом “Перехожі”... я побував більше ніж в 50-ти країнах, а за останній рік відвідав 30. Коли я повернувся з-за кордону мені страшенно захотілося трошки розбавити фарби, тому що вони дуже згущені. І люди, здебільшого однакові, і думають плюс-мінус однаково, мало кольорів, мало різноманітності...І мені хотілося писати про людей, історії про те, які є люди в різних куточках Європи та Азії.

- І ідея, спочатку була в тому, щоб руйнувати якісь стереотипи. Є стереотипи, наприклад, про ЛГБТ-спільноту, про бізнес, про громадський активізм... Але коли я почав займатися цією темою, то зрозумів, що тут стереотипів надзвичайно більше. Проте моя ідея була не в тому, щоб зруйнувати ці стереотипи, а в тому, щоб показати різноманітність.

... про те, чому саме порно:

- Я не люблю порно.

- Я знав, що тема порно не описана, тому що я пошукав... Знайшов якісь вірші сучасних письменників, але вірші, як ви розумієте, не надто інформативні.

- Для мене це теж був подив, тому що 25 років ми фактично займаємося самоцензурою. В принципі, 40% інтернет-трафіку — це порно. Всі його дивилися, я думаю.

- Справа в тому, що коли ти дивишся фільм, то не замислюєшся про технічні аспекти зйомки. Тут може бути таке, що в даному випадку книжка може бути кращою за фільм.

… про порноакторку, думки якої він записав:

 

- Вона довгий час була підписана на мене у Фейсбуці, читала мене, і просто довірилась моєму стилю написання. Коли ми почали працювати, то ніхто не знав, у що це в кінці кінців виллється. Вона дала мені факти, а я, опираючись на них, створив вже художній твір.

- Вона в книжці говорить, що їй хотілося би стати першою людиною, яка про це говорить. Їй хотілося не просто щоб її послухали, а щоб її почули. Вона багато там говорить про суспільство, що не приймає досвід... будь-який досвід, про себе в цьому суспільстві, власне, про сексуальність, про виховання.

 

... про сексуальне виховання:

 

- До теми про сексуальне виховання... До мене на презентації в Сумах підійшла жіночка і розповіла, що в старшій школі вона була єдиною, хто знав, що під час місячних можна завагітніти. Серед її однолітків навпаки був міф, що це нереально. І вона каже: “Зі мною просто говорили батьки”... А коли всі це обговорювали, то вона соромилася, що її засміють. І тут така проблема, що і батьки, і школа, і суспільство бере на себе відповідальність за незнання. Тобто, діти коли виростають, то вони не знають базових речей і бояться цього, бо незнання викликає страх.

 

... про історію написання книги:

 

- Спочатку я написав про неї невеличку історію, яка викликала купу коментарів. Я нарвався на моралістів, які закидали мені свої штуки... і з цих коментарів я почерпнув для себе питання, що були б цікаві читачам.

- Ми працювали тиждень від 6 до 10 годин кожного дня. Зазначу, що ця робота виявилася виснажливішою, ніж звичайна робота порноактриси.

- Коли я пишу, я записую деякі факти, якими зі мною діляться люди і охудожнюю їх. Тобто мої книги не є документальними — це художній текст, оснований на фактах. Звісно, ці факти я намагаюсь передати максимально правдиво, але, з іншої сторони — це абсолютно художній твір.

- Потім я два місяці писав це, паралельно читаючи безліч літератури. Часто мені доводилося дивитися такі фільми, адже важливо було зрозуміти про що я пишу.

- Одного разу мені у Фейсбуку написало видавництво “Клуб сімейного дозвілля”. У мене запитали чи маю щось нове. І я їм сказав, що в мене є написана одна штука, але вона як би, не дуже сімейна. Хоча, якщо провести певні аналогії, то порно, воно навпаки зміцнює сім’ю. І вже буквально за день ми домовились, що будемо видавати.

 

... про назву:

 

- "Saint porno" - це як ч/б. Назва основана на контрастах, адже у книзі є і про святість, і про ницість, і про Бога. Тому це, власне, контраст, який увесь час відчувається у нашому світі. Книга більше про суспільство, ніж навіть про порно.

- Це те, про що я часто спілкуюся з туристами, коли вони бачать як по роздовбаним київським дорогам їдуть надзвичайно дорогі машини, а в них ще й деколи попи сидять. В книзі багато є і про Церкву, і про її роль у сучасному суспільстві.

 

... про реакцію читачів:

 

- Тут справа в тому, що на будь яку тему знайдуться люди, які кричатимуть що “єсть дєла поважнєє”. Приміром, я в лютому займався громадською акцією “NoVisaToUkraine” в якій ми аналізували скарги на наші консульські установи за кордоном, на нашу Міграційну службу, адже, як виявилось, іноземцям дуже складно потрапити в Україну. Ми розробили план лібералізації в’їзду іноземців в Україну. І от тоді значно більше людей писали мені: "Нашо ти цим займаєшся? Нас не пускають в США і ЄС — ось чим треба займатися!". А от ця книжка викликала менший резонанс, адже її ще треба прочитати. Це ж проблема — 160 сторінок.

 

- Порно зацікавило людей, хоча я сподіваюся, що це не лише тематика і назва.

 

- На одній з презентацій перекладачка з чеської сказала, що вона обговорювала цю книгу з одним чеським письменником, який був здивований тим, що в українській літературі можна якимись подібними темами викликати резонанс, бо в чеській літературі вже немає тем не обговорених чи не написаних.

 

- В якійсь із рецензій мене назвали головним феміністом країни і борцем за права жінок.

 

- Один відвідувач у Тернополі сказав, що у книзі АЖ 2 матюки на 160 сторінок. Так що, якщо ви читаєте книжки заради матюків, то з моєю вам не пощастило.

 

... про літературні паралелі:

 

- Вже двічі чи тричі на презентаціях мою книгу порівнювали з книгою Паоло Коельо “11 хвилин”. Є така проблема, що я не читав цієї книги. Я з Коельо читав "Алхіміка", “Вероніка вирішує померти”, і щось іще... І це, напевне, було десь з 10-11 років тому. І до цієї книги в мене вже не дійшло. З Оксаною Забужко та її “Польовими дослідженнями...” було також порівняння. Але у Оксани Степанівни дуже довгі речення, у мене коротші — доступніше для читачів.

- Література не може бути вирваною із контексту, вона із чогось береться і у щось продовжується. Бо я здебільшого читав літературу, яка пов’язана з порно, власне. І про Коельо в той момент, як писав, не подумав навіть.

... про культ мертвих:

 

- Я пишу про живих існуючих людей. І тут штука в тому, що мене страшенно гнітить наш культ мертвих, адже ми страшенно любимо "любить и плакать" за померлими, бо вони статичні і любити їх зручно. Я, натомість, пишу про живих, тих, що ще можуть зробити помилки, тому, в даному випадку невідомо, чим закінчаться їх історії.

... про страх:

 

- Люди дуже часто приходять додому і вмикаю телевізор, навіть не замислюючись над тим, навіщо вони це роблять. Люди зараз просто бояться залишатись на самоті. Бояться сидіти в тиші і слухати своїх думок.

 

- Якщо я зустрічаю економіста, то не розпитую його про економіку, тому, що нічого в ній не розумію, але коли я у вагоні потяга зустрічаю ромів, то я розпитую їх про їхнє життя, бо всі інші бояться це зробити, бояться до них підійти, розпитати, як вони живуть, чим заробляють, як крадуть... І вони все мені розказують.

... про те, чому потрібно прочитати «Saint porno»:

 

- Та я не знаю, чого її треба читати. Може її не слід читати зовсім.

 

Для тих, хто не знає, чи слід йому читати цю книгу, ще одна цитата з неї:

 

"Зйомка в порно для хлопців — неабияка праця. Вона значно складніша, потребує набагато більшої фізичної витривалості від чоловіків, ніж від жінок, хоча вважається, що навпаки. Суспільство жаліє і сварить дівчат, а хлопців, які знімаються у порно, вважають щасливцями, що вхопили Бога за бороду. Але мені завжди усіх факерів було шкода. Вони втомлюються значно швидше, ніж дівчата, вони мають бути такими витривалими, аби записати сет навіть на годину. Хлопцю потрібно перед десятком людей поставити член і триматись так — буває, що навіть цілу годину. Деякі не можуть розслабитися, вони п’ють таблетки і після зйомок виглядають зовсім не як альфа-самці, а як абсолютно вижаті лимони. Усе, що викликають хлопці після зйомок, — жалість. Під час зйомок режисери і помічники завжди піклуються про дівчат, коли є якась пауза, тисячі разів питають, як почуваєшся і чи, може, щось треба, а хлопці стоять збоку і д***. Їм треба тримати половий орган під час перерви, щоб одразу після неї почати зйомку".

Автор: Руслана Горгола Джерело фото: сторінка #Adapter у соціальних мережах
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх