В Кременчуге на 10-й школе установили мемориальные доски погибшему в АТО Артему Носенко и писателю Виктору Баранову

11.10.2016, 12:30 Переглядів: 5 435

На мероприятие пришли родные и близкие Артема и Сергея Баранова

11 октября на фасаде Кременчугской специализированной школы I-III ступеней №10 с углубленным изучением английского языка установили мемориальные доски погибшему в АТО бойцу Артему Носенко и писателю Виктору Баранову.

Право открыть доски предоставили старшеклассникам.

На мероприятие пришла мама Артема Носенко Валентина Ивановна. Со слезами женщина рассказала историю из детства Артема и пожелала всем присутствующим мирного неба.

- Когда я спросила у сына, зачем он пошел воевать, он ответил "вас защищать". Он для меня герой. Никогда не прятался, - сказала Валентина Ивановна.

На открытии мемориальных досок также присутствовала Лидия Петровна, жена Виктора Баранова.

- Я пришла низко поклониться ученикам и учителям 10-й школы за то, что они провели большую работу по сохранению памяти Виктора Баранова, - отметила она.

Артем Носенко народився 28 жовтня 1991 року в Світловодську, потім з сім'єю переїхав до Кременчука. Після закінчення школи №10 в 2009 році вступив до Кременчуцького національного університету. У 2014 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «системна інженерія».

Артем служив старшим солдатом роти глибинної розвідки у 131-м розвідувальному батальйоні. 24-річний кременчужанин загинув від кулі снайпера 15 грудня 2015 року у Павлопілі Донецької області. Похований на Свіштовському кладовищі.

Також завтра, на школі №10 встановлять меморіальну дошку письменнику Віктору Баранову.

Віктор Баранов - письменник, голова Національної спілки письменників України (з жовтня 2011), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія». Народився у селі Кривуші під Кременчуком. Письменник помер 30 липня 2014 року після тривалої важкої хвороби.

Віктор Баранов автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

Один з його відомих віршів «До українців», який покладений на музику Теодора Кукурузи

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість — в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе каже і до кожного з вас — Говори!
Говоримо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відкол...

Автор: Ирина Серёгова

Теги:

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.