Діти, забуті за мостом

Кілька днів тому кореспонденти  «Телеграфа» побували в інтернаті ім. Макаренка, розташованому на правому березі Дніпра.  Після закриття мосту в інтернаті виникла купа додаткових  нагальних проблем.  Аналогічні проблеми з’явилися ще у двох закритих дитячих установах – у спеціальній школі-інтернаті (більш відомій, як допоміжна) та у дитячому психоневрологічному санаторії. Нові незручності в усіх установах пов’язані зі складностями перевезення дітей та їхнім лікуванням.
Наприклад, в інтернаті Макаренка виховується близько 42 сиріт, які перебувають на обліку у кременчуцькому протитуберкульозному диспансері.  Хоча би раз на два тижні їх треба возити на огляд.  А диспансер за мостом, так просто туди не доїдеш.
Така ж ситуація  і з відвідинами дитячої  стоматологічної поліклініки – вона знаходиться  на тому боці Дніпра.  Як доправляти туди дітей  із зубним болем?  Як перевозити хворих дітей до міської дитячої лікарні, яка теж стоїть за мостом?  А за інтернатської статистикою, з 227-ми   вихованців близько 20-ти  щомісяця  перебувають у міській  дитячій лікарні. 
Раніше проблема вирішувалась просто – дітей саджали у службовий транспорт інтернату і везли, куди треба. Зараз  інтернатський транспорт через міст не пройде.  А кататися весь час через  Власівку не вистачає пального.  Звісно, можна перевезти дітей дизелем – сироти мають  єдиний квиток на безкоштовний проїзд.  Дизель їх прийме.  Але ж водії маршрутних таксі відмовляються безкоштовно возити сиріт. То як їм бути далі? В інтернатському кошторисі не закладені кошти на щотижневі міграції двох десятків вихованців.
Здавалося б, у такій ситуації першою мала б прийти на допомогу дитячим закладам місцева влада.  У міськвиконкомі навіть передбачена  окрема посада з окремим посадовим окладом для вирішення різних дитячих питань – віце-мер з гуманітарних питань. До нього «ТелеграфЪ» і звернувся за коментарем.  Ми запитали у заступника міського голови з гуманітарних питань  пана Хоменка, які заходи міськвиконком передбачив, аби  допомогти на час ремонту мосту  трьом спеціальним дитячим закладам, розташованим на  правому березі (інтернату для сиріт, спеціальній загальноосвітній школі-інтернату та дитячому психоневрологічному санаторію)?
Відповідь чиновника була максимально стислою: «У нас аналогічні проблеми з харчуванням. Всі їздять через Власівку. Я керуюсь рішенням мера – міст закритий! Нема про що говорити! І взагалі до нас ніхто не звертався з цим питанням. Немає навіть сенсу його обговорювати!»
Правда, дивно, наскільки щоденні відповіді посадовців відрізняються від їхніх же урочистих промов на День захисту дітей?