Нульова декларація, чи стосується більшості громадян

Ми не будемо розбирати процедуру декларування, предметом даної статті є питання - чи підлягає декларуванню майно більшості громадян.

Для цього треба визначитися яке ж майно підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню.

А декларувати треба активи фізичної особи, які були одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори та/або які не були задекларовані за період до 1 січня 2021 року.

Перелік активів, але не виключний, містить Закон № 1539 це: валютні цінності; рухоме та нерухоме майно, корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; цінні папери та фінансові інструменти; права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди.

Отже, якщо у вас немає активів, які придбані за НЕоподатковані доходи, то вас нульова декларація не стосується.

Закон № 1539 визначає склад та обсяг активів, з яких законодавець вважає, що фізична особа повністю сплатила податки навіть, якщо не подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію:

а) активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування;

б) квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

в) житловий будинок/житлові будинки, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

г) нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення (технічні споруди), загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

ґ) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

д) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Законі № 1539 зазначено: «Особи, які мають право відповідно до цього підрозділу скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених пунктом 10 цього підрозділу.»

Вивчивши перелік, у мене, наприклад, як у власниці двох транспортних засобів виникає питання чи повинна я подавати нульову декларацію?

Відповідь в питанні 11 в Інформаційного листа ДПС № 22 «Чи має значення перелік активів фізичної особи, щодо яких не здійснюється нарахування для сумлінних платників?»

- Ні. Для сумлінних платників податків, активи яких одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, цей перелік не має практичного значення. Підрозділ 9-4 розділу ХХ Кодексу не регулює обсяг прав і обов'язків і не встановлює правових наслідків для фізичних осіб, активи яких одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Таким особам не потрібно подавати одноразову (спеціальну) декларацію для підтвердження «чистоти джерел» одержання (набуття) ними активів. Положення Закону №1539 не змінюють правової оцінки сумлінності таких платників податків. Такі платники можуть мати й інші активи, фізичні характеристики та вартість яких відрізняються від зазначених у відповіді на запитання 10. Вважається, що повнота сплати податків і зборів такими особами вже підтверджена даними контролюючих органів і додаткових пояснень щодо цього від них не вимагається. Гарантії визначені підрозділом 9-4 розділу ХХ Кодексу таким особам не потрібні.

Отже, по-перше, я вважаю, що я з усіх доходів сплатила податки, по-друге, як визначає Закон № 1539 одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це право, а не обов'язок, відповідно я не збираюся подавати нульову декларацію.

Закон № 1539 містить норми перевірки саме нульової декларації, і відсутні норми щодо перевірки інших громадян, які не скористалися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Крім того, п.102.1 Податкового кодексу передбачено строки давності: 1095 дня (2555 дня для статей 39 і 39-2; строк давності не застосовується до єдиного соціального внеску (ЄСВ), також якщо не було подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання).

За словами в.о. Голови ДПС Євген Олейніков головним очікуванням від реалізації закону є не надходження значних коштів безпосередньо від декларування, а, перш за все, вирішення системної проблеми, яка триває ще з кінця 90-х років, з легалізації доходів та власності. Тобто можливість для бізнесу вивести свої активи з «тіні» та у подальшому активно здійснювати і залучати інвестиції.

Тобто закон націлений не стільки на фіскальну функцію, скільки на легалізацію доходів.

На сьогодні в умовах фінмоніторингу, як з боку українських банків так і іноземних організацій все більше постає питання походження грошей, і думаю, саме для можливості скористатися капіталом і впроваджено механізм одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Отже, якщо у вас активів більше ніж визначено в Законі № 1539 для звільнення від декларування, то вирішуючи чи подавати декларацію чи ні, в першу чергу враховуйте чи треба буде вам використовувати свій капітал і обгунтовувати його походження і сплату податків і чи зможете ви це зробити без нульової декларації.