Трансгенні продукти. За та проти

(Із sms-повідомлення)

Генетично змінені організми спроможні нагодувати всю планету, – кажуть біологічні інженери. Генетичномодифіковані харчі перетворять нас на мутантів, – відповідають їм противники трансгенів.

Проблема генетичномодифікованих продуктів існує з 60-х років минулого сторіччя.
– Дослідження цієї теми розпочалося ще за часів Радянського Союзу, – пояснює доцент кафедри екології КДПУ, кандидат хімічних наук Тетяна Козловська. – І ми вже з півстоліття  висіваємо змінене насіння. Просто раніше властивості рослин поліпшували за допомогою селекції, тобто через видозмінення багатьох клітин. Генетична ж модифікація змінює одну єдину клітину, за рахунок чого змінюються властивості всієї культури. І за рахунок селекції, і за рахунок генетичних модифікацій вчені задають рослинам певні якості. Візьмемо морозостійке жито. З одного боку – це продукт селекції. А з іншого – хто нам заважає віднести його до генетичномодифікованих організмів. Адже у такого жита відсутня реакція на один певний чинник. І відсутність цієї реакції задала людина. Таким же чином вона змінювала сільськогосподарськи культури з тим, щоб  вони були витривалішими, більш урожайними.

«За»
Генну модифікацію здійснюють у спеціальних лабораторіях з найточнішою апаратурою на рівні однієї клітини. У результаті отримуємо нові форми біологічно активних ДНК та нові організми зі штучно зміненими генами.
– І тут виникає двояка проблема, – каже пані Козловська. – З одного боку, без генетично-модифікованих продуктів обійтися не можна, тому що нам потрібно задавати рослинам певні властивості. До того ж якість нашого харчування викликає багато нарікань. Через незбалансоване харчування знижується імунний статус людини, тобто відгук організму на вплив негативних компонентів навколишнього середовища уповільнюється. А населення земної кулі постійно зростає і без збільшення кількості харчової продукції нам не обійтися.

«Проти»
 За словами Тетяни Козловської, потенційна небезпека полягає у:
* переносі генів на дикі рослини та на немодифіковані культури. Наприклад, звичайна соя у результаті переопилення може стати трансгенною
* проникненні трансгенів у харчові ланцюги – перезапиленою дикою травою можуть харчуватися, наприклад, свійські тварини. А це призведе до потрапляння трансгенних компонентів у кінцеві продукти харчування. Це може призвести до посилення дії певних алергенів
* стійкості до антибіотиків. Якщо людина постійно харчується трансгенними продуктами і приймає антибіотики, то останні можуть «не взяти» певні види вірусів 
* співіснуванні тих видів, які не уживалися раніше. Наприклад, рослини не реагуватимуть на комах і стануть більш уразливими до інфекцій, які вони переносять
* несприймання гербіцидів рослинами. З одного боку, отримуємо жито, яке не пригнічують бур’яни. З іншого – оприскуємо бур’яни хімікатами, вони накопичуються у клітинах жита, потім зерно переробляється на хліб, і до організму людини надходить зайва доза шкідливих речовин.
* виникненні нових вірусів – вони швидше адаптуватимуться до змін навколишнього середовища. Люди за ними не встигатимуть, тому що період біологічного та екологічного адаптування у нас відбувається не так швидко. 
* посиленні симптомів захворювань
* зміні харчової цінності продукції. Ми не отримаємо той калорійний раціон, на який розраховуємо.
* мутації. Ймовірність такого випадку – одна на мільйон, і та – при генетичній схильності організму. Але це стосується тільки рослин. Люди мутантами не можуть стати. Адже генетичну структуру кода людини трансгенні продукти змінити не можуть. Люди і рослини – зовсім різні види. А різні види не так легко схрещуються один з одним. Найчастіше, вони не схрещуються взагалі.

Боятися немає чого
– Наразі загрози для життя людини трансгенні рослини не несуть, – говорить пані Козловська. – Принаймні, поки що фактів на спростування цієї думки не навів жоден науковець. Єдине і основне зауваження полягає у тому, щоб усі дослідження проводилися під чітким контролем.
До речі, на вітчизняних ринках неможливо дізнатися, яке насіння купуєш – трансгенне чи звичайне. На упаковках  відсутнє відповідне маркування. Тож доводиться купувати кошта у мішку. 
– Ви можете вимагати сертифікат, але він може бути зроблений на всю партію, і ніхто не дасть вам гарантії, що вся вона якісна з точки зору трансгенності, – пояснює Тетяна Козловська. – До речі, у Європі та Америці до трансгенів ставляться уважно і поважають право споживача знати, що він купує. Людину, яку зловлять на махінаціях із продажем трансгенних продуктів, змусять сплатити такий штраф, що їй вигідніше просто дотримуватись закону.