Пригоди коньячної пляшки. Чи може кременчуцький покупець захистити власні права?

В результаті кореспондент «Телеграфа» отримав редакційне завдання: піти і розібратися. Ми пішли. До продовольчого магазину на Жадова, 10.  Купили за готівку пляшку (250 мл) коньяку «Квінт».  Чек на покупку продавець не видала.  Пляшку  коньяку  ми відкоркували одразу біля прилавку, у присутності продавця.  Букет був дивний - настільки, що ми поцікавились: «А вам не здається, що цей коньяк тхне самогоном?»  На що продавець оптимістично відповіла: «Та ви що?!  Який самогон?! У нас чудовий коньяк! І дуже солідний  постачальник – фірма «Бізнес-гранд»!  Їх всі знають!»
Сперечатися ми не стали.  Лише  попросили продавця все-таки видати нам чек на покупку коньяку.  Чек нам видали. 
З чеком та відкоркованою пляшкою ми подалися до міської санстанції (міськСЕС). Нам здавалося, що це найдоцільніше. Ну справді, нюх у кожного свій, кому коньяк самогоном тхне, а кому самогон – коньяком ніжно пахне.  Тож  краще зробити аналіз.

Ех, панове, якщо ви вважаєте, що аналізи здати так просто, то ви страшенно, трагічно, можна сказати, помиляєтесь!  Не просто здати аналізи. Дуже непросто! Завідувач  відділу гігієни харчування міськСЕС  пані Прокопенко  пояснила нам, що санстанція не проводить експертизи товарів, придбаних  заявителями у роздрібній торговельній  мережі – тобто, нашу відкорковану пляшку на аналіз не взяли. Натомість завідувач відділу відрядила з нами до магазину продуктів  спеціаліста  міськСЕС пані Посунько, яка мала  відібрати проби коньяку вказаної марки.
«Кто не успел – тот опоздал!»
  Із спеціалістом міськСЕС  ми прибули до магазину продуктів.  Ми так наївно  сподівалися, що зараз все  з’ясується!  Зараз аналізи як зроблять, так одразу всі зрозуміють, де тут коньяк, а де -  не коньяк!   Але співробітник санстанції  нам чемно пояснила – для правильного, законного аналізу треба відібрати 8 (вісім) пляшечок по 250 мл (норма ДСТУ 41652003).  І всі пляшечки мають бути не просто «Квінт», а «Квінт» одної дати розливу – у нашому випадку, 22.06.2006 р.
 Ви, мабуть, вже здогадалися?  Ніяких восьми пляшок у магазині не було. Там стояла самотня  маленька  пляшечка.  А  продавці пояснили, що зроду не замовляли по 8-10 пляшок. Виключно 3-4.  Співробітник санстанції  попросила зв’язатися зі складом – можливо, там є такий коньяк?  Виявилось, і там немає.  Зник коньяк.  Розкупили. Терміново. Про всяк випадок останню пляшку представник санстанції все-таки  вилучила, склала акт і попросила продавців надати сертифікат відповідності на вилучений товар.
 Не знайшли продавці сертифікат. Теж зник.  Десь тут  був, але не стало.
«Так и пошли они, ветром гонимые...»
 Отак, з однією маленькою пляшечкою, яка жила у магазині без документів, ми й пішли хто куди. Далі було сумно.  Тиждень  редакція  вела переговори з санстанцією щодо аналізу вилученої  рідини.  Зрештою, старший спеціаліст відділу гігієни харчування міськСЕС, лікар-гігієніст пані Скрильник, повідомила «Телеграфу», що лабораторія санстанції не може провести аналіз наданої рідини у зв’язку з недостатньою кількістю зразків.
І знову облом!
 Забрали ми  свою відкорковану  пляшечку з санстанції (а цілу там обіцяли повернути до магазину), і сумно понесли її разом з чеком до кременчуцького відділу  захисту прав споживачів.  Просили те саме – зробіть аналіз і скажіть, коньяк у цій пляшці чи щось інше?  Але нам повідомили, що відділ захисту прав споживачів теж не зробить аналіз рідини у пляшечці.  Бо, по-перше, для аналізу потрібно 6 аналогічних пляшок (вже не 8, але теж немало). А, по-друге, обласна лабораторія тимчасово не робить аналізи у зв’язку з відсутністю грошей – парламентарі забули внести до Держбюджету на 2007 рік кошти на проведення лабораторних досліджень (хоча процедура передбачена законом № 3161-15 «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005.).
«Пить или не пить?! Вот в чем вопрос!»
 Забрали ми свою пляшечку і з відділу захисту прав споживачів. Принесли до редакції – ну буквально зі сльозами на очах.  А тепер уявіть таку драматичну картину -  стоїть  посеред  редакції  відкоркована пляшка коньяку. Пахне.  І ніхто її не п’є!  Бояться.  І ми не п’ємо – надто запах специфічний.   Просто дивимось меланхолійно на нещасну пляшку, і думаємо: ну і як наш споживач у нашому Кременчуці може захистити свої права?

Отже, що ми маємо? Маємо сумнівну пляшку, сумнівний чек, безсилі  контролюючі організації, які не спромоглися провести експертизу товару, та, на додачу, скандал, вчинений головним бухгалтером ПП «Понежа» - надміру агресивна бухгалтерка намагалася перешкодити журналістській діяльності методами, поширеними серед кременчуцьких торговців.
То чи варто захищати свої права у Кременчуці? Безумовно, варто. Тим, хто готовий їх захищати, відділ захисту прав споживачів радить:
- обов’язково беріть чек. Згідно з Постановою Кабміну № 833 від 15.06.2006 видача чеків обов’язкова для всіх торгуючих суб’єктів.
- Обов’язково читайте чек. На ньому має бути вказаний тип товару – «олія», «цукор», «коньяк».  Без цього ви не доведете, що придбали саме неякісну олію, а не помідори. Якщо на чеку вказана лише загальна сума, це свідчить, що товар не занесений до касового апарату, і, скоріше за все, він «лівий». Тож подумайте, чи він вам потрібен?
До речі, керівництво торговельної мережі, де ми придбали сумнівну пляшку, погодилось відшкодувати її вартість.

 «ТелеграфЪ» отримав коментар пана Іванова -  директора ПП «Понежа»,  в торговельній мережі якого знаходиться продовольчий магазин, розташований на Жадова, 10:
- Пане Іванов, поясніть, будь-ласка, чому продавець не видала чек одразу, за фактом покупки, а зробила це лише на вимогу?
- Причин може бути кілька: лінь продавця або ж  несправність касового апарату.
- Касовий апарат працював. Але чому касовий апарат не пробив на чеку тип товару?
- На це теж може бути кілька причин. Або  саме на цей вид товару у продавця не скорегована ціна, або ж товар не занесений до касового апарату.
- Чому продавці не надали сертифікат відповідності товару ані покупцю, ані представнику санстанції в магазині? Адже покупець має право отримати повну інформацію про товар та його якість?
- Власне, вся документація зберігається у головному офісі, у бухгалтерії. Просто не вистачило часу його одразу підвезти.  Також я хотів би зазначити, що ми – посередники у продажу. Ми не відкорковуємо пляшок і не несемо відповідальності за їхній вміст.  Ми лише  легально купуємо їх у постачальника – фірми «Бізнес-гранд».

P. S. Газета «ТелеграфЪ»  не має повноважень, аби вимагати від фірми «Бізнес-гранд» надати 8 пляшок для проведення експертизи. Уповноважена ж  на це санстанція не знайшла доцільним звернутися на фірму з такою вимогою.