Водію «Порше» винесли вирок

14 квітня, в Автозаводському районному суді Кременчука було винесено вирок Леоніду Нефедовичу, який 5 квітня 2008 року, керуючи позашляховиком Porsche Cayenne, збив на смерть трьох пішоходів у районі ПК «КрАЗ». Шість років та шість місяців з моменту взяття під варту (з дня трагедії) – це максимальний строк, який міг дати суд, врахувавши пом‘якшувальні обставини. Те, що водій був нетверезий, суд не довів. Під існуючий Закон «Про амністію» осуджений не потрапляє. Чи буде подано апеляцію, адвокат не знає, оскільки у них із Нефедовичем різні думки щодо захисту. Захисник впевнений у неповному розслідуванні, а водій на передостанньому засіданні повністю визнав свою вину.

Також суд зобов’язав міську прокуратуру перевірити дії трьох свідків, яких підозрюють у дачі завідомо неправдивих показань (лікаря-нарколога, працівника швидкої допомоги та таксиста). 

У ніч трагедії

П’ятого квітня 2008 року, близько першої ночі, позашляховик люкс-класу Porsche Cayenne, за кермом якого сидів директор торгового дому «Тульчинка-Центр» 34-річний Леонід Нефедович, збив на смерть трьох пішоходів. Трагедія сталася на вулиці 60 років Жовтня, навпроти Палацу культури «КрАЗ» в напрямку руху на Молодіжний. Тіла трьох молодих людей (подружжя та їх товариша) автомобілем буквально розірвало на шматки. Водій не гальмував – після зіткнення позашляховик «винесло» на газон розподільчої смуги, і він врізався у стовп.

Нефедовича та його пасажира витягли з автомобіля перехожі та відпочиваючі. Лікарі швидкої надали їм першу медичну допомогу. Після того міліціонери доставили чоловіків у наркодиспансер для дослідження на стан алкогольного сп’яніння. Нефедович відмовився від аналізу. На місці ДТП почала працювати слідча група. Кров на визначення вмісту алкоголю у підозрюваного взяли лише наступного дня, після порушення кримінальної справи...

На шляху до істини

Звістка про страшну трагедію миттю облетіла Кременчук і мешканці жадали якнайшвидшого розслідування, суду й покарання винного. Кілька разів мітинги збиралися на місці ДТП, під прокуратурою міста. Висловлювалося дуже багато суперечливих думок щодо об’єктивності розслідування.

Через два місяці, а саме 5 липня 2008 року, кримінальну справу стосовно водія Нефедовича направили до Автозаводського районного суду Кременчука. На початку розгляду справи водій визнавав свою вину частково – те, що їхав з перевищенням дозволеної швидкості, а саме близько 60-80 км/год (у справі фігурує швидкість 150 км/год). За його словами пішоходи вибігли на дорогу перед автомобілем.

Стан водія, освітлення вулиці, погодні умови, напрямок руху пішоходів, швидкість руху автомобіля – саме ці обставини стали найбільш суперечливими у ході судових засідань – свідки давали різні показання, а деякі взагалі їх міняли.

Захист подавав клопотання, в яких просив виключити зі справи певні докази, вказував на необ’єктивність слідчого, залучав інших експертів. Окрім «основного» адвоката Григорія Сніжка було введено в засідання захисника Дениса Кравчинського, який заявив головуючій судді відвід (недовіру). Йому відмовили. На передостанньому засіданні, 9 квітня, Леонід Нефедович відмовився від послуг Кравчинського і заявив, що визнає свою провину. Адвокат Сніжко, у свою чергу, подав клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв’язку з неповнотою та необ’єктивністю розслідування. 11 квітня суд відмовив у цьому клопотанні. 
Судове слідство було проголошено завершеним і почалися судові дебати…

Обвинувачення

Прокурор Олександр Рибка виступив з промовою, в якій вказував на обставини скоєння ДТП:

– Водій був у стані алкогольного сп’яніння. Він мав можливість заздалегідь побачити пішоходів, які переходили дорогу справа наліво. Але він нічого не зробив щоб зупинити автомобіль або уникнути зіткнення. Водій порушив пункти 12.3, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху***. Він повністю визнав свою провину. Вона підтверджується проведеними експертизами і свідками. Злочинні дії були правильно кваліфіковані. Обставинами для пом’якшення покарання є каяття, двоє неповнолітніх дітей та добровільне відшкодування шкоди потерпілим. Обтяжливою обставиною є те, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння. Тому прошу суд визначити покарання у вигляді восьми років позбавлення волі (санкція статті*– від 5-ти до 10-ти років позбавлення волі – ред.) і трьох років позбавлення права водіння автомобіля.

Далі виступила представник потерпілих адвокат Малека, яка заявила, що з урахуванням пом’якшувальних обставин, підсудний отримає максимальний термін шість років і шість місяців (згідно законодавства, при наявності комплексу пом’якшувальних обставин, строк покарання не може перевищувати 2/3 від максимального терміну – 10 років). Вона заявила про те, що Нефедович відмовлявся від будь-яких досліджень. До того ж, оскільки про батька-інваліда одного з загиблих родичі підсудного забули, то не можна вважати відшкодування збитку виконаним у повному обсязі.

Лінія захисту

Адвокат Григорій Сніжко в своїй промові говорив про наступне:

– Усім зрозуміло, що мій підзахисний не хотів цього ... Він несе цей хрест. Є різні думки щодо механізму скоєння ДТП. Незважаючи на зібрані докази, необ’єктивність розслідування справи, він визнає свою провину, йде з каяттям. З самого початку було озвучено, що нібито Нефедович був п’яний, була суха погода, а потерпілі переходили дорогу справа наліво. Було створено думку громадськості. 
Я вважаю, що істину і правду людина каже в суді. І лікар-нарколог пояснив, чому він підписував ті протоколи. Я сам був слідчим і знаю, що люди можуть не погоджуватися з написаним, але підписувати протокол. Треба віддати йому належне, що людина знайшла мужність сказати істинну правду не зважаючи на можливі наслідки. Тільки по запаху алкоголю не можна говорити про те, що людина знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. Про це є висновок комісії лікарів-наркологів Полтавського обласного наркологічного диспансеру. Слідство не доводить, що мій підзахисний перебував у стані алкогольного сп’яніння. У нього була відібрана кров на аналіз, і алкоголю в крові виявлено не було. Скільки перевірок після цього було у тих лікарів, навіть генетична експертиза – нібито кров підмінили...

Як би там не було, але всі учасники дорожнього руху повинні виконувати Правила дорожнього руху. Пішоходи повинні рухатися по пішохідному переходу. Згідно з пунктом 4.14-а** – пішохід має право виходити на дорогу тільки після того, як переконається в безпеці. Цьому навчають з дитячого саду. Можуть сказати, що він (Нефедович – ред.) їхав надто швидко. Але ніхто не довів точної швидкості руху автомобіля мого підзахисного. Навіть якщо б він їхав зі швидкістю 150 км на годину, тобто 35-40 метрів за секунду... Якщо пішоходи пройшли 3-4 секунди по проїжджій частині, то все одно в момент виходу на неї відстань до автомобіля була 120-160 метрів. Це незначна відстань – автомобіль знаходився в районі виїзду на перехрестя з вулицею Київською. Пішоходи мали можливість бачити транспортний засіб. Вони могли його пропустити. Це наша довічна халатність. Тут є обопільна вина, і тому його вина (Нефедовича – ред.) часткова, але він всю її бере на себе. Я не кажу, що він не винен. Я вважаю, що він розкаявся і розкаявся діяльно – добровільно відшкодував матеріальний і моральний збиток, а ці дії підпадають під пом’якшувальні обставини. Ми всі говоримо, що необхідно виконувати вимоги Закону... Сукупністю пом’якшувальних обставин є не менш двох обставин. І в нього є ця сукупність – розкаяння, відшкодування шкоди, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, раніше не був помічений ні в чому протизаконному, гарний сім’янин, у нього двоє неповнолітніх дітей, а в селі самотня матір. Те, що він займається бізнесом і збільшував статок для родини – це позитивна риса, а не негативна. Суд повинен врахувати, що всі сумніви повинні трактуватися на користь підсудного. А стаття 75 Кримінального кодексу говорить про міру покарання з відстрочкою вироку. Закон цього не забороняє. 

Адвокат попросив суд, ідучи в дорадчу кімнату «набратися мужності і об’єктивно оцінити всі докази, врахувати, що підзахисний не є суспільно небезпечною особою».

– Він не вбивця, не злодій, – заявив пан Сніжко. – Це не той злочинець, який повинен знаходитися у тюрмі. Головний принцип покарання – це виправлення та перевиховання. Прошу прийняти справедливе рішення.

Представник потерпілих акцентувала увагу на словах підсудного про те, що він не знає «чому так сталося».

– Тобто він не визнає своєї провини (на одну пом’якшуючу обставину менше – ред.), – наголосила пані Малека, – а щодо визначення стану алкогольного сп’яніння підсудного, то через десять годин вміст алкоголю в крові може знизиться до рівня, який прилади вже не можуть визначити, тому результати дослідження крові водія не можуть братися за основу, а свідки підтверджували те, що він був у стані алкогольного сп’яніння.

На це адвокат ще раз послався на висновок комісії лікарів обласного наркологічного диспансеру, в якому йдеться про неможливість визначення стану тільки за зовнішніми ознаками.

– У мене зараз теж може бути почервоніння на обличчі, – сказав Григорій Сніжко. – Я хвилююся. Адже людина тоді знаходилася в стресовому стані і могла реагувати на це по-різному.

Більше дев’яти місяців справа перебувала в Автозаводському районному суді Кременчука. 14 квітня підсудному було винесено вирок. За загибель трьох людей під колесами його автомобіля Леонід Нефедович отримав своє покарання.

Останнє слово

Леоніда Нефедовича в судовому засіданні:

– Прошу врахувати, що я визнав свою провину і щиросердно каюся. Я в майбутньому хотів би мати контакти з родичами загиблих. Я не хотів цього. Прошу обрати мінімальну міру покарання.

Вирок

14 квітня. Вирок Леоніду Нефедовичу зачитувався майже годину.

Автозаводський районний суд, при головуючому судді Тамарі Сировєтнік, встановив, що «Нефедович, керуючи автомобілем Porsche Cayenne, рухався по вулиці 60 років Жовтня в районі Палацу культури «КрАЗ» у бік Молодіжного. Водій, маючи можливість заздалегідь побачити пішоходів, які перетинали проїзну частину справа наліво відносно руху автомобіля, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля і допустив наїзд на пішоходів… Суд вважає зібрані докази достатніми для визнання підсудного винним у вчиненні встановленого судом злочину і призначенні йому відповідного покарання…

Обговорюючи питання про покарання підсудного, суд враховує ступінь тяжкості злочину, який є тяжким злочином, особу підсудного, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, пом‘якшувальні та обтяжливі покарання обставини».

Обставинами, що пом‘якшують покарання підсудного, суд вважає:

– вчинення злочину вперше;

– повне визнання своєї вини;

– щире каяття, яке виразилося у відшкодуванні заподіяної матеріальної та моральної шкоди всім потерпілим;

– бажання продовжувати відшкодовувати моральні збитки;

– сімейний стан підсудного, на утриманні якого знаходяться двоє малолітніх дітей, непрацююча дружина та стара мати.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не знайшов, вважаючи, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення злочину в стані алкогольного сп‘яніння. В судовому засіданні свідки, які спілкувалися із Нефедовичем після скоєння ним ДТП, давали суперечливі показання з приводу того, чи чули вони запах алкоголю з роту.

Оскільки всі сумніви повинні трактуватися на користь підсудного, суд вважає, що дана обтяжлива обставина не знайшла свого підтвердження і повинна бути виключена з обвинувачення підсудного.

Підсудний був засуджений до позбавлення волі строком на шість років і шість місяців (це максимальний строк, можливий при врахуванні пом’якшувальних обставин) та позбавлення права керування строком на два роки.

До 29 квітня на вирок може бути направлена апеляція.

Літера закону

* Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

Частина 3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

(Кримінальний кодекс України)

** 4.14. Пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху…

*** 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

12.9. Водієві забороняється:

а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу;

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 («Обмеження максимальної швидкості» – забороняється рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові), 3.31 («Зона обмеження максимальної швидкості» – забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух зі швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові)…

(Правила дорожнього руху)

Слово адвоката

Григорій СНІЖКО, адвокат Леоніда Нефедовича:

– Якщо ви були присутніми на судовому процесі, то ви бачили, що на останніх засіданнях у нас із моїм підзахисним існують різні думки з питань захисту. Підсудний, а зараз осуджений, вибрав одну позицію. У мене інша позиція, об‘єктивна – по матеріалах кримінальної справи, по доказах… У даний час я вважаю, що вина його не доведена по справі. Як досудове, так і судове слідство проведено не повно, з обвинувачувальним уклоном. У сьогоднішньому вироку я слухав різні викладені показання. Я вважаю, що вони перекручені та викладені з обвинувачувальним уклоном. Буду я писати апеляцію, чи ні – я не знаю. Чому? Тому що моя позиція залежить від думки та рішення мого підзахисного. Якщо він мені скаже, що треба писати апеляційну скаргу – значить, я буду писати. Якщо він скаже, що не треба писати апеляційну скаргу і він згодний з вироком – я, звісно, не буду. Тому все цілком залежить від мого підзахисного.

I свідкам перепаде…

Суд окремою Постановою зобов’язав прокуратуру перевірити дії трьох свідків – лікаря-нарколога Погорєлова, працівника швидкої допомоги Пшеничного і водія таксі Кузьменка, які підозрюються у дачі свідомо неправдивих свідчень.

Так, показання допитаного свідка Кузьменка з приводу напрямку руху пішоходів було розцінене як намір ввести суд в оману. Слова таксиста (він заявляв, що трагедія сталася на його очах – пішоходи вибігли з майданчика для таксі прямо під колеса Porsche) не узгоджуються з отриманими в судовому засіданні показаннями інших свідків та результатами експертиз.

Також, суд вважає, що обидва лікарі змінили свої показання. У досудовому слідстві вони заявляли, що Нефедович перебував у стані алкогольного сп’яніння, а у суді сказали, що не можуть цього стверджувати.

Щодо амністії

За словами Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Олександра Крилова, засуджений за своєю статтею (286 ч. 3 Кримінального кодексу України*) не підпадає під Закон «Про амністію». Пільги для цієї категорії засуджених можуть наступати тільки після відбуття ними 2/3 строку покарання. Один рік осуджений перебував у СІЗО, тому цей час вже враховано у терміні покарання – вважається, що один рік він вже «відсидів». Водії в Україні відбувають покарання у колоніях, режим в яких значно м’якший, ніж тюремний.

Автомобіль Porsche Cayenne суд постановив конфіскувати в прибуток держави.

Коли верстався номер

Як повідомили у прес-службі Полтавської обласної прокуратури, прокурор, який підтримував державне обвинувачення у справі, вимагав засудити підсудного до 8 років позбавлення волі. Тому не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, прокуратурою міста Кременчука на вирок Автозаводського районного суду від 14.04.2009 року підготовлено апеляцію про його скасування у зв’язку з м’якістю призначеного покарання.