Чому Кременчук не Великобританія?

На засіданні Комісії по найменуванню об’єктів містобудування відбулося підведення підсумків голосування І етапу з перейменування вулиць. Результати голосування оприлюднені на офіційному сайті Кременчуцької міської ради. Порівнюючи їх з рішенням Комісії, я знову почала розмірковувати на тему, чому наша демократія і демократія, скажімо, британська, так разюче не схожі між собою. Нагадаю, коли британці голосували за вихід із ЄС, то за вихід проголосували 51,89%, а проти – 48,11%. І після цього влада, обрана британським народом, почала виконувати волю британського народу, не розводячи дискусій про незрілість британських виборців, про можливість чи німецького, чи французького, чи американського, чи ще якогось впливу на них, про підтасування голосів, про підкуп виборців і т.д. і т.п. Просто влада виконала те, за що проголосували виборці. Це і є сучасне поняття демократії.

Втім, Бог з нею, з Британією. Повернемося до Кременчука.

Знову хочу нагадати, що у зв’язку з воєнним станом із процесу перейменування назв вулиць вилучена одна з головних ланок – обговорення пропозицій на зборах громадян, котрі мешкають на вулиці, яку пропонують для перейменування, тобто думка найбільш зацікавлених громадян не буде ані почута, ані врахована. То ж залишалася надія на те, що, принаймні, думка кременчужан буде почута та врахована шляхом голосування в електронному чи письмовому вигляді.

Я так розумію, голосування необхідне для того, аби дати вулиці ту назву, за яку проголосує більшість кременчужан, що візьмуть участь у голосуванні. Давайте порівняємо вибір кременчужан і рішення, прийняті на вчорашньому засіданні Комісії.

Проїзд 40 річчя ДАІ – більшість за пропозицію Автомобільний (253 голоси) Комісія обирає – Героїв Маріуполя (141 голос).

Вулиця 8 Березня – за збереження старої назви більшість – 230 голосів, Комісія рекомендує Євгена Коновальця – 114 голосів.

Вулиця Гвардійська – за збереження старої назви – 239, Комісія рекомендує Героїв УПА – 140 голосів.

Провулок Бородінський – більшість за провулок Кіборгів. Але, оскільки провулок маленький, цю назву вирішили віддати іншій вулиці. Наступна у списку за кількістю голосів назва «провулок Історичний» - 116 голосів. Комісія рекомендує Сергія Петренка – 31 голос.
Ми зараз не говоримо про більшу чи меншу цінність будь-якої назви. Всі ці пропозиції були виставлені для голосування і лише кременчужани мали обрати ту, яку вони з різних причин вважають найкращою, а обов’язок Комісії – підвести підсумки голосування. І все. Якщо були якісь заперечення проти певної пропозиції, то їх треба було висловити на попередньому засіданні, де цей список узгоджувався.

При реєстрації пропозицій щодо перейменування вулиць, на жаль, не вдалося уникнути технічних помилок, що призвело до спотворення результатів волевиявлення громадян та необхідності переголосування чи прийняття якихось додаткових рішень.

Так, серед пропозицій по Вулиці 1905 року більшість (318 голосів) набрала вулиця Василя Устимовича, яка не може бути прийнята, оскільки вулиця з такою назвою вже існує; друге місце (229 голосів) набрала пропозиція «Вулиця Хлібна», яка чомусь не сподобалася деяким гостям та членам Комісії. Рішення не прийняте.

Аналогічна ситуація з перейменуванням вулиці Генерала Манагарова, яку перейменували більшістю голосів (205) на Гетьманську, але вулиця з такою назвою також уже існує, а, отже, до назви цієї вулиці знову треба буде повертатися.

При реєстрації пропозицій по вулиці Генерала Жадова була пропущена пропозиція «вулиця Лікаря Парнети» – хірурга, який більшу частину свого життя працював у залізничній лікарні (зараз Придніпровська), садиба якої виходить саме на вулицю Генерала Жадова; громадського діяча, завдяки якому в місті з’явився пам’ятник Т. Г. Шевченкові. Оскільки ця пропозиція не була оприлюднена, більшість отримала пропозиція Вулиця Придніпровська (236), що не завадило Комісії подати на розгляд сесії міської ради ще одну пропозицію – «Алітуська», за яку при електронному голосуванні висловились 9 кременчужан, а в письмовому вигляді 45.

При зборі пропозицій по вулиці Генерала Іринєєва була помилково внесена до списку на голосування назва «вулиця Занасипська», оскільки вулиця Генерала Іринєєва знаходиться зовсім в іншому міському районі, що, зрештою, вплинуло на остаточний результат голосування.

Більшості помилок, як на мене, вдалось би уникнути за кількох умов:

1. Не поспішати, виділити більше часу на технічну підготовку питання;

2. Проводити якщо не збори мешканців вулиці, яку перейменовують, то, бодай, громадське опитування;

3. Оскільки на засідання Комісії збирається багато людей, які бажають взяти участь в обговоренні питання, а приміщення замале і не всі гості дотримуються елементарних правил поведінки в громадських місцях, що створює занадто напружену обстановку, за якої важко «виловити» ті самі технічні помилки, про які йшла мова – можливо, варто із складу Комісії призначити робочу групу (3–5 осіб), яка б допомагала у вирішенні суто технічних питань.

У зв’язку із викладеним вище я звертаюся до представників міської влади і до кременчужан із запитаннями:

1. Навіщо проводити голосування, витрачаючи на це дорогоцінний час органів влади і кременчужан, якщо результати голосування не мають абсолютно ніякого значення? Навіть більше того – ігнорування результатів голосування – це прямий виклик кременчуцькій громаді, демонстрація того, що вибором кременчужан, їхнім бажанням можна знехтувати.

2. Чому члени Комісії з перейменування… перевищують свої повноваження, які зводяться до того, аби зафіксувати волевиявлення громадян і передати їх волю на розгляд сесії міської ради, а не тлумачити на власний розсуд результати голосування, порушуючи затверджене органами міської влади Положення?

3. Чому у Великій Британії при вирішенні справді доленосного питання, нікому і в голову не прийшло якось переглядати чи змінювати результати голосування і чому в нас, у Кременчуці, результати голосування можна трактувати, як кому заманеться; чому деякі люди без певних занять, що звуться громадськими активістами, вважають себе наскільки розумними, що беруть на себе сміливість повчати та виправляти вибір кременчужан? І навіть не це дивовижно – люди різні і по-різному оцінюють свої здібності. Цікаво, чому офіційні особи міста сприймають це як належне?

4. Чому влада не чує значну частину своїх виборців?