Заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль каже, що тепер за крадіжку особистого майна на суму, яка не перевищує 465 гривень міліціонер може лише скласти протокол про адміністративне правопорушення і, якщо злодія впіймали на гарячому, ненадовго його затримати. 'Якщо сума украденого не перевищує 465 гривень, правоохоронці навіть не мають права порушити кримінальну справу і, відповідно, провести обшук у підозрюваного (навіть якщо на нього вказують десятки людей). Немає складу злочину. Така крадіжка є адміністративним порушенням і карається мізерним штрафом, виправними роботами або 15 добами адмінарешту', відзначив Москаль.
'Виходить, що сьогодні в будь-якого жителя села можна фактично безкарно вкрасти на вулиці або у дворі, скажімо, 20 курей або кролів, потягти дві вівці, козу, теля, викопати весь город або викрасти сільгоспінвентар', - обурюється Москаль. Він також підкреслив, що у великих містах, безумовно, збільшиться кількість крадіжок мобільних телефонів і кишенькових крадіжок.
'Раніше, навіть якщо кишеньковий злодій витяг у вас порожній гаманець, це вважалося крадіжкою особистого майна і кваліфікувався як кримінальний злочин. А тепер усі підрозділи по боротьбі з кишеньковими крадіжками можна розпускати - у їхній роботі держава більше не має потреби'.
Москаль також відзначив, що вже неодноразово звертався до комітетів Верховної Ради, доводячи, чому не можна приймати такі зміни в кодекс, і єдиним виходом бачить звернення депутатів до Конституційного суду і визнання прийнятих змін неконституційними.
Чому так сталося
Як відомо, 30 червня набули чинності ухвалені Верховною Радою України зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. «Згідно з новою 51 статтею Адмінкодексу, «дрібною крадіжкою» вважається така, при якій вартість украденого не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів податків громадян. І якби брався до уваги розмір неоподаткованого мінімуму, який наразі становить 17 гривень, нічого страшного б не було. Сума склала б всього 51 гривню (17грн. х 3 = 51грн.). Але...
У 2003 році Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування фізичних осіб у якому записано, что ця величина (неоподатковуваний мінімум – 17 гривень) не розповсюджується на норми адміністративного і кримінального законодавства. У таких випадках розмір неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні розміру податково-соціальної пільги. А це означає, наприклад, що з 30 червня цього року три неоподатковуваних мінімуми «перетворюються» уже в... 393(!) гривні. А з 1 липня (з урахуванням підвищення мінімальної зарабітної плати до 310 гривень) «дрібною» вважається крадіжка на суму в 465 гривень. З вересня ж, коли мінімальна зарплата збільшиться до 332 гривень, сума, на яку можна буде фактично безкарно красти, сягне 498 гривень.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.