„Не чекайте благ від підвищення тарифів!” або Передноворічні сюрпризи комунгоспу

З 1 січня водоканал не зможе приймати в розрахунок лічильники, в яких закінчився міжповірочний інтервал. Розрахунок за воду піде з усіма мешканцями по загально-встановлених нормах, а не за лічильниками (в кого вони є). На повірку лічильників немає коштів, у тариф вони не закладені. Про це доповідав на розширеному засіданні міського управління жилкомунгоспу гендиректор водоканалу Валерій Медведовський. Мер доручив зібрати нараду за участю керівництва лабораторії держстандарту, міськводоканалу та КП “Теплоенерго”, аби вирішити цю проблему.

Повірку повинні робити надавачі послуг
Люди встановлюють лічильники для того, щоб зекономити свої гроші. Логічно? Їх у місті майже 29 тисяч лише в квартирах. Раніше лічильники повіряли за рахунок власника квартири. Поки 2004 року не внесли змін у законодавство про метрологію. Після цього „повірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки” стали здійснюватися ”за рахунок підприємств та організацій, які надають послуги з електро-, тепло- та газо- і водопостачання”. Можливо, тому, що не було розроблено механізм фінансування цього процесу, у червні 2005 року збільшили міжповірочний інтервал для лічильників води з 2-х до 3-х років. Тобто ті лічильники води, які мали повіряти у 2005 році, могли почекати до 2006-го. Тепер до нього залишилося 2 тижні.

„38 папуг чи один удав”
2004 року вийшов Закон про житлово-комунальні послуги, згідно з яким порядок формування тарифів встановлює Кабмін. Для водоканалів він досі не визначений. У своєму листі Держжитлокомунгосп рекомендував їм користуватися старим методом 2001 року. Але ним не передбачені витрати на повірку лічильників. До того ж, якщо включати цю послугу в тариф, то вийде, що за неї платитимуть і ті, хто не має лічильника. То що, потрібні два тарифи? Чи три? Бо є ще приватний сектор. Зараз комунальники думають, де взяти кошти на цю повірку, і бомблять урядовців листами та запитами.
У липні  2005 року з’явилася Постанова Кабміну, яка вказує, що повірка лічильників входить у тариф на утримання будинків та прибудинкових територій, тобто відноситься до компетенції ЖЕПів і кооперативів. Законодавець і тут щось наплутав. Калькуляційною одиницею при розрахунку нормативних витрат він визначив 1кв.м загальної площі квартири будинку. Але ж квартири відрізняються своєю площею і плануванням, у когось стоїть один лічильник, а в когось – чотири. Цікаво, як прив’язати до квадратного метра повірку лічильників? І чи не однаково, як квартиронаймач сплачуватиме за повірку лічильника – одразу чи, сплачуюючи за послугу поступово, у складі тарифу протягом трьох років?
У приватній повірочній майстерні „ПП Усенко”нам сказали, що вартість повірки 22 грн. 67 коп. Однак, транспортні та інші витрати набагато більші. Загалом споживачу за повірку лічильника доведеться викласти більше 100 грн. Деякі лічильники відвозять до Дніпропетровська. Отож їх повірка ще дорожча.

Метод примусу, як досвід
У довідці Центру стандартизації, метрології та сертифікації, надісланій на адресу начальника міського УЖКГ, наведено приклади вирішення проблеми фінансування повірки лічильників на місцях. За словами заступника директора Центру Олени Івженко, в інших містах застосовують прямий тиск на абонентів – надсилають попередження, що вони мають самостійно повірити свій лічильник інакше розрахунок піде за загальними нормами. За рахунок фізичних осіб здійснюється повірка у Києві та Дніпропетровську
В Обухові Київської області повірку лічильників здійснює Обухівводоканал. Вартість робіт віднесено на валові витрати, внесено в тариф рішенням виконкому. Доля вартості цих робіт в тарифі складає 4 коп./куб.м. води ДЛЯ ВСІХ абонентів.
В Харкові, як і в Кременчуці поки що не знають, як вирішувати проблему фінансування повірки лічильників.

„Оптимістичний” прогноз
Микола Польщиков, начальник УЖКГ:
„Послуги з повірки повинні надаватися житлово-експлуатаційною організацією і входити до складу квартирної плати (експлуатаційних витрат). Враховуючи політичну напругу, ми їх не включили в тариф, бо він би був ще вищим. Два місяці тому ми створили робочу групу на чолі з моїм заступником Оксаною Кийло. Весь цей час від нас надсилалися листи до Києва, в кінці тижня туди поїдуть наші представники. Не зрозуміло, як врешті-решт формувати тарифи. Понароджували законів, а ні одного підзаконного акта немає! Жодної формули. Будь-яка самодіяльність спростовується законодавством. А як треба – не зрозуміло. Ми не можемо сказати людині, скільки платити і як платити, бо воно не внесено  в список квартплати.
За нашими домовленостями, і міський голова це сказав, рішенням проблеми займатиметься водоканал. Йому потрібно 700-800 тисяч гривень, щоб провести цю роботу. Він теж не вклав у тариф цю послугу. Так само, як і в тарифі за опалення, це теж не враховано.
Я розумію Глухова, коли він каже, що не підвищуватимемо тарифи, бо ще ті не вичхали досі (громадськість опротестовує в суді підвищення тарифів владою - прим. ред.).
Не стане водоканал рахувати за нормами воду з 1 січня. Хоча гарантувати нічого не можу. Я – не мер міста. Це він мусить приймати рішення. Ми направили документи у фінвідділ, щоб потрібну суму виділили в бюджеті. Але чи будуть кошти на це?..
Просто ми повинні сказати людям: не чекайте благ від того, що тариф вам підвищать! Ідіть і здавайте свої лічильники, самі робіть повірку. Все одно ці витрати ляжуть на плечі населення”.

Олег МАРТИНЕНКО