“Черв’яки нітрати не їдять!”

Різнокольоровими купами щедро височіють на прилавках дари садів та городів, зваблюючи виснажений без вітамінів організм. Цікаво, чи перевіряють на якість всю цю красу перед тим, як вона потрапляє до нашого кошика? “Аякже, - відповідає огрядна тітонька, що торгує черешнями, - а за що ж два двадцять платимо”. “Нашу продукцію перевіряють кожен день”, - вторить їй продавщиця екзотичних фруктів. “Беріть капустку - свіженька, щойно з городу!” “А документ на неї є? Може, в ній нітрати?” “Та які там нітрати! Хіба черв’яки нітрати їдять?”, - аргументує дядечко, але висновок експертизи не показує. А ось дідусь, який продавав зелений горошок, на знак підтвердження якості сам з’їв кілька стручків на очах у покупця.
У центральній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на колгоспному ринку смачно пахне свіжим салатиком: огірки подрібнюють, щоб провести аналіз. Скрізь – прилади, таблиці, колбочки та скляночки. Завідувачка Тетяна Сливка пояснила, що кожна партія садовини чи городини обов’язково перевіряється фахівцями. Фіксується вміст хімічних речовин, радіоактивність. Цього року траплялися випадки, коли перевищену кількість нітратів знаходили у ранній полуниці, капусті та парникових огірках. Нам пояснили, що “містовщики” видворять з території ринку того, хто спробує торгувати овочами з нітратами. До того ж кожен покупець має право перевірити талон “Експертного висновку”, де значиться ім’я продавця, назва товару, вміст нітратів. Отож, щоб не постраждати від невинного салатику, краще на власні очі пересвідчитись, що лабораторія дозволяє вживати цей овоч чи фрукт, бо він – безпечний.
“Міська санстанція контролює овочі вибірково, - каже лікар відділу гігієни харчування Тамара Скрильник. - Було таке, що нітрати і інші хімікати ми знаходили у динях. Цього року не було ніяких відхилень у тих пробах, які ми робили на ринку”.

- Реакція на перші овочі та фрукти може бути ознакою алергії на них, розладів у роботі шлунка, кишечника, а не ознакою наявності нітратів. Цілком можливо, що полуниці чи черешні, які викликали отруєння, просто були зіпсовані, підгнилі. Здебільшого причиною отруєння є не власне ранні овочі, а спосіб їх споживання. Скажімо, салати на сметані чи майонезі треба з'їсти протягом кількох годин після приготування. Овочі та фрукти треба добре мити, навіть якщо будете їх варити чи смажити.
Головне правило: не купуйте продуктів на стихійному ринку, з рук. Санепідемслужба не може ходити та розганяти продавців. Більшість їх – випадкові люди, які не проходять медогляду. Адже саме на несанкціонованих ринках торгують продуктами, які мають термін зберігання до 72 годин при температурі 2-6 градусів вище нуля, а натомість тижнями лежать у спеку, після чого потрапляють на наш стіл. Якщо не хочете отруїтися, купуйте продукти у магазинах, і якщо з вами щось станеться, виробник та продавець нестимуть повну відповідальність.

(Начальник управління санітарно-гігієнічного забезпечення, заступник головного державного санітарного лікаря України Михайло Ситенко)

Завідувачка центральною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи Тетяна Сливка каже, що отруїтися можна не лише “нітратними” овочами та фруктами, а й просто погано помитими.
Отож варто засвоїти кілька пунктів, що убезпечать організм особливо у спекотну погоду, коли продукти псуються дуже швидко.
• Мийте все, що маєте спожити у сирому вигляді.
• Пильнуйте, щоб усі страви прогрівалися рівномірно. Збудники кишкових інфекцій знешкоджуються при температурі як мінімум 70 градусів.
• Не вживайте в їжу запліснявілих продуктів. Пліснява виділяє невидимі оку токсини, які переходять у товщу продукту.
• Дотримуйтеся термінів і умов зберігання продуктів. Зокрема, у холодильнику сире м’ясо чи рибу можна тримати лише протягом 12 годин, у морозильній камері – до двох тижнів. Перед вживанням м’ясо розморожують протягом доби у холодильнику (а не при кімнатній температурі на столі!!!). Сирий фарш можна зберігати не більш як 12 годин. Готові котлети чи фрикадельки можуть лежати у холодильнику лише добу. Борщі не повинні стояти в холодильнику, як у нас звикли, взагалі всі страви треба їсти свіжоприготованими, так само як і пити пряжене молоко. Адже в таких продуктах процес гниття починається вже за кілька годин.
• Молочні продукти належить тримати у скляному закритому посуді. Масло у холодильнику може лежати тиждень, тверді сири – до тижня. Кефір, ряжанка чи сметана в закритій упаковці можуть стояти у холодильнику до трьох днів (див. строк реалізації). Відкриті ж треба спожити протягом доби. Варене м’ясо й риба можуть лежати добу.

“За даними ВООЗ, добова норма нітратів становить 5 мг на 1кг маси людини. Тобто людина вагою 70 кг може спожити щонайменше 350 мг цих речовин без шкоди для здоров’я. Допустимий рівень нітратів у картоплі – 180мг/кг. Хоча “забруднені” бульби іноді мають вдвоє більший вміст нітратів, треба з’їсти чимало картоплі, щоб перевищити норму. Слід пам’ятати, що самі собою нітрати не токсичні, вони спричиняють зміни стану здоров’я під дією ферментів”.